Провадження №11кп/818/1656/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа № 640/8136/15-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст. 294 КК України
28 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2019 року, -
Вказаним вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, не одруженого, з неповною вищою освітою, працюючого в ДП «Завод «Електротяжмаш» на посаді заступника начальника цеху №14 з виробництва, раніше не судимого, який має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.294 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
Зараховано ОСОБА_8 в строк відбуття покарання попереднє ув'язнення за період з 18.03.2015р. по 05.08.2016р., на підставі ч.5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
У відповідності до ч.1 ст. 76 КК України на ОСОБА_8 покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вироком районного суду встановлено, що ОСОБА_8 01.03.2014 року в період часу з 11 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин, більш точного часу встановити не представилось можливим, діючи спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, прибув на майдан Свободи у м. Харкові та знаходився поряд із будівлею Харківської обласної державної адміністрації, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64.
Приблизно о 13 годині 01.03.2014 року з метою активної участі у масових заворушеннях, що супроводжувалися протиправним захопленням будівлі Харківської обласної державної адміністрації та дестабілізації обстановки у м. Харкові, ОСОБА_8 , діючи спільно з невстановленими особами, перебуваючи на сходах біля центрального входу до Харківської обласної державної адміністрації, підіймаючи руки до гори та голосно викрикуючи фразу «Где ОПЛОТ»», прийняв активну участь у протиправних діях, які були направлені на захоплення будівлі Харківської обласної державної адміністрації.
Під час вказаних протиправних дій ОСОБА_8 , бажаючи продемонструвати своє явне нехтування всіх діючих правил та норм суспільства, діючи спільно з невстановленими особами, через центральний вхід Харківської обласної державної адміністрації самовільно зайшов до вказаної будівлі, тим самим прийняв активну участь у масових заворушеннях, які виразились в захопленні будівлі Харківської обласної державної адміністрації за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64.
Вказані дії ОСОБА_8 судом кваліфіковано за ч.1 ст. 294 КК України, як активна участь у масових заворушеннях, що супроводжувалось захопленням будівлі.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Мотивуючи скаргу вказав, що суд не навів жодного доказу, що саме ОСОБА_8 приймав активну участь у масових заворушеннях, не зафіксовані такі дії й на відео файлах. Фраза обвинуваченого «Где Оплот?», на думку захисника, не свідчить про вчинення ОСОБА_9 протиправних дій. З посиланням на показання обвинуваченого вказав, що ОСОБА_9 сприймав «Оплот», як організацію, яка слідкує на порядком на мітингу, жодних протиправних дій він не вчинював, зайшов у будівлю, яка ніким не охоронялася, коли почув, що хтось просив допомоги. Наявність на одязі обвинуваченого ОСОБА_10 стрічки станом на 01.03.2014 р. не свідчить про вчинення ним злочину. Звертає увагу, що ОСОБА_9 сприймав події не як захоплення будівлі ХОДА, а як її звільнення від осіб, що незаконно зайняли її раніше. Обвинувачений не мав умислу та мети на захоплення будівлі, в його діях відсутній склад інкримінованого злочину. Також, захисник вважає, що суду слід було звернути увагу на положення ч. 2 ст. 11 КК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді; з'ясувавши думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та вважав вирок районного суду законним та обгрунтованим; обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, а саме в частині обґрунтованості засудження обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 294 КК України.
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2019 року обвинувачений визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.294 КК України.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах, серед яких наступні.
Диск із відеофайлом під назвою «01.03.2014 ШТУРМ. Защитники Харькова освобождают ХОГА», «01.03.2014 Штурм Харьковской ОГА. Что происходит внутри», отриманих на підставі протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем, під час оглядів яких вбачається, що натовп людей одягнутих у громадський одяг, деякі із стягами Російської Федерації, деякі із деревинними палицями, незаконно вторгаються до будівлі ХОДА через двері та вибиті вікна.
Також, під час дослідження відеофайлу під назвою «01.03.2014 ШТУРМ. Защитники Харькова освобождают ХОГА» на відрізку відеозапису з 08 хвилин 42 сек. по 09 хвилин 16 сек. судом вбачається зображення обвинуваченого ОСОБА_8 , який знаходячись біля дверей центрального входу будівлі ХОДА, повертається у бік майдану Свободи м. Харкова та піднімаючи руки у гору викрикував фразу «Оплот. Где Оплот?», що розбірливо можна почути на відрізку відеозапису 9 хв.05 сек.
Крім того, під час відтворення відеофайлу під назвою «01.03.2014 Штурм Харьковской ОГА. Что происходит внутри» на відрізку відеозапису з 02 хв.01 сек. по 02 хв.02 сек. судом також встановлений ОСОБА_8 , який знаходячись у середині приміщення будівлі ХОДА, голосно радіє подіям, які відбуваються поряд із ним, що свідчить про його схвальність та підтримку. При цьому в приміщенні ХОДА мається натовп людей із палицями, в приміщенні безлад та сміття, вибиті вікна (т. 1 а.с. 46-47,83-85).
Протоколи (завірені копії) огляду місця події від 01.03.2014р., відповідно до яких оглянута будівля ХОДА за адресою: АДРЕСА_3 . При огляді виявлено розбиті вікна, деякі меблі, на підлозі дерев'яні палиці, пляшки, серветки, недопалки. Також у вікна через розбите скло закріплені вудочки із прапором Російської Федерації та прапором із надписом «Живи корпорація Оплот» (т.1 а.с.13-36).
Показання свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що 01.03.2014 року він був присутній на площі Свободи, де займався фотозйомкою подій, що відбувалися на площі. Зазначив, що спочатку знаходився недалеко від сцени, де відбувалися виступи, а потім, коли почув вибухи біля будівлі ХОДА, перемістився до неї. Вказав, що бачив, що агресивно налаштовані люди кидали каміння у вікна, вибивали двері та незаконно захоплювали будівлю ХОДА.
Зазначив, що саме під час цих подій він побачив обвинуваченого. Вказав, що останній як раз виходив із приміщення ХОДА та стояв до будівлі спиною і щось гучно вигукував, це було протягом кілька хвилин, як почався штурм. Проте, сказати, що саме обвинувачений там робив він не може, оскільки не мав наміру за ним слідкувати, а його метою було зафіксувати в цілому всю ситуацію, яка відбувалась на той час. Штурм будівлі ХОДА відбувався десь з 12:50- 13:00 години та тривав близько до 16:00 год.
Перебування обвинуваченого 01.03.2014р. біля будівля ХОДА підтверджується протоколом пред'явлення особи для впізнання (т.1 а.с. 79-82).
За даними протоколу слідчого експерименту від 18.03.2015 року, із фототаблицею, за участі обвинуваченого, останній детально показав та розповів про обставини, які мали місце 01.03.2014 року за його участі на площі Свободи у м. Харкові, а саме вказав на місце біля дверей центрального входу до будівлі ХОДА та пояснив, що саме там він знаходився коли приймав участь у масових заворушеннях та коли повернувся обличчям до майдану Свободи у м. Харкові підняв руки у гору та щось став кричати, що повинно було підбадьорити інших учасників масових заворушень. Також в подальшому пройшов до холу ХОДА та вказав на місце, де він стояв разом з іншими особами, коли зайшов до приміщення ХОДА під час її захоплення та радів зазначеним подіям. Потім ОСОБА_8 пройшов до сходів на другий поверх будівлі де вказав на місце на зазначених сходах та пояснив, що саме там він стояв разом із іншими особами під час масових заворушень та захоплення будівлі ХОДА 01.03.2014 року, що в свою чергу не суперечить свідченням свідка ОСОБА_11 , який підтвердив те, що одразу після захоплення будівлі він бачив обвинуваченого, який вже встиг вийти з приміщення ХОДА одразу після її захоплення. Вказаний протокол підписаний усіма учасниками, і тому числі ОСОБА_8 без будь-яких зауважень (т.1 а.с.68-73).
Зазначені показання свідка, відео- та письмові докази по справі узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
Наведені докази були належним чином оцінені судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі, є належними, допустимими та у своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 за вказаним обвинуваченням, а доводи апеляційної скарги захисника не спростовують висновки, що були покладені в основу обвинувального вироку за ч. 1 ст. 294 КК України.
При постановленні обвинувального вироку, районний суд відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку. По справі здобуто докази, що були отримані у встановленому законом порядку, є належними та допустимими, у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, поза розумним сумнівом.
Колегією суддів ретельно перевірені й інші доводи апеляційної скарги захисника, в результаті встановлено наступне.
Твердження захисника про те, що по справі відсутні докази того, що обвинувачений ОСОБА_8 приймав активну участь у масових заворушеннях спростовуються вищевказаними доказами. Окрім цього, така позиція сторони захисту знайшла свою оцінку в оскаржуваному вироку.
З цього приводу районний суд вказав, що під час судового слідства встановлено, що ОСОБА_8 , знаходячись у гущі подій, активно демонструючи при цьому свою прихильність до протизаконних дій інших учасників масових заворушень, та безпосередньо приймаючи у них участь шляхом вигуків окремих фраз - зокрема призивів організації, стяг якої в подальшому був закріплений у вікні будівлі, самовільно, протиправно разом із натовпом вторгся до будівлі Харківської обласної державної адміністрації та разом із натовпом незаконно займав вказане приміщення, тим самим порушуючи нормальне функціонування державної структури, чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 294 КК України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з даними висновками районного суду у зв'язку з тим, що вони є законними та обгрунтованими, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Застосування положень ч. 2 ст. 11 КК Україну, про що вказує апелянт, у даному кримінальному провадженні є неможливим, оскільки вчинений злочин не є малозначним, становить суспільну небезпечність, діями обвинуваченого була нанесена шкода суспільству та державі.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що судовий розгляд даного кримінального провадження проведено повно, всебічно, об'єктивно, рішення суду про визнання обвинуваченого ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину постановлено із додержанням вимог закону України про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону, за результатами судового розгляду судом постановлено законне й обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_12 немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2019 року стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий суддя -
Судді: