Справа: № 22-а-576/07 Головуючий у І інстанції Король О.П..
Доповідач: Межевич М.В.
23 травня 2007 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Глущенко Я.Б., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.03.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Ленінського району м. Вінниці про визнання дій неправомірними, -
У березні 2007 року позивач звернувся в суд з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Ленінського району м. Вінниці про визнання дій неправомірними, а саме: визнання реєстрації договору ТОВ «Авіс» неправомірним та скасувати нечинне положення колективного договору.
Ухвалою судді Ленінського райсуду м. Вінниці від 27.03.2007 року у відкритті провадження у справі відмовлено з посиланням на те, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою судді місцевого суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення норм процесуального права.
В судове засідання апелянт не з»явився, направив заяву, в якій підтримав апеляційну скаргу та просив вирішити апеляційну скаргу у його відсутності.
Суд вважає за можливе провести заміну неналежної сторони у даній справі з Управління соціального захисту населення Ленінського району м. Вінниці на Управління праці і соціального захисту населення Ленінського району м. Вінниці № 1 (Центр) та провести за їх клопотанням розгляд справи без участі представника вказаного Управління.
За наведених обставин суд вважає необхідним апеляційний розгляд справи провести в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення поняття “суб'єкт владних повноважень» наведено у п.7 ч.1 ст.3 КАС України, відповідно до якого - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
А із системного аналізу ч. 2 ст. 2 та п.1 ч.1 ст.17 КАС України випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно чинного законодавства України, захист порушених трудових прав громадян здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Так, статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається із змісту позовної заяви вимоги ОСОБА_1 стосуються трудового спору щодо умов колективного договору, які погіршили його становище порівняно з чинним законодавством, тобто він не оскаржує рішення (нормативно-правовий акт чи акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність відповідача, а фактично ставить вимоги про скасування нечинного положення колективного договору, який зареєстрував відповідач.
Зважаючи на те, що дана справа відповідає вищенаведеному нормативному визначенню цивільної справи, під перелік публічно-правових справ не підпадає, то колегія суддів приходить до висновку про те, що у судді місцевого суду були правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі з посиланням на те, що вона не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.03.2007 року, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Суддя: