Кіровоградської області
"01" березня 2010 р.Справа № 17/1
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/1
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ
до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра", с. Брусівка Устинівського району Кіровоградської області
про стягнення 10039,16 грн.
від позивача - участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 116, 117);
від відповідача - директор Потапов І.Ю. на підставі наказу №38 від 21.11.2005 року;
від відповідача - Матвєєва М.О., довіреність б/н від 23.02.2010 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" подано позов про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" 89489,13 грн. боргу, який виник із договору фінансового лізингу №L2935-09/08 від 02.09.2008 року.
В заяві б/н від 18.02.2010 року (вх. №02-11/5306 від 23.02.2010 року) позивачем позовні вимоги викладено в наступній редакції: "стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості за договором фінансового лізингу №L2935-09/08 від 02.09.2008 року в розмірі 9779,73 грн., пеню в сумі 108,88 грн., 3% річних у сумі 27,80 грн., інфляційні в розмірі 122,75 грн., всього - 10039,16 грн." (а.с. 89).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що у приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" не тільки відсутня заборгованість по сплаті лізингових платежів, а й наявна переплата в розмірі 137117,89 грн. (а.с. 102-104).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" ("лізингодавець") та приватним сільськогосподарським підприємством "Деметра" ("лізингоодержувач") укладено договір фінансового лізингу №L2935-09/08 від 02.09.2008 року (далі - договір №L2935-09/08 від 02.09.2008 року), за умовами якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) №Р2935-09/08 від 02.09.2008 року зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату предмет лізингу- дисколапову борону Gregoire-Besson DXRV-HD 666-32, 4,2 м. (2008 р.в.) вартістю 509715 грн., а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору (а.с. 8-16).
За своєю правовою природою даний договір є договором лізингу.
Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
На виконання умов зазначеного договору позивач передав відповідачеві дисколапову борону Gregoire-Besson DXRV-HD 666-32, 4,2 м. (2007-2008 р.в. новий), серійний №601340 вартістю 509715 грн., що підтверджується актом приймання - передачі предмета лізингу від 17.10.2008 року (а.с. 17)
Пунктами 4.1, 4.2 договору №L2935-09/08 від 02.09.2008 року визначено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.
Додаток №1 до договору №L2935-09/08 від 02.09.2008 р. містить узгоджений сторонами графік платежів (а.с. 11). Із змісту вказаного додатку вбачається, що лізингові платежі, зазначені в графіку, можуть бути скориговані (змінені) за відповідні лізингові періоди за правилами пунктів 6.1.1-6.1.5 загальних умов фінансового лізингу.
Загальні умови фінансового лізингу сторонами узгоджені в додатку №4 до договору №L2935-09/08 від 02.09.2008 р.
Згідно пунктів 5.2, 5.3 додатку №4 до договору №L2935-09/08 від 02.09.2008 року лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку; на підставі рахунку лізигоодержувач також щомісячно до восьмого числа поточного місяця сплачує відсотки за фінансування придбання предмету лізингу за договором купівлі продажу.
Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав: лізингові платежі сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого виникла перед позивачем заборгованість за період грудень-лютий місяці 2010 р. (14-16 лізингові періоди) в сумі 9779,73 грн.
Однак після порушення провадження у справі відповідачем повністю сплачено зазначену суму заборгованості, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 105-109, 137, 139-140).
При цьому господарським судом враховано наступне.
Згідно акту звірки розрахунків, підписаного керівниками підприємств позивача та відповідача без зауважень та скріпленого печатками, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.09.2009 р. за договорами фінансового лізингу була відсутня (а.с.40).
За період з жовтня місяця 2009 р. по лютий місяць 2010 р. (12-16 лізингові періоди) позивачем направлено відповідачеві рахунки №L2935-09/08/12 від 01.10.2010 р. на суму 58000,70 грн., №L2935-09/08/13 від 02.11.2010 р. на суму 57357,43 грн., №L2935-09/08/14 від 01.12.2010 р. на суму 3943,44 грн., №L2935-09/08/15 від 04.01.2010 р. на суму 3930,47 грн., №L2935-09/08/16 від 01.02.2010 р. на суму 3937,37 грн. - на загальну суму127169,41 грн. (а.с.18-20, 92-93). Платіжними дорученнями від 27.10.2009 р., 06.11.2009 р., 16.11.2009 р., 30.11.2009 р., 30.12.2009 р., 29.01.2010 р., 01.02.2010 р. та 15.02.2010 р. з відображенням в рядку призначення платежу номеру відповідного рахунку відповідачем перераховано позивачеві 127169,41 грн. (а.с.130-140).
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність предмета спору по даній справі в частині стягнення 9779,73 грн. боргу, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав не допускається.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 108,88 грн. пені.
Відповідно до пункту 5.1 договору №L2935-09/08 від 02.09.2008 року за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізигоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відтак, позивачу має бути нарахована пеня за період з 12.12.2009 року по 01.02.2010 року в сумі 54,51 грн. за прострочення виконання зобов'язання за 14 лізинговий період, за період з 12.01.2010 року по 01.02.2010 року в сумі 46,12 грн. за прострочення виконання зобов'язання за 15 лізинговий період, за період з 12.02.2010 року по 15.02.2010 року в сумі 8,25 грн. за прострочення виконання зобов'язань за 16 лізинговий період - на загальну суму 108,88 грн., яка в силу викладених вище норм підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 27,80 грн. 3% річних за період з 08.12.2009 року по 15.02.2010 року та 122,75 грн. інфляційних втрат за період з грудня місяця 2009 року по січень місяць 2010 року, оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 80, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Провадження у справі в частині стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 9779,73 грн. основного боргу припинити.
Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" (28611, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Брусівка, р/р №26000302147862 в Центрально-міському відділенні ПІБ в м. Кривий Ріг, МФО 305493, код ЄДРПОУ 30703108) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, корп. 5, р/р №2600514928 у ВАТ Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, код ЄДРПОУ 34480657) - 108,88 грн. пені, 27,80 грн. 3% річних, 122,75 грн. інфляційних втрат, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя С.В. Таран