27 грудня 2019 року
Київ
справа №120/2024/19-а
адміністративне провадження №К/9901/36358/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року
у справі №120/2024/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вінницького окружного адміністративного суду про зобов'язання відповідача виплати йому грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні відпустки за 2016 рік.
26 грудня 2019 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства, закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно пункту 20 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З оскаржуваного судового рішення та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є невиплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік під час проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , тобто дана справа пов'язана з проходженням позивачем публічної служби.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді заступника командира батальйону забезпечення захищеного КП, які не відноситься до посад, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
Таким чином, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №120/2024/19-а.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.В. Білак
О.В. Калашнікова ,
Судді Верховного Суду