Кіровоградської області
"02" березня 2010 р.Справа № 14/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянувши справу № 14/11
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Горлівка,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромлогістик", м. Кіровоград
про стягнення 40'133,71 грн.,
від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 482 від 15.02.10;
від відповідача - участі не брав;
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромлогістик" боргу в розмірі 40'133,71 грн., з яких 35390,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 744,64 грн., пені в сумі 3999,07 грн., витрат по сплаті державного мита в розмірі 401,34 грн., інформаційно - технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. та витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн.
Відповідач участі в судовому засіданні не приймав, вимог ухвали суду не виконав та витребуваних документів до суду не подав.
03.03.2010 на адресу господарського суду поштовим органом зв'язку повернуто конверт з вкладенням (ухвала про порушення провадження у справі № 14/11 від 01.02.2010) з відміткою "закінчення терміну зберігання".
Між тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 01.02.2010 направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано згідно з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а саме довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області № 14-1112 від 05.02.2010, що надана на вимогу суду.
Факт направлення підтверджується вихідним реєстраційним штампом господарського суду Кіровоградської області, розміщеному на зворотному аркуші останньої сторінки ухвали.
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням наведеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 14/11 в судовому засіданні 02.03.2010 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.
В судовому засіданні 02.03.2010 за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
25.03.2009 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромлогістик" (Покупець) був укладений договір поставки б/н (далі - Договір), згідно з яким продавець прийняв на себе зобов"язання передати у власність покупця індивідуально - визначений товар у кількості й асортименті, який передбачений в додатках (накладній), а покупець зобов"язується приймати та оплачувати даний товар.
Пунктом 1.2 Договору, сторони погодили, що зобов"язання продавця по поставці індивідуально - визначеного товару виникають з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі товару.
Пункт 3.2 передбачає, що покупець зобов"язаний по факту поставки провести оплату в розмірі 20'000,00 грн., іншу частину в розмірі 45'390,00 грн. оплатити на протязі 10 робочих днів, не пізніше 8 квітня 2009 р.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками.
Відповідно до статей 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За нормою статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов Договору, 25.03.2009 сторонами було підписано акт прийому - передачі, згідно якого позивач передає відповідачу товар - профілі CD, UD, підвіс універсальний (асортимент і кількість визначені актом) на загальну суму 65'390,00 грн.
25.03.2009 відповідний товар позивач поставив відповідачу у повному погодженому обсязі, що підтверджується видатковою накладною № 7 від 25.03.2009 (а.с. 13).
Факт отримання відповідачем товару за вищевказаною накладною підтверджується печаткою відповідача на накладній.
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов"язання по сплаті залишкової суми за поставлений товар в розмірі 45'390,00 грн. відповідачем частково сплачено в сумі 10'000,00 грн.
03.08.2009 на адресу відповідача було направлену вимогу № 5/08 про сплату суми боргу в розмірі 36390,00 грн.
На дану вимогу відповідач гарантійним листом гарантував виконати свої зобов"язання по сплаті перед позивачем за поставлену продукцію згідно накладної № 7 від 25.03.2009 на суму 65'390,00 грн. згідно договору та зобов"язався сплатити залишок суми на 30.09.2009 в розмірі 35'390,00 грн. на протязі 15 календарних днів, до 15.10.2009.
ТОВ "Агропромлогістик" складено графік погашення заборгованості перед позивачем, а саме: 30.09.2009 - 2'000,00 грн., 07.10.2009 - 7'000,00 грн., 11.10.2009 - 10'000,00 грн., 15.10.2009 - 16'390,00 грн.
Доказів погашення заборгованості за договором поставки б/н від 25.03.2009 в сумі 35'390,00 грн. відповідач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 35'390,00 грн. підлягають задоволенню.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач зазначає про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з посилання на норми статті 625 Цивільного кодексу України.
Далі по тексту позовної заяви позивач надає розрахунок індексу інфляції в сумі 3'999,07 грн., а також 3% річних в сумі 744,64 грн.
Поміж тим, позивач далі по тексту зазначає про нарахування пені та 3% річних з посиланням на норми статтей 231, 343 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та вказує про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення боргу в сумі 35'390,00 грн., 3% річних в сумі 744,64 грн., а також задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені.
В резолютивній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 35'390,00 грн. основного боргу, 744,64 грн. 3% річних та пені в сумі 3'999,07 грн.
02.03.2010 р. позивач подав до суду розрахунок нарахування пені в розмірі 5'957,16, в той же час будь-якої заяви про збільшення розміру позовних вимог до суду не подав. В судовому засіданні представник позивача підтвердив вимогу про стягнення пені в розмірі 3'999,07 грн.
За таких обставин, господарський суд розглядає позовні вимоги в рамках заявлених в резолютивній частині позовної заяви від 10.12.2009 р.
Стаття 547 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Даний договір укладений між сторонами не передбачає нарахування пені а отже задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи зазначене, господарський суд повністю відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 3'999,07 грн.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи дану норму матеріального права, господарський суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги, згідно розрахунку позивача (а.с. 37), про стягнення 3% річних, сума яких складає 744,64 грн.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн.
За нормою статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат віднесено витрати, пов"язані з оплатою послуг адвоката.
Матеріали справи містять договір про надання юридичних послуг від 07.12.2009 р. б/н, який укладений між позивачем та фахівцем в галузі права ОСОБА_3, диплом серії НОМЕР_2 виданий ОСОБА_3 за спеціальністю "правознавство".
Доказів того, що ОСОБА_3 здійснює адвокатську діяльність та є адвокатом суду не надано.
Отже, в частині стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5'000,00 грн. господарський суд відмовляє.
Згідно змісту статті 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача у справі покладаються судові витрати, понесені позивачем при поданні даного позову до господарського суду пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромлогістик" (25005, м.Кіровоград, вул. Добровольського, 2-Ж, код ЄДРПОУ 36200281, р/р 26000004814001 в філії АКБ "Імексбанк" у м. Кіровоград, МФО 323798) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (84638, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, особовий рахунок НОМЕР_3 в "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805) 35390,00 грн. боргу, 744,64 грн. 3% річних, 361,34 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 3'999,07 грн. пені та 5'000,00 грн. витрат на послуги адвоката відмовити.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам по справі.
Суддя С.Б.Колодій
Дата підписання - 05.03.2010