Справа № 759/17618/18 Головуючий в суді І інстанції - Бандура І.С.
Провадження № 33/824/386/2020 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ст.124 КУпАП
08 січня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю представників осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності - адвокатів Андрейка О.І. та Падалко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2019 року, -
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2019 року провадження у справі про притягнення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Із постанови районного суду вбачається, що ОСОБА_1 26.10.2018 року приблизно об 11 год. 20 хв. на перехресті пр. Академіка Палладіна та вул. Стеценка в м. Києві, керуючи автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора та вчинив зіткнення з автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зелений сигнал світлофора, чим допустив порушення п.8.7.3 е) ПДР України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №184245 від 26.10.2018 року ОСОБА_2 26.10.2018 року приблизно об 11 год. 20 хв. на перехресті пр. Академіка Палладіна та вул. Стеценка в м. Києві, керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 , виїхала на перехрестя з порушенням вимоги дорожнього знаку 5.16 (напрямок руху по смугах), рухаючись прямо замість повороту ліворуч, чим порушила вимоги п.8.4 ґ), дорожнього знаку 5.16 ПДР України. Вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу та заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, у яких він просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2019 року, скасувати її та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що про дату та час розгляду справи судом першої інстанції його не було повідомлено належним чином. Копію постанови суду отримав лише 02.08.2019 року, однак проблеми зі здоров'ям перешкодили йому подати апеляційну скаргу. У зв'язку з тим, що його належним чином не було повідомлено про розгляд справи, він був позбавлений можливості надавати пояснення та докази. Судом першої інстанції необґрунтовано було відкинуто як доказ вини ОСОБА_2 протокол складений відносно неї. Оскаржувану постанову районний суд обґрунтував висновком експерта, який було зроблено без урахування пріоритетності слідової інформації при зіткненні транспортних засобів та без врахування відсутності інформації про роботу світлофора під час ДТП. Інформація, яка є в матеріалах справи і яка була врахована судом при винесенні оскаржуваної постанови, не відповідає дійсності і спростовується фотографіями, зробленими експертом Головіним А. з місця ДТП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Падалко О.Ю., на підтримку поданої апеляційної скарги, думку захисника ОСОБА_2 - адвоката Андрейка О.І., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутній під час ухвалення оскаржуваного рішення. Про існування постанови дізнався лише 02.08.2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи та надав докази про лікування протягом останнього року.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2019 року.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі винуватим себе у скоєнні зазначеного правопорушення не визнав та зазначив, що саме дії водія автомобіля «Skoda-Octavia-A7» ОСОБА_2 , які суперечили вимогам п.п.1.5, 2.3 б), 8.7.3 е) ПДР та дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» ПДР, стали причиною аварійної ситуації.
Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надавав працівникам поліції безпосередньо після ДТП, що відображено у його письмових поясненнях від 26.10.2018 (а.с.5).
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, правильності кваліфікації дій за вказаною статтею, оскільки зазначене підтверджуються зібраними у справі доказами.
В суді першої ОСОБА_2 вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 26.10.2018 року приблизно об 11 годині 20 хвилин на перехресті пр. Академіка Палладіна та вул. Стеценка в напрямку ТЦ «Лавина», керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 , виїхала на перехрестя на зелений сигнал світлофора без зміщення в іншу смугу руху та відчула сильний удар від автомобіля «Опель», який рухався перпендикулярно по відношенню до керованого нею автомобіля. Удар вказаним автомобілем «Опель» відбувся в передню праву сторону керованого нею автомобіля, внаслідок чого автомобіль відкинуло в ліву сторону. Вважає, що саме дії водія ОСОБА_1 призвели до виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
З висновку судового експерта Автономова М.В. №053-18 від 23.01.2019 року (а.с.38) вбачається, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля "Шкода", н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_2 з технічної точки зору повинна була з моменту виникнення небезпеки для руху вжити заходів, направлених на уникнення ДТП, тобто діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України. В даній дорожній обстановці водій автомобіля "Опель", н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_1 при ввімкненні забороняючого сигналу світлофора повинен був зупинитись у визначеному місці, тобто з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності до вимог п. 87.3 "е" та 8.10 ПДР України. В даній дорожній обстановці, при вказаних в матеріалах справи характеристиках дорожньої обстановки, в діях водія автомобіля "Шкода", н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України з технічної точки зору не вбачається. В даній дорожній обстановці, при вказаних в матеріалах справи характеристиках дорожньої обстановки, в діях водія автомобіля "Шкода", н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , невідповідностей вимогам дорожнього знаку 5.16 з технічної точки зору не вбачається і відповідно її дії не знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці, при вказаних в матеріалах справи характеристиках дорожньої обстановки, в діях водія автомобіля "Опель", н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п. 8.7.3 "е" та п. 8.10 ПДР України і вказана невідповідність його дій з технічної точки зору перебувала в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
З огляду на вказані обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 не порушувала п. 8.4 "ґ" (запровадження або скасування певного режиму руху), дорожнього знаку 5.16 (напрямки руху по смугах), і відповідно в її діях не міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Висновок працівників патрульної служби про те, що ОСОБА_2 не дотрималася вимог вказаних пунктів ПДР України районний суд обґрунтовано сприйняв як фактичне визнання механічних ушкоджень вказаних транспортних засобів без співставлення усіх даних у їх сукупності.
Отже, висновок суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає правильним.
Разом з тим, із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №184246 від 26.10.2018 вбачається, що ОСОБА_1 26.10.2018 року приблизно об 11 год. 20 хв. на перехресті пр. Академіка Палладіна та вул. Стеценка в м. Києві, керуючи автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора та вчинив зіткнення з автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зелений сигнал світлофора, чим допустив порушення п.8.7.3 е) ПДР України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Зі схеми місця ДТП, складеної за місцем пригоди слідує, що вона містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с.3).
Не погодившись із висновком судового експерта Автономова М.В. №053-18 від 23.01.2019 року ОСОБА_1 надав до суду апеляційної інстанції висновок експертного авто технічного та транспортно-трасологічного дослідження №3-10/19 від 28.10.2019 року, проведеного на підставі заяви його захисника Падалко О., з якого вбачається, що:
- якщо події перед пригодою розвивалися відповідно до версії водія ОСОБА_2 і керований нею автомобіль «Skoda-Octavia-A7» рухався при виїзді на перехрестя на зелений сигнал світлофору, то: відповідно до вимог п.п.1.5, 2.3 б) та 8.7 е) ПДР водієві «Opel-Corsa» ОСОБА_1 належало не виїжджати на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора. Відповідно до вимог п.п. 2.3 б), 8.7.3, 12.3 та дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» ПДР водієві автомобіля «Skoda-Octavia-A7» ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації, належало своєчасно реагувати на зміну дорожньої обстановки і перед виїздом на перехрестя завчасно зайняти крайню праву смугу на вул. Стеценка, виїжджати на перехрестя на зелений сигнал світлофору і не пізніше об'єктивного моменту виникнення небезпеки - появи в її полі зору автомобіля «Opel-Corsa» на швидкості, яка не дозволить зупинитися до траєкторії руху автомобіля «Skoda-Octavia-A7», застосувати виключно гальмування автомобілем «Skoda-Octavia-A7» в межах виділеної смуги руху. З технічної точки зору, в цьому варіанті розвитку подій наявна формальна невідповідність дій водія автомобіля «Opel-Corsa» ОСОБА_1 вимогам п.п.1.5, 2.3 б) та п.8.7.3 е) ПДР створила небезпечну дорожню ситуацію. У випадку руху автомобіля «Skoda-Octavia-A7» при виїзді з вул. Стеценка для переїзду просп. Академіка Палладіна в напрямку ТЦ «Лавина» не в другій смузі руху, а в першій, як того потребував дорожній знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» ПДР на вул. Стеценка, то це унеможливило би зіткнення ТЗ навіть з тими же швидкісними режимами, що були у ТЗ до зіткнення. Тому аварійна дорожня ситуація була створена одноособовими діями водія автомобіля «Skoda-Octavia-A7» ОСОБА_2 , які суперечили вимогам п.п. 2.3 б) та дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» ПДР.
- якщо події перед пригодою розвивалися відповідно до версії водія ОСОБА_1 і керований ним автомобіль «Opel-Corsa» рухався при виїзді на перехрестя на зелений сигнал світлофора, то: відповідно до вимог п.п.1.5, 2.3 б), 8.7.3 е) ПДР та дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» ПДР водієві автомобіля «Skoda-Octavia-A7» ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації, належало своєчасно реагувати на зміну дорожньої обстановки і перед виїздом на перехрестя завчасно зайнятим крайню праву смугу на вул. Стеценка і не виїжджати на перехрестя на червоний сигнал світлофора. Відповідно до вимог п.п.2.3б, 8.7.3, 12.3 ПДР водієві автомобіля «Opel-Corsa» ОСОБА_1 належало слідкувати за зміною дорожньої обстановки, виїжджати на перехрестя на зелений сигнал світлофору і не пізніше моменту об'єктивного виявлення автомобіля «Skoda-Octavia-A7», який не встигне зупинитися до смуги руху, слід було застосувати своєчасне гальмування автомобілем «Opel-Corsa» без зміни смуги руху. В цьому варіанті розвитку подій наявна формальна невідповідність дій водія автомобіля «Skoda-Octavia-A7» ОСОБА_2 вимогам п.п.1.5, 2.3 б) та 8.7 е) ПДР створила небезпечну дорожню ситуацію. У випадку руху автомобіля «Skoda-Octavia-A7» при виїзді з вул. Стеценка для переїзду просп. Академіка Палладіна в напрямку ТЦ «Лавина» не в другій смузі руху, а в першій, як того потребував дорожній знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» ПДР на вул. Стеценка, то це унеможливило би зіткнення ТЗ навіть з тими же швидкісними режимами, що були у ТЗ до зіткнення. Тому і небезпечна, і аварійна дорожня ситуація були створені одноособовими діями водія автомобіля «Skoda-Octavia-A7» ОСОБА_2 , які суперечили вимогам п.п.1.5, 2.3 б), 8.7.3 е) ПДР та дорожньому знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» ПДР.
В суді апеляційної інстанції судовий експерт Головін А.М. підтвердив складений ним висновок.
Однак суд апеляційної інстанції вважає, що вказаний висновок не може бути врахований, як належний доказ, оскільки він є недостатньо обґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам справи про адміністративне правопорушення.
У рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до п.8.7.3 е) ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Як вбачається з п.8.10 цих Правил, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Враховуючи вказані норми, слід зробити висновок, що саме водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Opel-Corsa» д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора та вчинив зіткнення з автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на зелений сигнал світлофора.
Із огляду на вказане, висновки районного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №184246 від 26 жовтня 2019 року, схемою ДТП до нього, письмовими та усними поясненнями учасників, висновком експерта №053-18 від 23.01.2019 року, характером та локалізацією пошкоджень транспортних засобів.
Проаналізувавши докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, районний суд вірно прийшов до переконання, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведеною повністю.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
Згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст.38 КУпАП.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що з дня вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, минуло більш як три місяці. Відтак, провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та вважаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, -
ОСОБА_1 поновити строк на оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль