Постанова від 31.05.2007 по справі 22а-961/2007

Справа № - 22а- 961/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Голуб А.В. Суддя доповідач Ситников О.Ф.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2007 року. м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Ситникова О.Ф.,

Суддів: Бистрик Г.М., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Кожокар М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов'язання проведення перерахунку пенсії та доплати, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.02.2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню оскаржувана постанова, і задовольнити позовні вимоги позивача викладені в позовній заяві.

Заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції надійшло від відповідача, в якому зазначено, що відповідач з апеляційною скаргою не згоден, так як вимоги даної скарги вважає безпідставними, тому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області - без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи, через захворювання, яке пов'язано з Чорнобильською катастрофою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області.

Відповідно до вимог 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по IIІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Стаття 50 вказаного закону також передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок обчислення був визначений Постановою № 523 Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності, яке наступила в результаті каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв'язку з втратою годувальника в результаті Чорнобильської катастрофи» з подальшими змінами.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1., суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до положень Постанов Кабінету Міністрів України: № 1 від 03.01.2002 року та № 836 від 26.07.1996 року встановлені певні обмеження щодо розмірів виплати пенсій та допомоги.

Однак з такими висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Пункт 5 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» встановив, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином встановлено, що Постанови Кабінету Міністрів України: № 1 від 03.01.2002 року та № 836 від 26.07.1996 року на які посилається суд першої інстанції, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати пенсій та допомоги не відповідають розміру, встановленому іншими законами України

Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказані постанови Кабінету Міністрів України.

За таких умов рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Оскільки порушення судом норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи в частині вказаних позовних вимог, тому воно відповідно до вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог законодавства України розмір мінімальної заробітної плати з 01.07.06 року становив - 375 грн. на місяць, розмір мінімальної пенсії за віком становить: з 12.01.05 року - 332 грн.

Зі змісту вимог Законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2002 - 2005 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин та з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області повинно виплатити позивачу щорічну допомогу за зазначений в позові період, а саме починаючи з 01.12.2006 року, виходячи із суми мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на момент виплати.

В іншій частині постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2007 року про відмову у задоволенні позову, щодо доплат громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення відповідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає залишенню без змін, оскільки дію абзацу четвертого частини першої статті 39 зупинено на 2006, 2007 роки в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законами № 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 ) та № 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 ).

Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2007 року в частині відмови в задоволенні позову про виплати передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» скасувати та постановити нове рішення, яким:

Зобов'язати УПФУ в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок пенсії та доплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.12.2006 року.

В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
870500
Наступний документ
870502
Інформація про рішення:
№ рішення: 870501
№ справи: 22а-961/2007
Дата рішення: 31.05.2007
Дата публікації: 11.09.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: