441/1212/19 2/441/638/2019
28.12.2019 м. Городок
Городоцький районний суд Львівської області в складі :
головуючої -судді Малахової - Онуфер А.М.
з участю секретаря судових засідань Гелецької Г.В.
позивачки, представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, стягнення пені за несплату аліментів, -
ОСОБА_2 , 04.07.2019 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 8 972 грн. 68 коп. нарахованої неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2015 по 01.05.2019 та збільшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 27.02.2014 ухвалено стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.02.2014 і до досягнення дитиною повноліття, однак означеної суми коштів, в умовах зростання цін та прожиткового мінімуму, не достатньо для належного забезпечення рівня життя дитини, її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, що дитина хворіє, перебуває на диспансерному обліку з діагнозом «нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом дисфункції жовчно-вивідних шляхів» та відповідно потребує дороговартісного лікування, дієтичного та вітамінного харчування, періодичних медичних обстежень, що відповідач фізично здоровий та працездатний, а відтак має змогу і зобов'язаний надавати утримання дитині в розмірі ј частини від всіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Окрім цього зазначила, що відповідач аліменти, згідно виконавчого листа №441/229/14-ц виданого на виконання судового рішення від 27.02.2014, сплачує нерегулярно, меншими платежами, як наслідок станом на 01.05.2019 утворилася заборгованість у розмірі 28 846 грн. Просила позов задовольнити.
Ухвалою судді від 30.08.2019 провадження у справі відкрито.
ОСОБА_2 в суді позов підтримала з мотивів наведених у ньому, уточнила просить про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 8 546 грн. 43 коп. нарахованої неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2015 по 01.10.2019 включно та збільшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/5 на 1/4 частини від всіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, окрім цього пояснила, що працює в ТзОВ «Бадер Україна» швачкою, однак її заробітку недостатньо для прожиття, сплати комунальних послуг, для утримання дитини, оскільки син навчається у школі, відвідує гуртки з боксу та танців, у зв'язку із чим вона несе значні витрати на забезпечення дитини підручниками, посібним приладдям, харчуванням, в т.ч. одягом для участі у змаганнях та виступах, що дитина хронічно хворіє з приводу «нейроциркуляторної дистонії за змішаним типом дисфункції жовчо-вивідних шляхів» у зв'язку з чим з 2017 року перебуває на диспансерному обліку, потребує дороговартісного лікування, дієтичного та вітамінного харчування, періодичних платних обстежень, а відповідач працездатний та має змогу і зобов'язаний надавати утримання дитині в розмірі ј частини від всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як це передбачено законом. Окрім цього зазначила, що відповідач недобросовісно, нерегулярно та в неповному обсязі сплачує аліменти, як наслідок станом на 01.11.2019 утворилася заборгованість у розмірі 29 695 грн. 69 коп. Просить позов задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_1 в суді висловилась на підтримку позиції своєї довірительки.
ОСОБА_3 у відзиві від 19.09.2019 позов визнав частково, не заперечує про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, мотивуючи тим, що його матеріальне становище з часу ухвалення судом рішення від 27.02.2014 не покращилось, він не має постійного місця праці, підзаробляє тимчасовими заробітками, що на його утриманні перебуває інша дитина. Окрім цього зазначив, що позов в частині вимоги позивачки про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2015 по 01.05.2019 подано з пропуском позовної давності, що стягнення пені слід рахувати не раніше липня 2018 року, інше. У заяві від 11.10.2019 просив про розгляд справи за його відсутності (а.с. 28-29, 45).
Заслухавши пояснення позивачки, представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Згідно ст. ст. 4, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з роз'ясненнями п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Тобто, виходячи зі змісту наведених норм, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним; а зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із батьків та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом.
Із пояснень позивачки в суді, із долучених до справи копій свідоцтв про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 та про народження серія НОМЕР_2 убачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 31.05.2009 розірвано відділом реєстрації актів цивільного стану Городоцького районного управління юстиції Львівської області, у шлюбі мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4-5).
Згідно довідки КП «Міське комунальне господарство» №437 від 13.02.2019, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою та проживає разом з позивачкою на АДРЕСА_1 , перебуває на утриманні та вихованні матері (а.с. 10).
Із довідки про доходи №70 від 19.02.2019 видно, що ОСОБА_2 працює швачкою в ТзОВ «Бадер Україна», середньомісячний дохід її складає 13 456 грн. (без ПДВ) (а.с. 6).
Із пояснень позивачки в суді, із довідки сімейного лікаря «ФОП ОСОБА_5 », із оглянутої в судовому засіданні амбулаторної картки хворого, видно, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1., тривало хворіє, з 2017 року перебуває на диспансерному обліку з приводу нейроциркуляторної дистонії за змішаним типом дисфункції жовчо-вивідних шляхів, що наявне у дитини захворювання по суті є невиліковним, дитина потребує періодичного обстеження та амбулаторного лікування (а.с. 9).
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 27.02.2014, позов ОСОБА_3 задоволено частково, ухвалено про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2., аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.02.2014 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12).
Згідно розрахунку заборгованості по ВП №43230854, проведеного 13.11.2019 головним державним виконавцем Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Мориляком В.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №441/229/14-ц від 07.04.2014, заборгованість ОСОБА_3 по не сплаті аліментів станом на 01.11.2019 складає 29 695 грн. 69 коп.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 липня 2019 року - 2 118 гривень.
За наведеного, суд вважає, що кошти, які сплачує відповідач на утримання дитини згідно з рішенням суду від 07.04.2014 у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (що становить приблизно 1480 грн. 20 коп.), є недостатніми для утримання та нормального розвитку неповнолітньої дитини сторін.
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3 вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аліменти це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього, разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Отже, ураховуючи принципи справедливості та розумності, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, що останній здоровий, є особою працездатного віку, а також витрати на дитину, про які заявила позивачка в суді, розмір прожиткового мінімуму на одну особу згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019», інші обставини, що мають істотне значення, суд доходить висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім вкладом ОСОБА_3 в матеріальне утримання дитини.
Доказів про те, що відповідач не має постійного місця роботи, а доходи від тимчасових заробітків незначні, що його матеріальне становище не покращилось і він не має можливості сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, як це передбачено законом, суду не подано, у справі - не має.
Згідно з ч.1ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Статтею 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
У постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Згідно розрахунку заборгованості по ВП №43230854, проведеного 13.11.2019 головним державним виконавцем Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Мориляком В.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №441/229/14-ц від 07.04.2014, виданого на виконання рішення суду від 27.02.2014 про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2., аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, відповідачем станом на 01.11.2019 заборговано 29 695 грн. 69 коп.
Довідка-розрахунок заборгованості від 13.11.2019 головного державного виконавця Барського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Мориляка В.М. про розмір заборгованості зі сплати аліментів не оспорена, не визнанна помилковою і є чинною, тому підстави вважати її невірною, суд не убачає.
Згідно розрахунку, проведеного позивачкою, за період з 01.05.2015 по 01.10.2019, пеня за несплату аліментів за виконавчим листом №441/229/14-ц, виданим 07.04.2014 Городоцьким районним судом Львівської області, становить 8 546 грн. 43 коп.
Суд приймає за достовірне наданий позивачем розрахунок пені, розрахований відповідно до розміру заборгованості по аліментах.
Ураховуючи наявність у відповідача заборгованості по сплаті аліментів, а також позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену у постанові від 25.04.2018 у справі №572/1762/15-ц щодо правил обрахунку пені у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів, суд доходить висновку, що у відповідності до ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за заборгованість по сплаті аліментів.
Негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць при зміні розміру аліментів, які вже стягуються на підставі виконавчого листа виданого судом, як про це просить позивачка у заяві, не грунтуються на нормах закону.
З огляду на вимоги ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави 1536 грн. 80 коп. судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 192, 196 СК України, суд -
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. на АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , прож. на АДРЕСА_1 ) 8 546 грн. 43 коп. нарахованої неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2015 по 01.10.2019, включно.
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. на АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , прож. на АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів на підставі виконавчого листа № 441/229/14-ц (пров. № 2/441/190/2014) виданого на виконанання рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27.02.2014 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 , припинити з дня набрання цим рішенням законної сили та після погашення боржником заборгованості, повернути стягувачу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1 536 грн. 80 коп. судового збору.
В інші частині вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 03.01.2020.
С у д д я : А.М. Малахова - Онуфер