Справа № 128/89/20
17 січня 2020 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого- судді ОСОБА_1 , при секретарі- ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора- ОСОБА_3 , представника потерпілої- ОСОБА_4 ,
захисника- ОСОБА_5 , особи щодо якої розглядається клопотання- ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Вінниця в режимі відеоконференції із КНП «ВОПЛ №2 ВОР» клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за № 12019020100000628 від 18.07.2019,-
16.01.2020 до провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшло дане клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала, подане раніше клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу, яке мотивоване тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, та відповідно до висновку судово - психіатричних експертів № 163 від04.12.2019 року - ОСОБА_6 , на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, остання страждає на хронічний психічний розлад у вигляді : параноїдальної шизофренії, синдром Кандинського-Клерамбо, і являється неосудною особою.
Зазначає, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2020 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено та застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу із звичайним наглядом, у межах строку досудового розслідування, тобто до 18.01.2020.
Вказує, що оскільки ОСОБА_6 вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, та карається позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, враховуючи особу самої підозрюваного, а саме те, що вона не має достатніх соціальних зв'язків, які б могли завадити їй переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення у якому вона підозрюється, ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати і на даний час.
Вважає, що всі вищевказані обставини у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 508 КПК України до обвинуваченої ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки він не може запобігти наявним ризикам, а тому, з посилкою на ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 184, 194, 200, 508 КПК України, просить суд продовжити відносно ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу із звичайним наглядом строком на 60 діб.
Учасники процесу, в тому числі особа, щодо якої вирішується дане клопотання ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення даного клопотання прокурора не заперечили.
Суд, заслухавши думки учасників процесу, дослідивши надані суду матеріали, вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Періодичний судовий контроль (у порядку ст. 331 КПК України) забезпечує дотримання прав обвинуваченого чи особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру, згідно зі ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині реалізації права на забезпечення періодичного контролю за законністю застосування запобіжного заходу в судовому провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Вказані запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби і застосування цих запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2020 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу із звичайним наглядом, у межах строку досудового розслідування, тобто до 18.01.2020.
Відповідно до висновку судово - психіатричних експертів № 163 від04.12.2019 , судом установлено, що ОСОБА_6 , на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, страждає на хронічний психічний розлад у вигляді параноїдальної шизофренії, синдром Кандинського-Клерамбо, і являється неосудною, що позбавляє її на теперішній час здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Враховуючи те, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 , на даний час перебуває на стадії підготовчого судового засідання, ризики ,передбачені ст.177 КПК України є і надалі актуальними, тому виходячи з положень ст.508 КПК України, згідно якої до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, можуть бути застосовані лише наступні запобіжні заходи - передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом, або поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, суд приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, із звичайним наглядом строком на шістдесят днів, а саме по 16.03.2020, задовольнивши клопотання прокурора, що сприятиме запобіганню настання вказаних ризиків та забезпечить її належну процесуальну поведінку.
Крім цього, прокурор просила призначити клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 до судового розгляду, а також просила в ході судового розгляду даного клопотання залучити ОСОБА_7 у якості законного представника особи, щодо якої вирішується клопотання - ОСОБА_6 , яка є матір'ю ОСОБА_6 .
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження не заперечили проти призначення судового розгляду даного клопотання та призначення ОСОБА_6 законного представника її матір .
Враховуючи, що угоди про визнання винуватості чи про примирення до суду у порядку ст.ст. 468-475 КПК України не надійшло, підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається, підстав для повернення даного клопотання провадження прокурору судом не убачається, підстав для направлення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру для визначення підсудності не встановлено, проти відкритого судового розгляду провадження учасники судового розгляду не заперечили, у зв'язку з чим суд вважає можливим призначити судовий розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 , як особи, яка підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Крім того, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника (ст.506 КПК України)
Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 44 КПК України як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.
З огляду на вищезазначені обставини, враховуючи, що ОСОБА_7 являється матір'ю ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне залучити її до участі в ході судового розгляду даного клопотання у якості законного представника особи, щодо якої вирішується клопотання - ОСОБА_6 .
Крім цього, представником потерпілої- адвокатом ОСОБА_4 , подано суду цивільний позов, згідно до якого він просить суд стягнути з ОСОБА_6 -законного представника ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 , суму завданого матеріального збитку у розмірі -17014 гривень та морального збитку у розмірі - 500 000 гривень. Даний позов просив прийняти до спільного розгляду разом із даним клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_3 та захисник- ОСОБА_5 , заперечували проти прийняття вказаного позову до спільного розгляду, оскільки вважають, що цивільний позов слід суду залишити без руху, як такий що не відповідає вимогам ст.175 ЦПК .
Вирішуючи питання про прийняття до спільного розгляду в даному кримінального провадженні вищезазначених цивільних позовів, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно вимог ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Вивчивши подану позовну заяву , суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам п.п.2,3,5,6,7,10 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме не зазначено: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не наданий обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; не зазначено у позові доказів, що підтверджують вказані обставини у позові.
Отже, згідно до положень ст. 185 ЦПК поданий цивільний позов представником потерпілої- ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши йому строк усунення його недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду.
Керуючись ст.ст.128, 314-316,372,508,512 КПК України, ст.ст. 175,185 ЦПК України, суд-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу - Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна психіатрична лікарня №2 Вінницької обласної ради», в умовах, що виключають небезпечну поведінку, із звичайним наглядом, строком на 60 днів, тобто по 16.03.2020.
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за № 12019020100000628 від 18.07.2019, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області на 27.01.2020. 14.30 годин.
Розгляд клопотання здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.
Залучити до участі в ході судового розгляду даного клопотання ОСОБА_7 у якості законного представника особи, щодо якої вирішується клопотання - ОСОБА_6 .
Поданий цивільний позов представником потерпілої- ОСОБА_4 - залишити без руху, надавши йому строк усунення його недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду.
Копію ухвали направити уповноваженій особі Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна психіатрична лікарня №2 Вінницької обласної ради» - для виконання.
Ухвала в частині продовження застосованого запобіжного захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду , шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів: особою, щодо якої вирішується клопотання - з дня отримання копії цієї ухвали, а іншими учасниками - з дня проголошення ухвали.
Повна ухвала суду проголошена 20.01.2020 о 17.45 годині.
Суддя: ОСОБА_1