Рішення від 03.01.2020 по справі 140/3504/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3504/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), яка була призначена в 1999 році у розмірі 82 проценти від суми грошового забезпечення.

На початку 2019 року позивачу стало відомо, що розмір його пенсії після проведення перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103) становить 70%, а не 82% від суми грошового забезпечення, у зв'язку із чим 03.03.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо обчислення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) у розмірі 82% від суми грошового забезпечення.

Листом від 25.03.2019 № 323/З-01 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило про те, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 відповідно до Постанови № 103 здійснювався за чинною редакцією Закону № 2262-ХІІ, пенсію перераховано з нового грошового забезпечення в розмірі 70% (максимальний).

Позивач вказує, що процедури призначення та перерахунку пенсій є різними за змістом та механізмом їх проведення, для перерахунку пенсії мають застосовуватися норми Закону № 2262-XII, що визначають її розмір у процентах відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії.

Позивач просить визнати неправомірними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 82% до 70% сум грошового забезпечення у зв'язку із внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії), у розмірі 82 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 і заборговану суму виплати одним платежем.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 13.12.2019 № 27763/06-39 (а. с. 30-38) представник відповідача Левчук К.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону № 2262-XII (зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII), законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а положення цієї статті застосовуються як при призначенні пенсії, так і при її перерахунку. Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 12.12.2019 внесено виправлення в ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 про відкриття провадження в адміністративній справі, а саме ім'я позивача « ОСОБА_1 » виправлено у всіх відмінках на « ОСОБА_1 » (а. с. 28).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За правилами частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, яка призначена з 18.11.1999 у розмірі 77 процентів від суми грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії за вислугу років від 26.11.1999 (а. с. 39), копією пенсійного посвідчення № 2869 від 26.11.1999 (а. с. 15). При цьому, у вказаному висновку в графі «дата та причина звільнення» зазначено 18.11.1999, наказом УМВС у Волинській області № 134 о/с від 05.11.1999, стаття 64 б по хворобі, а вислуга років у пільговому обчисленні становить 29 років.

Відповідно до наказу УМВС України у Волинській області від 28.12.2000 № 137 о/с вважати звільненим у відставку за пунктом 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні УМВС, звільненого з ОВС 18.11.1999 наказом УМВС № 134 о/с від 05.11.1999 (а. с. 44).

Як вбачається із таблиці про перерахунок пенсії за вислугу років від 25.01.2001, ОСОБА_1 здійснено з 01.01.2001 перерахунок пенсії, виходячи із статті звільнення «65 а за віком», вислуги у 29 років у розмірі 82 проценти від суми грошового забезпечення (а. с. 41). Крім того, матеріалами пенсійної справи підтверджується, що пенсія за вислугу років виплачувалася позивачу у розмірі 82 проценти до здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2016, виходячи із розміру 70 процентів грошового забезпечення.

21.03.2018 Ліквідаційна комісія УМВС України у Волинській області сформувала та скерувала до ГУ ПФУ у Волинській області довідку № 1083 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII, Постанов № 988 та № 103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського перший заступник начальника управління до посади на день звільнення зі служби перший заступник начальника управління - начальник СУ УМВС у Волинській області становить: посадовий оклад - 3400,00 грн.; оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2400,00 грн.; надбавка за стаж служби (50 %) - 2900,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 510,00 грн.; премія (11,84 %) - 1090,46 грн., всього - 10300,46 грн. (а. с. 46).

ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 21.03.2018 № 1083, розмір перерахованої пенсії з 01.04.2018 складає 7210,32 грн., що підтверджується копією витягу про перерахунок пенсії у пенсійній справі № ХА4645-МВС від 25.03.2018 (а. с. 45).

07.03.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії (а. с. 11).

Листом від 25.03.2019 № 323/З-01 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії з 01.01.2016 відповідно до Постанови № 103 здійснювався за чинною редакцією Закону № 2262-ХІІ, пенсію перераховано з нового грошового забезпечення в розмірі 70% (максимальний), як це передбачено статтею 13 Закону (а. с. 12).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із пунктом «а» частини першої, частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений з ОВС 18.11.1999 за пунктом 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, вислуга років складала 29, тому основний розмір пенсії був визначений на рівні 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення (за вислугу 20 років - 50 процентів та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення, що становить: 9 х 3 = 27 процентів).

В подальшому, підстава звільнення з ОВС була змінена згідно із наказом УМВС України у Волинській області від 28.12.2000 № 137 о/с - за пунктом 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тому основний розмір пенсії був перерахований та з 01.01.2001 становив 82 проценти відповідних сум грошового забезпечення (за вислугу 20 років звільненим у відставку за віком - 55 процентів та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення, що становить: 9 х 3 = 27 процентів).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 3 Постанови № 103 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Судом встановлено, що позивачу здійснено з 01.01.2016 перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 21.03.2018 № 1083 (а. с. 45-46), при цьому, при здійсненні перерахунку та визначенні розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону № 2262-XII.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції Закону № 1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, які полягають у такому.

Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Суд також звертає увагу, що при призначенні пенсії позивачу її розмір був визначений на рівні 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а в подальшому у зв'язку із зміною підстав звільнення здійснено перерахунок пенсії та її розмір (з урахуванням підстави звільнення та вислуги років) був визначений на рівні 82 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Відтак, на думку суду, при здійсненні перерахунку з 01.01.2016 відповідач не мав правових підстав для зменшення з 82 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення розміру пенсії позивача.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній типовій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 82 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2016 та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років, з 01.01.2016 у розмірі 82 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2016 її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі № 646/6250/18, відповідно до яких у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у розмірі 82 (вісімдесят два) проценти відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Попередній документ
86771260
Наступний документ
86771262
Інформація про рішення:
№ рішення: 86771261
№ справи: 140/3504/19
Дата рішення: 03.01.2020
Дата публікації: 09.01.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби