Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "18" березня 2010 р. Справа № 2/189
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Тимошенка О.М.
при секретарі Кудряшовій М.І.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 15.09.09р.), ОСОБА_2
від відповідача не з'явився
від третьої особи не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
За позовом Приватного підприємства ОСОБА_2 (м. Коростень)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Транс" (м. Малин)
за участю третьої особи: Мізіна Анатолія Миколайовича (с. Щербатівка Малинського району)
про стягнення 25545,74 грн. майнової шкоди та 7000 грн. моральної шкоди
Позивач, згідно уточнень до позовної заяви, просить стягнути з відповідача 49376,06грн., з яких: 26801грн. на проведення відновлювальних робіт автомобіля,57,10 грн. на відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з оплатою стоянки транспортного засобу на штрафмайданчику, 450 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 2000,00 грн. витрат на проведення економічної експертизи, 11356грн. недоотриманого прибутку, 1612грн. за пільгове перевезення пільговиків за грудень місяць 2006 року; 7000,00грн. моральної шкоди спричиненої в результаті ДТП, 99,96грн. за доставку експерта. При цьому позивач посилається на те, що 22.11.06 в селі Полісся Коростенського району сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний позивачу автомобіль ГАЗ-2705, номер НОМЕР_8, під керуванням водія ОСОБА_4 зіткнувся з належним відповідачу автомобілем ЗИЛ-138 під керуванням водія ОСОБА_3 Автомобілю, який належить позивачу завдані механічні ушкодження.
Позивач та його представник у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали.
Відповідач та третя особа своїх представників в судове засідання не направили, про причину неявки суд не повідомили, про день розгляду справи були повідомлені належним чином.
На попередніх судових засіданнях представники відповідача заперечили проти позову, посилаючись на те, що вини водія у скоєнні ДТП немає, оскільки постановою апеляційного суду Житомирської області від 02.08.07р. постанова Малинського районного суду від 24.01.07р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності скасована, а справа провадженням закрита у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ст.38 КУпАП України.
В судовому засіданні 29.11.07 оголошувалась перерва до 03.12.07.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
22.11.2006 року о 07год.00хв. на 101-му кілометрі автодороги Виступовичі-Житомир сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить відповідачу, здійснив наїзд на нерухомий мікроавтобус ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу, внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Малинського районного суду від 24.01.07 водія автомобіля "ЗІЛ-138" притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Постановою апеляційного суду Житомирської області від 02.08.07 вказана постанова районного суду скасована в зв'язку з процесуальними порушеннями, які допущені районним судом, а справа провадженням закрита у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ст.38 КУпАП України (тобто з не реабілітуючи підстав).
Разом з тим, згідно висновку судової автотехнічної експертизи, який складений Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, №43 від 11.01.2010 (а.с.50-52 том 2) причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невиконання водієм автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_3, п.п.12.3,13.1 Правил дорожнього руху України. Як зазначено у висновку в даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_3, при умові виконання вимог п. п. 12.3,13.1 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість попередити дану ДТП. Дії водія ЗІЛ-138 АМ9208АЕ не відповідали вимогам п. п.12.3,13.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
Відповідно до статті 1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1187 п.2 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з листа ТОВ"Полісся-Транс" №64 від 22.12.06 автомобіль НОМЕР_4 належить відповідачу, про що відповідач не заперечив у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (а.с.45).
Вина особи, яка керувала автомобілем НОМЕР_4, що належить відповідачу та перебуває у його володінні, встановлена висновком експертизи.
Відтак, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну власнику автомобіля ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження.
У зв'язку з тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди мікроавтобусу ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_2, заподіяні технічні пошкодження, а власнику майнову шкоду, позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача 26801грн.
Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи, який складений експертом Підприємста "Автолюбитель" ОСОБА_5, №15163/А від 20.04.2007 (а.с.61-63 том 1) матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_5 в результаті його пошкодження при ДТП 22.11.2006 складає 22873,00грн.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом не встановлено, що позивач отримував страхове відшкодування.
Таким чином позов в частині вимоги про стягнення шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу підлягає задоволенню частково в сумі 22873,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 57,10 грн. на відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з оплатою стоянки транспортного засобу на штрафмайданчику.
Згідно довідки третього міжрайонного відділення Державної автомобільної інспекції при УМВС України в Житомирській області №1677 від 18.12.2006 року., транспортний засіб ГАЗ-2705 д/з 00568 ВА після дорожньо-транспортної пригоди 22.11.06 був доставлений на майданчик зберігання транспортних засобів 3-го міжрайонного ВДАІ при УМВС України в Житомирській області, де він зберігався до 05.12.06 (а.с.26).
Понесені позивачем витрати підтверджуються квитанцією про сплату ОСОБА_2 послуг штрафмайданчика в розмірі 57,10грн. (а.с.25).
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Зазначена сума є для позивача майновою шкодою, оскільки дані витрати були понесені позивачем в наслідок ДТП, яка, як встановлено судом, відбулася з вини водія автомобіля НОМЕР_3, що належить відповідачу, тому ця вимога позивача підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 11356грн. недоотриманого прибутку за час вимушеного простою автомобіля внаслідок ДТП за період з 22.11.06 по 21.02.08.
Відповідно до ст.22 ч.2п.2 ЦК України, під збитками слід розуміти доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З метою встановлення розміру ймовірного прибутку за період простою автомобіля, судом була призначена судова економічна експертиза , однак у висновку експерта від 25.06.09 зазначено про неможливість встановити розмір ймовірного прибутку, який міг би бути отриманий ПП ОСОБА_2 під час використання автомобіля НОМЕР_6 при здійсненні підприємницької діяльності в галузі перевезення пасажирів на маршруті №1 "Залізничний вокзал-Полісся" за період з 22.11.06 по 21.02.08 (а.с.22-28 том 2).
Інших доказів на підтвердження цієї вимоги позивачем не представлено, тому суд відмовляє в її задоволенні за недоведеністю.
Вимога позивача про стягнення 2000,00грн. витрат на проведення економічної експертизи задоволенню не підлягає, оскільки судом відмовлено в позові в тій частині щодо якої призначалась зазначалась експертиза.
Натомість вимога про стягнення з відповідача понесених витрат на проведення автототехнічної експертизи в сумі 574,50грн. та витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 450,00грн., підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу", експертиза здійснюється за рахунок коштів замовника експертизи або інших організацій і установ за дорученням замовника.
Відповідно до виставленого для оплати Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз рахунку №43 від 26.01.2010р. (а.с.57 том 2) вартість послуг оцінювача становить 574,50грн., яка була сплачена позивачем 06.02.10 , що підтверджується квитанцією про сплату (а.с. 56 том 2).
Вартість автотоварознавчої експертизи в сумі 450грн.00хв. була сплачена позивачем 16.04.07 , що підтверджується квитанцією про сплату (а.с. 87 том 1).
Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в якості судових витрат.
Позивач просить стягнути 1612 грн. з відповідача, які він розраховував отримати за пільгове перевезення громадян, однак не отримав, у зв'язку із пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП. При цьому позивач посилається на договір від 03.01.06, який укладений між позивачем та Управлінням праці та соціального захисту населення, згідно якого Управління зобов'язалось сплачувати позивачу компенсацію за пільгове перевезення певних категорій громадян.
Позов в цій частині задоволенню не підлягає, так як правова природа вказаної виплати є компенсацією понесених перевізником витрат. Однак позивач таких витрат не поніс, тому не мав права на компенсацію.
Позивачем ставиться вимога стягнути з відповідача 7000,00грн. на відшкодування моральної шкоди спричиненої в результаті ДТП посилаючись на те, що відмовою відремонтувати автомобіль та виплатити кошти по ремонту автомобіля відповідач принизив честь і гідність позивача як бізнесмена та приватного підприємця; були порушені звичайні життєві зв'язки, що спричинило нервові стреси та моральні страждання.
Відповідно д ст. 23 ч.2 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
З урахуванням положень ст. 1 ГПК України, ст. ст. 24, 51 ЦК України вказані норми (крім пункту 4 в частині ділової репутації) не можуть бути застосовані для захисту прав позивача у господарському суді, який звернувся до господарського суду як фізична особа-підприємець.
Пункт 4 частини 2 статті 23 Кодексу вказує на те, що моральна шкода може полягати у приниженні ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Позивачем не представлено доказів, що дії відповідача призвели до приниження його ділової репутації.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 99,96грн. понесених витрат на доставку експерта. Вказана вимога задоволенню не підлягає за її безпідставністю.
Зазначені позивачем витрати не є такими, що пов'язані з розглядом справи
Судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Транс" (Житомирська обл., м.Малин, вул.Грушевського, 180-Б, код 33557477) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (Житомирська обл., АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_7) 22873 грн. на відшкодування майнової шкоди пов'язоної з пошкодженням транспортного засобу, 57,10 грн. на відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з оплатою стоянки транспортного засобу на штрафмайданчику, 450 грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, 574,50 грн. витрат на проведення автотехнічної експертизи, 229,30 грн. витрат по оплаті державного мита, 57,66 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання 23.03.10
Суддя Тимошенко О.М.
Віддрукувати: 3 прим.