27 грудня 2019 року
Київ
справа №160/6933/19
адміністративне провадження №К/9901/36227/19
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, про визнання незаконними рішень, визнання незаконними дії та бездіяльність, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
24 грудня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно із частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, проте подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону №3674-VI установлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Суд ураховує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивоване його скрутним матеріальним становищем, що підтверджується довідкою Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 грудня 2019 року про отримання пенсії по інвалідності за період з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2019 року.
Проте вказані відомості не відображають розмір доходу скаржника за попередній календарний рік, тобто з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року та не наводить підстав для встановлення відсутності іншого джерела доходу.
Отже, до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано достатніх доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI").
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З матеріалів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є фізичною особою, звернувся до суду в 2019 році та заявив шість позовних вимог немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (2019 рік) ставка судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою складала 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позову майнового характеру фізичною особою складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за немайнові вимоги у розмірі 9 220 грн 80 коп ( ( 1921 х 0,4 ) х 6 = 9 220,80 грн) та за немайнові вимоги 19 210 грн 00 коп (9 605х200%=19 210,00 грн.) за майнові вимоги.
Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 28 430 грн 80 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA678999980000031219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків, а саме: документа про сплату судового збору або доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, про визнання незаконними рішень, визнання незаконними дії та бездіяльність, відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, шляхом надання документу про сплату судового збору або доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк її буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк