26 грудня 2019 року
Київ
справа №826/12108/18
касаційне провадження №Зі/9901/409/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» - адвоката Осмоловського Д.Ю. про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Блажівській Н.Є. у справі № 826/12108/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, Державна податкова служба України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019,
З відкритих джерел інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого мають судді на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262-IV, а також з ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.12.2019 про відкриття касаційного провадження у справі № 826/12108/18 судом з'ясовано такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессол» звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Кабінету Міністрів України, в якому заявило такі вимоги:
визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 №38 в сумі 7000 грн.;
визнати протиправним рішення Головного управління ДФС у Київській області від 21.05.2018 №713556/36136012 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 № 38 в сумі 7000 грн.;
зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.03.2018 № 38 в сумі 7000 грн. датою її подання на реєстрацію;
визнати протиправними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права, а саме: визнати нечинними положення нормативно-правового акту, визначені пунктами 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117;
зобов'язати Кабінет Міністрів України прийняти новий нормативно-правовий акт, який би передбачав дотримання та виконання пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України на заміну нормативно-правового акта - постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 № 117, визнаної протиправною в частині.
Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 03.08.2019 відкрив адміністративне провадження у цій справі (№826/12108/18).
Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 09.10.2019 роз'єднав позовні вимоги у справі №826/12108/18, виділивши в окреме адміністративне провадження вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» про:
визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 № 38 на суму 7000,00 грн.;
визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Київській області, оформлених рішенням від 21.05.2018 № 713556/36136012 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 № 38 на суму 7000,00 грн.;
зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.03.2018 № 38 на суму 7000,00 грн. датою її подання на реєстрацію.
У зв'язку з викладеним, матеріали позову у частині вищезазначених вимог було оформлено в адміністративну справу № 826/16849/18.
Таким чином, у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебували:
1) адміністративна справа № 826/12108/18, предметом позову в якій є (з урахуванням заяви про уточнення позову) вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними положень нормативно-правового акту, визначених пунктами 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», та одночасного застосування одного із встановлених законом способів захисту порушеного права, а саме: визнання нечинними положень нормативно-правового акту, визначених пунктами 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;
2) адміністративна справа № 826/16849/18, предметом позову в якій є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про: визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 №38 в сумі 7000 грн.; визнання протиправним рішення Головного управління ДФС у Київській області від 21.05.2018 №713556/36136012 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 № 38 в сумі 7000 грн.; зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.03.2018 № 38 в сумі 7000 грн. датою її подання на реєстрацію.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18 позов задовольнив повністю. Визнав протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.12.2019 залишив рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18 без змін.
При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій у своїх судових рішеннях вказали на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, приписи якої оскаржуються у справі № 826/12108/18, є регуляторним актом, спрямованим на регулювання господарських відносин, а тому розроблення, розгляд, прийняття та оприлюднення такого нормативно-правового акта повинно відбуватися за процедурою, визначеною Законом України «Про Кабінет Міністрів України» з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яку у розглядуваній ситуації було порушено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій у справі № 826/12108/18, Державна податкова служба України оскаржила їх в касаційному порядку до суду касаційної інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи у касаційному провадженні К/9901/34566/19 визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуюча суддя - Блажівська Н.Є, судді: Гімон М.М., Гусак М.Б.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуюча суддя - Блажівська Н.Є, судді: Гімон М.М., Гусак М.Б. ухвалою від 16.12.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі № 826/12108/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, Державна податкова служба України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії. Цією ж ухвалою було зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.06.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі № 826/12108/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 20.12.2019 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» - адвоката Осмоловського Д.Ю. надійшла заява про відвід головуючій судді у цій справі - Блажівській Н.Є.
Вказана заява мотивована тим, що згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відкритих джерел мережі інтернет-ресурсів голова Державної податкової служби України Верланов Сергій Олексійович та суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Блажівська Наталія Євгенівна є одними із засновників Громадської організації «ТАКСАКАДЕМІ», а також входять до складу правління Громадської організації «Асоціація податкових радників», що підтверджується відповідними витягами Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, вказані особи неодноразово спільно приймали участь у різних заходах з питань проблематики у вирішенні податкових спорів, зокрема: ІІІ Міжнародна конференція Анти-BEPS та захист прав платників податків (2019 рік), круглий стіл на тему «Актуальні проблеми адміністративного судочинства в податкових спорах» (2017 рік).
На думку позивача, зазначені обставини вказують на наявність спільних професійних зв'язків та інтересів на постійній основі між Верлановим Сергієм Олексійовичем як головою Державної податкової служби України - суб'єкта подання касаційної скарги у справі № 826/12108/18 та суддею Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Блажівською Наталією Євгенівною, яка визначена головуючою суддею у касаційному розгляді цієї справи. За позицією представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол», наведене викликає обґрунтований сумнів в неупередженості та об'єктивності головуючої судді Блажівської Наталії Євгенівни при касаційному провадженні у межах цієї справи, а також дає підстави вважати, що зазначена суддя прямо чи опосередковано заінтересована в результаті вирішення спору.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуюча суддя - Блажівська Н.Є, судді: Гімон М.М., Гусак М.Б. ухвалою від 23.12.2019 визнав заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Блажівській Н.Є. необґрунтованою та зупинив провадження у цій справі до розгляду заяви суддею, визначеним для такого розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Блажівській Н.Є. у справі № 826/12108/18 передано для вирішення судді Шипуліній Т.М. (Зі/9901/409/19).
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Перевіряючи заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» - адвоката Осмоловського Д.Ю. про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Блажівській Н.Є. у справі № 826/12108/18, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Така підстава для відводу судді як наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності при розгляді конкретної справи, покликана забезпечити гарантування права особи на незалежний та безсторонній суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
У той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
При цьому безсторонність суду як відсутність упередженості необхідно оцінювати у кожному конкретному випадку відповідно до суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Так, суб'єктивний критерій визначається на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, а за об'єктивним критерієм підлягають дослідженню питання, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Вищенаведене відповідає висновкам Європейського суду з прав людини, викладеним, зокрема, у рішеннях у справах «Паунович проти Сербії», «Білуха проти України», «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії».
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. «Де Куббер проти Бельгії», 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради Організації Об'єднаних Націй від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З огляду на викладене, відводу (самовідводу) підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви у безсторонності судді.
За результатами оцінки викладених у заяві про відвід судді Блажівській Н.Є. обставин з урахуванням вищезазначених висновків, суд вважає, що такі доводи заявника свідчать про виникнення у нього чіткого уявлення про те, що справа № 826/12108/18 не буде розглянута в касаційному порядку неупереджено та об'єктивно.
При цьому суд враховує, що свої сумніви в неупередженості головуючої судді, визначеної для касаційного розгляду цієї справи, позивач пов'язує з наявністю тривалих зв'язків з професійних, організаційних та інших питань між суддею Блажівською Н.Є. та очільником Державної податкової служби України, які мають ознаки товарисько-партнерських стосунків. Такі обставини з урахуванням предмету спору у цій справі свідчать про те, що у стороннього спостерігача, як і у позивача, можуть виникнути сумніви в безсторонності головуючої судді при касаційному розгляді справи № 826/12108/18.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлений представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» - адвокатом Осмоловським Д.Ю. відвід судді Блажівській Н.Є. у цій справі є обґрунтованим.
Отже, з метою уникнення конфліктної ситуації під час касаційного провадження у цій адміністративній справі, задля забезпечення справедливого та неупередженого вирішення спору, запобігання підриву авторитету судової влади, а також уникнення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності головуючої судді, визначеної для розгляду даної справи, заява про відвід судді Блажівській Н.Є. підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» - адвоката Осмоловського Д.Ю. про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Блажівській Н.Є. у справі № 826/12108/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, Державна податкова служба України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Передати матеріали касаційного провадження К/9901/34566/19 за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі № 826/12108/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессол» до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України, Державна податкова служба України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Т.М. Шипуліна