Київський апеляційний адміністративний суд
Справа: № 22-а- 574/07 Головуючий у 1-й інстанції: Федчишена С.А.
Доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
25 липня 2007 року м. Києва
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Глущенко Я.Б., при секретарі Ковальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.03.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці, третя особа на стороні відповідача: Вінницький МРЕВ ДАІ УМВС про визнання рішення незаконним, -
У лютому 2007 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Ленінського районного суду м. Києва: про визнання незаконним рішення Вінницької митниці, викладене у Посвідченні вказаної митниці НОМЕР_1, в частині заборони позивачу на протязі одного року доручати користування автомобілем MEPCEDEC - BENZ, 1989 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 іншим особам; зобов»язати Вінницьку митницю внести зміни до вищевказаного Посвідчення, надавши ОСОБА_1 право на протязі року доручати користування цим автомобілем іншим особам.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.03.2007 року позов задоволено в повному обсязі. Постанову суду вмотивовано тим, що рішення Вінницької митниці в частині повної заборони права відчуження та передоручення іншим особам автомобіля ввезеного в Україну, що викладено в Посвідченні митниці, є незаконним.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства.
В судове засідання апеляційної інстанції представник апелянта, позивач та представник третьої особи не з»явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Заперечень від позивача та третьої особи не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в грудні 2006 року позивач прибула з Республіки Молдова на постійне місце проживання в Україну в АДРЕСА_1.
Згідно Закону України «Про порядок ввезення (переселення) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України» від 13.09.2001 року (з послідуючими змінами та доповненнями) ОСОБА_1 скористалась правом визначеним в законі та ввезла з Республіки Молдова на підставі митної декларації від 19.12.2006 року транспортний засіб - автомобіль MEPCEDEC - BENZ, 1989 року випуску, який належить їй на праві власності.
При перетині через митний кордон 22.12.2006 року співробітниками Вінницької митниці позивачу було видано Посвідчення НОМЕР_1 на реєстрацію транспортного засобу (номерних агрегатів) в органах ДАІ МВС України. З тексту Посвідчення вбачається, що митниця не заперечує проти реєстрації в органах ДАІ МВС України вказаного в ньому транспортного засобу на ім»я ОСОБА_1, але без права продажу, дарування, здання в оренду, доручення на користування іншим особам (крім, подружжя, дітей, рідних братів та сестер) протягом одного року з дня видачі посвідчення.
На підставі Посвідчення, Вінницьким МРЕВ ДАІ УМВС України позивачу було видано тимчасовий реєстраційний талон терміном дії на 1 рік з забороною права відчуження та передоручення іншим особам.
Задовольняючи позов, суд підставно послався на діюче законодавство, яке регулює порядок ввезення транспортних засобів на митну територію України.
Так, дійсно, абзацом 6 п. 13 ст. 8 діючого Закону України «Про порядок ввезення (переселення) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України» в редакції від 27.12.2005 року законодавець чітко визначив право вибору відповідним органам заборонити власникам транспортних засобів відчужувати ввезені в Україну автомобілі, або заборонити передачу у користування таких автомобілів. Таке ж положення міститься і в наказі МВС України НОМЕР_3. Тобто, діюче законодавство надає відповідним органам право вибору: або заборонити власникам відчужувати ввезені в Україну автомобілі, або заборонити передачу у користування таких автомобілів. Але в супереч закріпленому нормою Закону положенню у Посвідченні, виданому відповідачем, міститься повна заборона на протязі одного року як відчужувати автомобіль, та і доручати іншим особам (крім подружжя, дітей, рідних братів та сестер).
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вищевказаною відміткою в Посвідченні, яке частково оскаржується, позбавляється позивачка конституційного права розпоряджатися на власний розсуд своїм майном (транспортним засобом) як власник щодо передачі у користування його іншим особам.
Доводи апеляційної скарги про те: що текстом зазначеного обмеження, викладеного в Посвідченні, не передбачена можливість альтернативного застосування одного з обмежень на вибір митниці і що застосування лише одного з обмежень без врахування іншого, як того вимагає позивач, призведе до фактичного або прихованого відчуження транспортного засобу раніше ніж за один рік з дати переселення на ПМП в Україну, - суд знаходить надуманими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки суперечать вищенаведеній нормі Закону та ст. 41 Конституції України.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанова Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.03.2007 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.03.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: