27 грудня 2019 року
Київ
справа №826/8037/17
адміністративне провадження №К/9901/34748/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 826/8037/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «АГАТ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
12 грудня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві (згідно з штрих-коду на поштовому конверті) повторно звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (повний текст постанови суду складено 11 вересня 2019 року) у справі № 826/8037/19
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.
Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Верховний суд, проаналізувавши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 826/8037/19 зазначає наступне.
Орган владних повноважень у вищенаведеному клопотанні посилається на відповідне майнове становище та відсутність фінансування з Державного бюджету України, крім того скаржник посилається на реорганізацію районних ДПІ, що призвела до передачі великої кількості судових справ до юридичного підрозділу Головного управління ДФС у м. Києві, що спричинило велике навантаження юридичного управління Головного управління ДФС у м. Києві.
Верховний Суд, розглянувши вищезазначене клопотання та надавши йому відповідну правову оцінку, зазначає, що скаржник не надає обґрунтованих підстав щодо поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 826/8037/19, а одже, приходить до висновку щодо неповажності наведених підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Таким чином, скаржнику необхідно додати до касаційної скарги обґрунтоване клопотання про поновлення строку та вказати інші поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження у справі № 826/8037/19.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов не майнового характеру) (липень 2017 року) ставка судового збору складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2017 становить 1600,00 грн
Судовий збір за подання позову складає 1600,00 грн, а за подання касаційної скарги - 3200.00 грн (1600,00 грн х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги - 3200,00 грн.
Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору у справі № 826/8037/19 в розмірі 3200,00 грн. виходячи з вищенаведеної формули.
Окрім того, суд розглянувши клопотання Головного управління ДФС у м. Києві щодо звільнення його від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» та майнового стану суб'єкту владних повноважень зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, щодо не можливості задоволення клопотання Головного управління ДФС у м. Києві щодо звільнення його від сплати судового збору, оскільки законодавцем чітко передбачений суб'єктний склад та предмет спору у випадках коли можливе таке звільнення від сплати судового збору.
Окрім того, суд зазначає, що ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 826/8037/19 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписВ.П. Юрченко Т.М. Шипуліна
підпис