27 грудня 2019 року
Київ
справа №215/2630/19
адміністративне провадження №К/9901/35376/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 травня 2019 року справу №215/2630/19 року передано за підсудністю Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху. Судом надано десятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення недоліків, а саме, позивачу запропоновано надати:
- документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 3 842 грн або надати відомості про інші доходи чи їх відсутність;
- уточнену позовну заяву, в якій викласти чітко та обґрунтувати належними доказами третю позовну вимогу, в якій викласти чітко, в чому саме відносно позивача виявилась бездіяльність відповідача, а також четверту позовну вимогу, в якій вказати чітко, який саме закон чи інший нормативно-правовий закон порушено відповідачем, підстави та причини, які сприяли цьому порушенню з належним обґрунтуванням та належними письмовими доказами, які підтверджують порушення прав позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, на підставі пункту 1 частини четвертої статті169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
Третій апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року у справі №215/2630/19 залишив без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху.
Згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, скаржник просить звільнити його від сплати судового збору. Обґрунтовує тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній рік.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб'єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору мотивоване його скрутним матеріальним становищем, що підтверджується довідкою Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 21 жовтня 2019 року №9661 про суму отриманої ним компенсації по догляду за інвалідом І групи за період з жовтня 2017 року до вересня 2019 року.
Однак, вказані відомості не відображають розмір доходу скаржника за попередній календарний рік, тобто з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року.
Отже, до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано достатніх доказів, відповідно до яких суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.
Отже, ОСОБА_1 за подання касаційної скарги має сплатити 1 921 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998;
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)";
символ звітності банку: 207.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, тому її слід залишити без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про сплату судового збору або доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду