27 грудня 2019 року
Київ
справа №580/1374/19
адміністративне провадження №К/9901/36307/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Калашнікової О.В.
перевіривши касаційну скаргу Уманського управління Державної казначейської служби України Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі №580/1374/19 за позовом Державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» до Уманського Управління державної Казначейської служби України Черкаської області в особі начальника Уманського Управління державної казначейської служби України Черкаської області третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо безспірного списання коштів позивача з реєстраційного рахунку 354120241013649, КПКВКМБ - 0611110, КЕКВ - 2111 на суму 14187 грн. 65 коп. основного боргу середньомісячного заробітку на користь третьої особи; зобов'язати відповідача повернути позивачу безспірно списані кошти в сумі 14187 грн. 65 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на 7 березня 2019 року державним навчальним закладом «Уманський професійний ліцей» виконано рішення Уманського міськрайонного суду від 20 липня 2018 року у справі №705/1995/18 (щодо стягнення на користь позивача середньомісячного заробітку в розмірі 27099 грн. 24 коп.) у повному обсязі та виплачено позивачу кошти за час вимушеного прогулу в загальній сумі 32343 грн. 59 коп. та із суми середнього заробітку утримано військовий збір, єдиний соціальний внесок та податок на доходи фізичних осіб.
Однак, не зважаючи на вказані обставини, Уманське управління Державної казначейської служби України Черкаської області 20 березня 2019 року здійснило додатково безспірне списання коштів з рахунку позивача в сумі 14187 грн. 65 коп. на користь позивача середньомісячного заробітку за вказаним рішенням суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Уманського управління Державної казначейської служби України Черкаської області щодо безспірного списання коштів державного навчального закладу «Уманський професійний ліцей» на суму 14187 грн. 65 коп. основного боргу середньомісячного заробітку на користь позивача. Зобов'язано Уманське управління Державної казначейської служби України Черкаської області повернути державному навчальному закладу «Уманський професійний ліцей» безспірно списані кошти в сумі 14187 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 65 коп.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу у якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Однак пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Предметом розгляду в цій справі є оскарження дій відповідача в частині безспірного списання коштів.
Відкриваючи провадження у зазначеній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень пункту 20 частини першої статті 4 та статті 257 КАС України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту, врахувавши обсяг і характер досліджених судами доказів, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що ця адміністративна справа є справою незначної складності.
Викладене також не дає підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а спір у цій справі не відноситься до категорії спорів, передбачених частиною 4 статті 257 згаданого Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уманського управління Державної казначейської служби України Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі №580/1374/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
.........................
.........................
..........................
М.В. Білак
А.В. Жук
О.В. Калашнікова
Судді Верховного Суду