Кіровоградської області
"03" березня 2010 р.Справа № 12/181
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: закритого акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор", м.Славута Хмельницької області
до відповідача: приватного підприємства "Електросервіс ЛТД", м. Кіровоград
про стягнення 65 234,91 грн.,
з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Славута Трейдінг", м. Київ
Представники сторін:
від позивача - Погаєв О.К., довіреність № 3230/01-10 від 20.11.2009;
від відповідача і третьої особи - не з'явилися.
Закритим акціонерним товариством "Славутський комбінат "Будфарфор" (далі - ЗАТ "Славутський комбінат "Будфарфор") подано позов до приватного підприємства "Електросервіс ЛТД" (далі - ПП "Електросервіс ЛТД") про стягнення заборгованості за Дилерським договором № 43/ДД -08 від 15.12.2008 року, а саме:
основного боргу в сумі 56827,54 грн., пені в сумі 6184,09 грн., інфляційних втрат в сумі 1363,86 грн., трьох відсотків річних в сумі 859,42 грн. та судових витрат.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позовні вимоги не заперечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Господарським судом, з метою встановлення адреси відповідача, надіслано державному реєстратору запит про надання витягу з Єдиного державного реєстру.
Згідно витягу з ЄДР місцезнаходженням відповідача значиться адреса: м. Кіровоград, вул. Башкирська, буд. 3Б, кв. 8.
Примірники ухвал суду від 02.12.2009 року, 22.12.2009 року, 21.01.2009 року, які були направлений відповідачу за вище вказаною адресою, повернуті до господарського суду установою поштового зв'язку з довідкою у якій вказана причина повернення, а саме за закінченням терміну зберігання.
Господарський суд виходить з того, що відповідач ухилився від отримання поштової кореспонденції, яка надсилалася на його адресу судом.
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між ЗАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" - продавець, яке представлено товариством з обмеженою відповідальністю "СлавутаТрейдинг", що діє на підставі агентського договору № 1 від 12.12.2006 року, довіреності від 12.12.2006 року та ПП "Електросервіс ЛТД" - дилер 15.12.2008 року укладено дилерський договір № 43/ДД-08 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору Дилер, на умовах даного договору, отримує від продавця комплекс прав та обов'язків, на підставі яких від в Кіровоградському регіоні представляє інтереси продавця по питанням:
просування на ринку України продукції продавця, визначеної у п. 1.3. даного договору;
здійснення від свого імені продажу продукції;
здійснення рекламної та торгово-посередницької діяльності, а також іншого комплексу дій з метою реалізації і популяризації продукції;
сприяє розширенню ринків збуту продукції.
Відповідно до п. 1.3. Договору загальний асортимент, номенклатура, ціна продукції, що постачається, за даним договором визначається у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна продукції, що постачається за даним договором визначається в Специфікації (Додаток № 1 до даного договору) і включає в себе всі витрати пов'язані з упаковкою, маркуванням і доставкою продукції на склад дилера.
Позивач передав відповідачу продукцію за накладною № 00000000642 від 30.03.2009 року на суму 155811,44 грн.
Згідно довіреності № 43 від 30.03.2009 року, що видана ПП "Електросервіс ЛТД" на отримання від ЗАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" сантехнічної продукції у кількості 885 шт., зазначену продукцію отримав представник за довіреністю ПП "Електросервіс ЛТД" Яковенко Д.В.
Відповідно до п. 1.3. Додатку №2 до Договору, відповідач зобов'язувався здійснювати оплату за продукцію в наступному порядку:
- 20% попередня оплата за 6 (шість) банківських днів до дати поставки;
- повний розрахунок протягом 30 (тридцяти) календарних днів із дня поставки, зазначеного у видатковій накладній.
Відповідач 27.03.2009 року здійснив попередню оплату за продукцію в розмірі 30900,00 грн. Остаточний розрахунок за поставлену, згідно замовлення від 20.03.2009 року, продукцію в сумі 124911,44 грн., відповідач повинен був здійснити 30.04.2009 року.
Проте, оплата у вказаний строк здійснена не була.
Позивач з метою усунення заборгованості, що виникла надсилав відповідачу листи № 514 від 10.06.2009 року, № 596 від 11.08.2009 року.
В матеріалах справи містяться листи ПП "Електросервіс ЛТД" № 1/7 від 07.05.2009 року, № 1/1 від 01.07.2009 року, № 1/1 від 18.08.2009 року у яких відповідач гарантує оплату заборгованості згідно вказаного ним графіку.
У період з 04.06.2009 року по 26.06.2009 року ПП "Електросервіс ЛТД" здійснило оплату за продукцію на загальну суму 24450,00 грн.
14.08.2009 року позивачем та відповідачем складено та підписано видаткову накладну (повернення) № Ес-0000034 на суму 19633,90 грн., згідно якої позивач вивіз частину продукції в рахунок погашення заборгованості в розмірі 19633,90 грн.
Так, відповідачем здійснено наступні платежі: 21.08.2009 року, 28.08.2009 року, 08.09.2009 року та 02.11.2009 року по 6000,00 грн. та 16.11.2009 року - 4100,00 грн.
Станом на 21.12.2009 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складала 52 727,54 грн.
Під час подання позову позивачем помилково враховано в суму основного боргу 4100,00 грн., які сплачено відповідачем 16.11.2009 року, а позовну заяву датовано 20.11.2009р.
Отже, у зв'язку із викладеним у стягненні 4100,00 грн. основного боргу необхідно відмовити.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 02.12.2009 року, про що свідчить накладна (експедиторська відмітка) органу зв'язку (а. с. 37).
Відповідачем після подання позову здійснено наступну оплату поставленої продукції: 29.12.2009 року в сумі 4600,00 грн., 24.02.2010 року - 1300,00 грн.
Зважаючи на те, що частина основної заборгованості в сумі 5900,00 грн. сплачена ПП "Електросервіс ЛТД" після подання позову, то предмет спору у справі № 12/181 в частині стягнення 5900,00 грн. відсутній.
На підставі викладеного вище провадження у справі в частині стягнення 5900,00 грн. підлягає припиненню згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до частини другої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Але відповідачем залишилася несплаченою заборгованість в розмірі 46827,54 грн., що засвідчено довідкою позивача від 03.03.2010 року.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
На підставі викладеного та умов договору вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 46827,54 грн. підлягає задоволенню.
Згідно п. 11.1. Договору, у випадку несвоєчасної оплати за поставлену партію продукції, дилер оплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.
У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня обчислюється за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня. Розмір облікової ставки НБУ становить: з 30.04.2008 - 12%, 15.06.2009 року - 11%, 12.08.2009 року 10,25%.
Позивач пеню обчислив за період з 01.05.2009 року по 01.11.2009 року за 184 дні в розмірі 6184,09 грн.
Господарським судом здійснено розрахунок пені за період з 30.04.2099 року по 31.10.2009 року за 184 дні в розмірі 6253,36 грн.
Позивач не подавав клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає пеня в розмірі згідно позовної вимоги, а саме 6184,09 грн.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Позивач обрахував інфляційні втрати наступним чином:
за травень 2009 року - 284,14 грн.;
за червень 2009 року - 625,10 грн.;
за вересень 2009 року - 454,62 грн.;, всього 1363,86 грн.
Господарським судом здійснено розрахунок інфляційних втрат на підставі повідомлення Державного комітету статистики України згідно якого індекс інфляції за період травень - вересень 2009 року складає 102,1 %, тому заборгованість з урахуванням індексу інфляції становить 58027,33 грн., при цьому інфляційні втрати позивача за цей період становлять 1199,79 грн.
Тому, розрахунок позивача в частині інфляційних втрат відхиляється, стягненню підлягає сума інфляційних втрат - 1199,79 грн.
Позивач правомірно обрахував на суму заборгованості три проценти річних за період з 30.04.2099 року по 31.10.2009 року в розмірі 859,42 грн.
Державне мито справі в сумі 102,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив невиконання свого грошового зобов'язання перед позивачем, передбаченого вказаним договором № 43/ДД-08.
За згодою представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, оголошена вступна і резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
У частині стягнення 5900,00 грн. заборгованості провадження у справі припинити.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Електросервіс ЛТД" (25015, м. Кіровоград, вул. Башкирська, буд. 3Б, кв. 8, ідентифікаційний код 34629065) на користь закритого акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" (30002, м. Славута, Хмельницька область, вул. Козацька, буд. 122, ідентифікаційний код 32285199:
- 46 827,54 грн. основного боргу, 6184,09 грн. пені, 859,42 грн., 1199,79 грн. інфляційних втрат;
- судові витрати у справі на державне мито в розмірі 652,35 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
Наказ видати.
У іншій частини позовних вимог відмовити.
Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.А. Змеул
09.03.2010