Справа №442/7865/19
Провадження №2/442/2011/2019
20 грудня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Грицай М.М.,
з участю секретаря - Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 97449,10 грн.
Позов мотивує тим, що відповідно до заяви № б/н від 19.08.2015 відповідач отримав у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредит у сумі 18000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. 4.06.2018 найменування позивача з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінено на АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява, разом з умовами «Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту керувались Договором, на підставі якого відповідач дав згоду на прийняття будь - якого розмірі кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою Банку. Власник карткового рахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором по надання банківських послуг можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, та і шляхом обміну інформацією / узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через інтернет - ресурс, зазначений банком. Заявою відповідача підтверджується факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення у письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови про надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті. Згідно умов кредитного договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, а тому у нього виникла заборгованість у вищевказаному розмірі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить такий задоволити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомив суду причини неявки.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, судом постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Згідно з ч.3 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 19.08.2015 відповідач підписав анкету - заяву № б/н, згідно якої отримав банківські послуги у відповідача, а саме кредит у розмірі 18000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як підтверджується матеріалами справи, банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано вищевказану заяву, а також Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 19.08.2015 станом на 16.07.2019, така утворилась в розмірі 97449,10 грн. з яких: 53054,71 грн - заборгованість за тілом кредиту; 35998,73 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3279,04 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 5116,62 грн - заборгованість за судовими штрафами.
Позивач, з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України, зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З даного приводу слід зазначити наступне.
Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин ( 19.08.2015) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (13.11.2019), тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов та правил банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
У разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника процентна ставка не зазначена; у вказаній заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати простроченого тіла кредиту, процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відтак, суд дійшов переконання, що у задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості за прострочення тіла кредиту, заборгованості за нарахованими відсотками та заборгованості по судовим штрафам слід відмовити у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині, через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження №14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 53054, 71 грн.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись наведеним та на підставі ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 53054 (п'ятдесят три тисячі п'ятдесят чотири) гривні 71 копійку заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.08.2015.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» сплачений судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна ) гривня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 02.01.2020.
Суддя Грицай М.М.