проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"10" січня 2020 р. Справа № 905/1376/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область (вх. № 3142 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 по справі № 905/1376/19 (суддя Левшина Я.О.; рішення підписане 17.09.2019)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ», м.Чернігів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м.Курахове, Донецька область
про стягнення заборгованості у розмірі 58907,40 грн., 3% річних у розмірі 154,93 грн., штрафних санкцій у розмірі 1751,08 грн., -
22.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ», м.Чернігів (далі - ТОВ «ВКФ «ВВ»; позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м.Курахове, Донецька область (далі - ТОВ «ДТЕК Східенерго»; відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 58907,40 грн., 3% річних у розмірі 154,93 грн., штрафних санкцій у розмірі 1751,08 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 по справі № 905/1376/19 позовні вимоги ТОВ «ВКФ «ВВ» до ТОВ «ДТЕК «Східенерго» про стягнення заборгованості у розмірі 58907,40 грн., 3% річних у розмірі 154,93 грн., пені у розмірі 1751,08 грн. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ДТЕК «Східенерго» на користь ТОВ «ВКФ «ВВ» заборгованість у розмірі 58907,40 грн., пеню у розмірі 1751,08 грн., 3% річних у розмірі 150,09 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1920,85 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Повний текст зазначеного рішення складено 17.09.2019.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
07.10.2019, тобто у строки визначені частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «ДТЕК Східенерго» через Господарський суд Донецької області звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині стягнення основного боргу в сумі 58907,40 грн. та ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову в позові. Судові витрати відповідач просить покласти на позивача.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, оскільки судом не досліджено факту погашення відповідачем суми основного боргу в сумі 589074,00 грн. у серпні 2019 року, тобто до дати ухвалення оскаржуваного рішення. Відповідно, станом на 17.09.2019 були відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу. В підтвердження зазначеного факту відповідачем до апеляційної скарги додано копії платіжних доручень № 153118 від 15.08.2019 на суму 637,44 грн., № 153119 від 15.08.2019 на суму 10000,00 грн., № 156243 від 22.08.2019 на суму 10000,00 грн., № 160345 від 29.08.2019 на суму 38269,96 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019 для апеляційного розгляду справи сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Істоміна О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 апеляційну скаргу ТОВ «ДТЕК Східенерго» на рішення Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 по справі № 905/1376/19 залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом подачі до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2881,50 грн. за встановленими реквізитами та доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу у даній справі листом з описом вкладення.
Із матеріалів справи вбачається, що дана ухвала отримана скаржником 25.10.2019. Строк на усунення недоліків спливає 04.11.2019.
04.11.2019, тобто у встановлені судом строки, відповідачем надіслано заяву про усунення недоліків поданої апеляційної скарги (вх. № 10484 від 07.11.2019), до якої додано оригінал платіжного документу № 205052 про сплату судового збору в розмірі 2881,50 грн. за встановленими реквізитами та належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу у справі листом з описом вкладення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ДТЕК Східенерго» на рішення Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 по справі № 905/1376/19; позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу в порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України до 28.11.2019 (включно); учасникам справи роз'яснено, що розгляд апеляційної скарги ТОВ «ДТЕК Східенерго» на рішення Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 по справі № 905/1376/19 відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
21.11.2019 до суду апеляційної інстанції від уповноваженого представника ТОВ «ВКФ «ВВ» - адвоката Коверзнева Д.В. надійшло клопотання (вх. № 10997) про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що на думку позивача апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
Необхідність закриття апеляційного провадження у справі позивач обґрунтував тим, що адвокат Жуков А.О. не має законних повноважень на представництво інтересів відповідача у справі, зважаючи на наступне.
Апеляційна скарга складена на фірмовому бланку компанії «ДТЕК» та підписана «представником відповідача за довіреністю».
Додані до скарги додатки свідчать, що скаргу підписав адвокат Жуков Андрій Олександрович, свідоцтво ДН №5212 від 19.10.2018, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреності №10-01/2019 від 10.01.2019.
Проаналізувавши довіреність, позивач вважає, що відповідач уповноважив представляти його інтереси в судах України безпосередньо адвоката Жукова Андрія Олександровича.
З витягу з Єдиного реєстру адвокатів України позивачем з'ясовано, що адвокат Жуков Андрій Олександрович (свідоцтво ДН №5212 від 19.10.2018) здійснює свою професійну діяльність у складі Адвокатського об'єднання «Перший радник» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н Петропавлівська Борщагівка, вул. Білоцерківська, буд. 5-А, 5-Б, каб. 208), а у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про здійснення цим адвокатом індивідуальної діяльності.
З урахуванням п.3.1.3, 3.2., 3.4. Порядку ведення ЄРАУ (рішення РАУ №26 від 17.12.2012), позивач вважає, що адвокат Жуков А.О. може здійснювати свою професійну діяльність виключно у складі вищезазначеного адвокатського об'єднання та перебувати з ним у договірних (трудових або цивільно-правових) відносинах. Відповідальним у взаємовідносинах «Клієнт - Адвокатське об'єднання» є саме сторона договору про надання правової допомоги, тобто адвокатське об'єднання як виконавець юридичних послуг.
Позивач зазначає, що у разі якщо адвокат Жуков А.О. діє у складі АО «Перший радник», то він має представляти інтереси відповідача на підставі довіреності або ордеру, виданих саме адвокатським об'єднанням (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), оскільки в даному випадку, адвокат Жуков А.О. не є самостійним суб'єктом правовідносин між відповідачем та АО «Перший радник». Водночас, у випадку, якщо адвокат Жуков А.О. представляє інтереси відповідача напряму (тобто, відповідач є клієнтом безпосередньо адвоката, а не АО «Перший радник»), то адвокат Жуков А.О. має подати докази провадження ним індивідуальної діяльності та перебування на обліку як самозайнята особа, як це вимагається ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пп. 14.1.226 п. 14.1. ст. 14, п. 65.3 ст. 65 Податкового кодексу України. На переконання позивача відсутність реєстрації як самозайнятої особи адвоката свідчить про порушення вимог законодавства та ставить під сумнів здійснення адвокатської діяльності таким адвокатом.
Перевіркою матеріалів поданого клопотання колегією суддів встановлено, що до нього позивачем не додано доказів надсилання (надання) його копії іншому учаснику справи (відповідачу).
Разом із цим, за приписами частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
До основних засад господарського судочинства, зокрема, віднесено здійснення змагальність сторін та рівність всіх учасників (статті 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на зазначене, колегія суддів з метою дотримання прав сторін та задля розгляду заявленого позивачем клопотання про закриття провадження у справі, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 зобов'язала ТОВ «ВКФ «ВВ» надіслати (надати) Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» копію клопотання про закриття провадження у справі у строк до 06.12.2019 листом з описом вкладення та надати суду у строк до 10.12.2019 належні докази надсилання (надання) відповідачу зазначеного клопотання. Даною ухвалою відповідачу встановлено строк до 16.12.2019 (включно) для подання до канцелярії суду апеляційної інстанції своїх міркувань та заперечень щодо заявленого позивачем клопотання про закриття провадження у справі з відповідним обґрунтуванням підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу.
27.11.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 11214), який направлений уповноваженим представником позивача - адвокатом Коверзневим Д.М. 25.11.2019, тобто з дотриманням строку, встановленого судом. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи скаржника такими, що суперечать принципам змагальності та диспозитивності господарського судочинства, оскільки доведення факту погашення основного зобов'язання, що був предметом спору, безпосередньо є інтересом саме відповідача, тому і обов'язок доказування цього факту покладався саме на нього. Позивач зазначає, що у період виникнення у відповідача права подати відзив на позовну заяву (з 15.08.2019 по 30.08.2019) у ТОВ «ДТЕК Східенерго» вже були в наявності докази погашення основного боргу та була можливість їх подати, проте відповідач у передбачені строки та спосіб не заявив господарському суду про погашення боргу (відсутність предмета спору) та не надав відповідних доказів. З урахуванням частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не має враховувати ці докази під час апеляційного розгляду справи, так як відповідач не заявив про існування поважних причини пропуску їх подання. Вказані обставини на переконання позивача є наслідком процесуальної бездіяльності відповідача, що не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення на підставі пункту 1 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач наголошує, що суд першої інстанції дослідив обставини справи повністю, відповідно до доказів, які містилися в матеріалах справи. При цьому, оскільки докази сплати боргу на етапі провадження справи у суді першої інстанції відповідачем не долучалися та про ці обставини останнім не заявлялося, тому суд першої інстанції не міг дізнатись про це інакше, як за повідомленням самого відповідача.
09.12.2019, тобто у встановлені ухвалою від 26.11.2019 строки, уповноважений представник позивача направив засобами поштового зв'язку заяву (вх. № 11688 від 11.12.2019) про залучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу копії клопотання про закриття провадження у справі.
16.12.2019, з дотриманням встановлених судом строків, представник відповідача адвокат Жуков А.О. направив на адресу суду апеляційної інстанції поштовим відправленням (трек-номер № 0103271612641) заперечення проти клопотання позивача про закриття провадження у справі (вх. № 11947 від 19.12.2019), в яких не погоджується з доводами позивача відносно відсутності відповідних повноважень у підписанта апеляційної скарги, та в зв'язку з наявністю у представника позивача відповідних сумнівів, надав копію договору про надання правової допомоги від 01.04.2019, який було укладено між адвокатським об'єднанням «Перший Радник» та відповідачем (чинний станом на день подачі апеляційної скарги), а також оригінал ордеру на представництво інтересів в межах справи №905/1376/19, що оформлений адвокату Жукову А.О. 01.10.2019 на виконання вказаного договору. Поряд цим, відповідач посилаючись на розповсюдження приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України на обидві сторони процесу, вважає посилання позивача на невиконання відповідачем обов'язку щодо повідомлення суду першої інстанції про погашення заборгованості некоректними, оскільки відповідне повідомлення мав змогу та повинен був надати сам позивач.
Розглянувши клопотання уповноваженого представника ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» - адвоката Коверзнева Д.В. про закриття провадження у справі (вх. № 10997 від 21.11.2019), колегія суддів апеляційної інстанції залишає його без задоволення.
Згідно статті 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката можуть підтверджуватись довіреністю або ордером.
Відповідачем надані докази (довіреність №10-01/2019 від 10.01.2019; серії КС № 539297 від 01.10.2019; договір № 1784-ВЄ про надання правової допомоги від 01.04.2019), які належним чином посвідчують повноваження представника, що подав апеляційну скаргу.
За вказаних обставин правові підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України у суду апеляційної інстанції відсутні.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, зважаючи на нижченаведене.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Судом першої інстанції встановлено, що правовідносини (взаємні права та обов'язки) між сторонами у справі виникли на підставі укладеного 05.04.2019 між ТОВ «ВКФ «ВВ» (постачальник) та ТОВ «ДТЕК Східенерго» (покупець) договору поставки №5874-ВЭ-КуТЭС, згідно з яким:
-постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код згідно УКТ ВЕД (далі-продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною та якісними характеристиками, погодженими сторонами у специфікації, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлену у його власність продукцію згідно з умовами договору (пунктів 1.1., 1.2. Договору);
-поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, за якісними характеристиками та в строки, погодженими сторонами у договорі. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом щодо якості та/або одним товаросупроводжувальним документом (пункт 4.1. Договору);
-умовами поставки продукції є - DDP, згідно з «Інкотермс-2010», з урахуванням умов та застережень, що містяться в договорі. Узгоджене місце призначення поставки: м.Курахове, вул.Енергетиків, 34. Постачальник несе усі видатки, що пов'язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки (пункт 4.2. Договору);
-постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: рахунок; видаткову накладну; експрес-накладну або декларацію, або ТТН, або квитанцію; документ, що підтверджує, що ТМЦ, що поставляються не підлягають обов'язковій сертифікації, або інший документ, що підтверджує якість товару. Документи (крім податкових накладних), постачальник зобов'язаний надати покупцю разом з продукцією, яка постачається (пункт 4.3. Договору);
-у випадку постачання продукції без товаросупровідних документів, покупець має право відмовитися від приймання продукції (пункт 4.4. Договору);
-датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (пункт 4.7. Договору);
-загальна сума договору складає 58907,40 грн., в т.ч. ПДВ 9711,66 грн. Толеранс (відхилення за кількістю) поставки продукції складає 0 (пункт 5.1. Договору);
-розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 30 (тридцятий) календарний день з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунка та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (пункт 5.4. Договору);
-у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно несплаченої продукції (пункт 6.8. Договору);
-цей договір може бути скріплено печатками сторін, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань (пункт 8.1. Договору).
Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
За змістом частини першої статті 662, статті 663 та частини першої статті 692 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частин першої та другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ «ВКФ «ВВ» про стягнення з ТОВ «ДТЕК «Східенерго» заборгованості у розмірі 58907,40 грн., 3% річних у розмірі 154,93 грн., штрафних санкцій у розмірі 1751,08 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, підтверджується в ході апеляційного розгляду справи та не заперечується сторонами:
-Договір №5874-ВЭ-КуТЭС від 05.04.2019 підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств;
-на виконання його умов позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 58907,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВВЧСР1966/26052 від 26.04.2019, засвідченою підписом уповноваженої особи відповідача - Христич О.В.;
-повноваження особи, яка приймала товар та підписувала видаткову накладну з боку покупця, підтверджуються наявною в матеріалах справи довіреністю №81/ВЭ/2019 від 28.12.2018;
-по факту поставки товару зареєстровано податкові накладні № 300425 та № 300443 від 26.04.2019.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що розглядаючи дану справу, суд першої інстанції правильно з'ясував правову природу спірних правовідносин, з урахуванням укладеного між сторонами договору поставки, вірно визначив норми матеріального права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, обґрунтовано встановив факт поставки позивачем товару, його отримання відповідачем та порушення останнім обов'язку сплатити вартість товару за спірною видатковою накладною №ВВЧСР1966/26052 від 26.04.2019 на 30 (тридцятий) календарний день з дати поставки відповідної продукції, надавши правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам.
В той же час, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача станом на момент прийняття рішення зобов'язання сплатити позивачу заборгованість згідно з Договором за вищевказаною видатковою накладною у розмірі 58907,40 грн., з огляду на факт погашення відповідачем суми основного боргу в сумі 589074,00 грн. до дати ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції та дійсний стан розрахунків між сторонами на момент його прийняття судом.
У суді апеляційної інстанції учасники справи визнають той факт, що погашення заборгованості відповідачем відбулось до дати ухвалення судового рішення, що підтверджується наданими відповідачем до апеляційної скарги копіями платіжних доручень № 153118 від 15.08.2019 на суму 637,44 грн., № 153119 від 15.08.2019 на суму 10000,00 грн., № 156243 від 22.08.2019 на суму 10000,00 грн., № 160345 від 29.08.2019 на суму 38269,96 грн.
В силу пункту 3 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 278 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Зокрема, згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що станом на 17.09.2019 у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу, тому рішення в цій частині не може бути залишеним в силі та підлягає скасуванню із одночасним закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог згідно пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд із цим, учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 150,09 грн. та пені у розмірі 1751,08 грн. за період прострочення 28.05.2019 по 27.06.2019.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення в цій частині, оскільки суд першої інстанції навів правове обґрунтування такого висновку із зазначеним відповідних правових норм та встановлених відповідних обставин справи, тому рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» регламентовано порядок повернення судового збору.
Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Оскільки за результатами апеляційного розгляду справи провадження в частині стягнення суми основного боргу в сумі 58907,40 грн. закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, то судовий збір в сумі 1860,87 грн., визначений колегією суддів пропорційно до вказаної суми боргу, стягненню з відповідача не підлягає, проте з урахуванням пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» за наявності клопотання позивача має бути повернутий останньому із бюджету незалежно від часу подання відповідного клопотання.
Водночас, сплачений позивачем за подачу позову судовий збір в сумі 60,13 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Також, враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подачу в розмірі 2881,50 грн. слід покласти на позивача згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтею 129, пунктом 2 частини першої статті 231, статтями 269, 270, 273, пунктом 4 частини першої статті 275, частиною першою статті 278, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 по справі № 905/1376/19 задовольнити.
Рішення Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 по справі № 905/1376/19 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Східенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» заборгованості у розмірі 58907,40 грн. скасувати та закрити провадження у справі у цій частині вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення Господарського суду Донецької області від 17.09.2019 по справі № 905/1376/19 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Східенерго» (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд.34; р/р НОМЕР_1 у філії ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 31831942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма «ВВ» (14000, м.Чернігів, вул.Гетьмана Полуботка, 18; р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк», м.Київ, МФО 351005, ЄДРПОУ 40068132) пені у розмірі 1751,08 грн. та 3% річних у розмірі 150,09 грн. залишити без змін.
Здійснити розподіл між сторонами судових витрат по справі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Східенерго» (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд.34; р/р НОМЕР_1 у філії ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 31831942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма «ВВ» (14000, м.Чернігів, вул.Гетьмана Полуботка, 18; р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк», м.Київ, МФО 351005, ЄДРПОУ 40068132) 60,13 грн. судового збору за подачу позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» (14000, м.Чернігів, вул.Гетьмана Полуботка, 18; р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрсиббанк», м.Київ, МФО 351005, ЄДРПОУ 40068132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Східенерго» (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд.34; р/р НОМЕР_1 у філії ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 31831942) 2881,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Донецької області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.01.2020.
Головуючий суддя С.В. Барбашова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.М. Пелипенко