про повернення касаційної скарги
28 грудня 2019 року
м. Київ
справа №580/1222/19
провадження №К/9901/35921/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 580/1222/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 580/1222/19.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, з-поміж іншого, обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, процесуальний закон покладає на особу, яка звертається до Верховного Суду з касаційною скаргою, обов'язок зазначати те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень, а також наводити обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування норм права і як саме воно вплинуло на ухвалення цих судових рішень.
Верховний Суд встановив, що ОСОБА_1 в касаційній скарзі не навів обґрунтування своїх вимог та не вказав підстав для касаційного оскарження ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 580/1222/19, які (ухвала та постанова) визначені скаржником як предмет касаційного оскарження, позаяк касаційна скарга не містить посилань на порушення норм матеріального та (або) процесуального права, які, на думку заявника, допустив суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суду апеляційної інстанції, саме під час постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії в зв'язку з невиконанням рішення суду, та в який спосіб це вплинуло на ухвалення оскаржених судових рішення.
Такі підстави викладаються в касаційній скарзі із обов'язковою вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цим судом під час формулювання відповідного висновку. Це дає змогу суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального та (або) процесуального права у конкретній справі.
Натомість зміст касаційної скарги ОСОБА_1 зводиться до абстрактних тверджень щодо ієрархії нормативно-правових актів за їхньою юридичною силою та місця Конституції України в ієрархії джерел національного права. Водночас Верховний Суд бере до уваги те, що такі твердження не містять правового обґрунтування стосовно того, з якими конкретними висновками судів, судові рішення яких оскаржуються, заявник не погоджується, та які саме положення (пункт, частина, стаття) закону або іншого нормативно-правового акта, на думку скаржника, суд застосував неправильно під час формулювання відповідного висновку.
З цих підстав Верховний Суд доходить висновку, що заявник не навів належних підстав касаційного оскарження судових рішень, які він визначив як предмет оспорювання в своїй касаційній скарзі.
За правилами пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга має бути повернута особі, що її подала.
Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 580/1222/19 повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Суддя А.А. Єзеров