Справа № 594/1303/19
Провадження №2/594/16/2020
15 січня 2020 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Козій Я.Ю.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Ланівецька сільська рада Борщівського району Тернопільської області, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, суд -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування належною їй на праві власності Ѕ частиною житлового будинку АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідач по справі був її чоловіком. 01 березня 1994 року вона з відповідачем зареєструвала шлюб, який розірвано 06 вересня 2006 року. 13 вересня 1994 року її мати ОСОБА_3 подарувала їй Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд в АДРЕСА_2 , та нею було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Після цього, в її частині будинку за її згоди був зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 , як член сім'ї. Після розірвання шлюбу в 2006 році відповідач добровільно виїхав на постійне місце проживання в м. Бердянськ і з цього часу ні з нею ні з дітьми жодного зв'язку не підтримує, проте числиться зареєстрованим за вказаною адресою, що створює їй перешкоди в користуванні власністю, а саме, вона несе додаткові витрати по його утриманню, зокрема, не може оформити субсидією. Оскільки в досудовому порядку спір не вдалося врегулювати, вона вимушена звертатися до суду.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить їх задовольнити, з підстав наведених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув повторно, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Причини неявки суду не повідомив.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечувала.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, докази, надані позивачем, суд встановив наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, будинковолодіння від 10 березня 1994, зареєстрованого в Борщівському районному бюро технічної інвентаризації за реєстровим №3 від 21 березня 1994 року, на праві особистої власності ОСОБА_3 належав цілий житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 .
Як вбачається з договору дарування від 13 вересня 1994 року посвідчений Борщівською державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за №І-І674, ОСОБА_1 прийняла в дар належний ОСОБА_3 Ѕ частину житлового будинку, що знаходиться в селі Ланівці Борщівського району Тернопільської області.
01 лютого 1994 одружились ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №1. Після одруження прізвище дружини ОСОБА_1 (Свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 від 15 серпня 2000 року)
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області 06 вересня 2006 року, шлюб між ОСОБА_2 і дружиною ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбу зроблено відповідний актовий запис за №143 від 06 вересня 2006 року. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище їй ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.321 ЦК України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів його сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені у ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, тобто дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Частиною 2 ст.405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За даними довідок №777, №778 від 03 жовтня 2019 року та акту обстеження житлово-побутових умов проживання №38 від 03.10.2019 виданих Ланівецькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований з 16.02.1994 року у будинковолодінні по АДРЕСА_2 , та по місцю реєстрації не проживає з 2006 року.
Як вбачається з повідомлення про зміну облікових даних від 02.12.2019, наданого відповідальним за ведення військового обліку у ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ», ОСОБА_2 прийнятий на роботу до ТОВ «КК «Коменерго-Бердянськ» з 02.12.2019 року. Адреса його місця проживання АДРЕСА_3 .
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили той факт, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в господарстві позивача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 з 2006 року.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідач в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав.
У судовому засіданні не здобуто доказів, які давали б суду підстави вважати поважними причини відсутності відповідача ОСОБА_2 за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, відповідач ОСОБА_2 відсутній по місцю постійного проживання понад один рік без поважних причин, його реєстрація в домоволодінні, яке належить позивачу, створює певні перешкоди в реалізації її прав, як власника, а тому позов підлягає до задоволення і відповідача слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_2 , що належить позивачу ОСОБА_1 .
На підставі ст.41 Конституції України, ч.1 ст.317, ст.319, 321, 383, ч.1 ст.391, ч.2 ст.405 ЦК України, ч.4 ст.64, ч.ч.1,4 ст. 156 ЖК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого с.Ланівці Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_4 визнати таким, що втратив право на користування Ѕ частиною жилого будинку АДРЕСА_2 .
Судові витрати покласти на сторони в межах, в яких вони їх понесли.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Борщівського районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до Тернопільського апеляційного суду .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 22 січня 2020 року.
Головуючий Чир П.В.