Справа №1-41/2010р.
“ 23 ” березня 2010 року Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді Марценюка С.А.
при секретарі : Любченко Л.В.
за участю прокурора Солованюка О.В.
та захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське
кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народженця, уродженця с. Миролюбівка Братського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, інваліда 2 групи, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
05 січня 2010р. о 19 годині ОСОБА_2 керував власним технічно несправним автомобілем ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, який знаходився в працездатному стані, та рухався в темну пору доби по сухій асфальтованій дорозі між с. Лісове та с. Миролюбівка Братського району зі сторони с. Лісове, зі швидкістю 70-76 км/год. Технічна несправність автомобіля виявлялася в тому, що на колеса правої сторони були встановлені шини з висотою протектора близько 0мм і на передніх колесах - шини різних виробників, що не відповідає п. 31.4.5 “а,г” Правил дорожнього руху України, згідно яким експлуатація транспортного засобу з такими несправностями заборонена, однак дані несправності не перебувають в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що настала.
Не доїжджаючи приблизно 50м до початку с. Миролюбівка Братського району Миколаївської області, водій ОСОБА_2 виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не контролював рух свого транспортного засобу на проїжджій частині, хоча міг і повинен був це постійно робити, не вибрав безпечну швидкість руху свого автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, що склалася, в результаті чого не справився з керуванням автомобіля і допустив виїзд за межі проїзної частини, де відбувся контакт з деревом. В результаті ДТП пасажир автомобіля ВАЗ-2103 ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.
Порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 1.3, 1.5, 2.3”б”, 12.1 ПДР України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та пояснив, що 05 січня 2010р. о 18 год на своєму автомобілі ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 поїхав в с. Лісове до свого знайомого ОСОБА_4, де ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 розпили пляшку горілки. Він не пив горілку, оскільки хворіє на цироз печінки. ОСОБА_4 попросив поїхати до магазину в с. Миролюбівки, де той хотів купити сигарет, тому він сів в автомобіль за руль, ОСОБА_4 - на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_3 - позаду. ОСОБА_4 заснув, оскільки був в стані сп'яніння. Погода в той вечір була хорошою, опадів не було, проїжджа частина - сухою та чистою. Транспортних засобів ніяких на дорозі не було. Він рухався зі швидкістю 70 км/год. З якоїсь причини, можливо через швидкість автомобіля, а можливо тому, що він відволікся, автомобіль повело вправо та понесло на дерева, які росли на правій обочині. Він почав вивертати руль вліво, щоб уникнути зіткнення, однак потрапив на зустрічну обочину, після чого автомобіль став некерованим і його понесло прямо на дерева. Все сталося дуже швидко, тому він пам'ятає тільки те, що удар відбувся в ліву сторону автомобіля, в районі пасажирських дверцят. Після цього він втратив свідомість, а прийшов до тями вже в лікарні. На другий день він дізнався, що ОСОБА_3 загинув в результаті цієї ДТП. У вчиненому щиро розкаюється.
Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження всією сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що загиблий від дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 являється її рідним братом по лінії матері. Останні півроку брат проживав у неї. 05 січня 2010р. ОСОБА_3 пішов з дому вранці до свого знайомого ОСОБА_2, якому допомагав по господарству, після чого живим вона брата вже не бачила. Про ДТП вона дізналася в ту ж ніч. Підсудний надавав їй матеріальну допомогу на поховання ОСОБА_3 та в подальшому, тому матеріальних претензій вона та її родичі не мають.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06 січня 2010р. зі схемою до нього, місцем огляду являється дорога Лісове-Миролюбівка Братського району в 50м до початку с. Миролюбівка. Видом пригоди являється виїзд за межі проїзної частини дороги, яка заасфальтована та має сухе покриття. Автомобіль ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, знаходиться в кюветі по праву сторону за ходом руху в напрямку с. Миролюбівка Братського району. Задня частина кузова автомобіля відділена, скло автомобіля розбите, задній міст з заднім правим колесом відділені від кузова. Біля автомобіля знаходиться труп чоловіка /а.с. 6-11/.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №46 від 23 січня 2010р., смерть ОСОБА_3 настала від гострого крововиливу, що виник внаслідок тупої закритої травми грудної клітини та супроводжувалося множинними двосторонніми переломами ребер, розірванням грудного відділу аорти, лівої легені. Смерть настала за 8-24 години до судово-медичного дослідження трупу. При дослідженні трупу виявлені: садна в скроневій ділянці справа з крововиливом в праву скроневу м'язу тріщиною зовнішньої пластини луски правої скроневої кістки. Крововилив в м'які тканини грудної клітки передньої поверхні зліва. Множинні двосторонні переломи ребер з розривом пристінкової плеври зліва, розрив грудного відділу аорти нижньої долі лівої легені. Крововилив в клітковини средостіння в коріння легенів, ліву плевральну порожнину. Садна в повздовшну ділянку справа в область правого тазостегнового суглобу, правого та лівого надколінника, правої та лівої голені, лівого гомілковостопного суглобу.Тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли утворитися в умовах ДТП від удару, ударів об частини салону автомобіля, частинами салону автомобіля в момент ДТП. Тілесні ушкодження виникли незадовго до настання смерті. Крововилив в клітковину средостіння в коріння легенів, ліву плевральну порожнину відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (в даному випадку являються смертельними). При судово-токсикологічному дослідженні крові та мочі трупу виявлено етиловий спирт в крові в концентрації 0,83пром, в мочі - 0,93пром, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння за даними офіційних таблиць. Множинні двосторонні переломи ребер з розривом пристінкової плеври зліва, розрив грудного відділу аорти нижньої долі лівої легені, крововилив в клітковину средостіння в коріння легенів, ліву плевральну порожнину мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті. /а.с. 40-45/.
Як свідчить висновок судово-автотехнічної експертизи №2/10 від 09 лютого 2010р.та таблиці зображень до неї, гальмівна система автомобіля ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, на момент ДТП знаходилася в несправному, але працездатному стані. Ходова частина автомобіля ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, на момент настання даного випадку знаходилися в несправному, але працездатному стані. Рульове управління, гальмівна система і ходова частина автомобіля знаходилися в працездатному стані і дозволяли водієві автомобіля змінювати режим і напрямок руху, залежно від своїх намірів і ситуації, що склалася на дорозі, без ознак наявності несправностей ведучих до настання раптових для водія відхилень автомобіля убік від займаної смуги. Несправність гальмівної системи виникла до настання ДТП, про що свідчить частини бруду та об'єм забруднення, візуально водієві не проявлялася, але ступінь її прояву для водія встановити не надається можливим, тому що зниження ефективності гальмування з такою несправністю могло проявитися при екстреному гальмуванні за умови великого завантаження автомобіля. Несправність ходової частини автомобіля виражається у встановленні на колеса правого боку шин з висотою протектора близько 0мм та шин різних виробників на передніх колесах, що не відповідає вимогам п.п. 31.4.5 “а,г” Правил дорожнього руху, згідно яким експлуатація транспортного засобу з такими несправностями заборонено. Водій автомобіля об'єктивно міг виявити дані несправності, як в процесі огляду транспортного засобу перед виїздом, так і при експлуатації транспортного засобу. Разом з тим, ходова частина дозволяла водієві змінювати режим і напрямок руху автомобіля, з урахуванням невідповідності вимогам ПДР без відмов, що раптово проявляються. /а.с. 32-35/.
З висновку судово-автотехнічної експертизи №1/17 від 16 лютого 2010р. випливає, що після проведення відповідних розрахунків було встановлено величину швидкості руху автомобіля ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, до початку гальмування, яка складає біля 70-76 км/год. Дане значення швидкості являється мінімальним, так як при розрахунках брались табличні дані та не брались до уваги витрати кінетичної енергії автомобіля на пошкодження ходової частини при контактуванні з елементами дороги та на деформацію деталей кузова при контактуванні автомобіля з перешкодою, врахувати останнє не видається можливим в зв'язку з відсутністю науково-обґрунтованої та достатньо апробованої методики проведення даного виду досліджень. У вказаній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_2 при русі на даній ділянці автошляху, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху, але дана швидкість не повинна була перевищувати швидкість, яка регламентована вимогами п. 12.2 та п. 12.6 ПДР України. Згідно проведених вище розрахунків було встановлено, що в діях водія автомобіля ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_2 маються невідповідності до вимог п. 12.1 ПДР України та не мається невідповідностей до вимог п. 12.2 та п. 12.6 “ґ” ПДР України. /а.с. 91-94/.
Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, в зв'язку з чим суд вважає правильною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_2 за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, якщо воно спричинило смерть потерпілого.
При обранні вида та міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки, що настали, дані про особу підсудного, який раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, являється інвалідом 2 групи, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завдані злочином збитки і вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, однак не пов'язане з реальним відбуванням основного покарання, застосувавши до основного покарання ст.ст. 75, 76 КК України.
Речовий доказ: автомобіль ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, яка знаходиться на спецстоянці при Братському РВ УМВС, у відповідності до вимог п.5 ч.1 ст. 81 КПК України, суд вважає необхідним повернути законному власнику - підсудному ОСОБА_2
На підставі ст. 93 ч.2 КПК України суд вважає необхідним стягнути з підсудного ОСОБА_2 на рахунок науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області судові витрати в розмірі 2229 (двох тисяч двохсот двадцяти дев'яти) гривень 93 копійок за проведення судово-автотехнічних експертиз.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 (три) роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання, якщо він на протязі 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає передбачені п.п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки -не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити такий же - підписку про невиїзд.
Речовий доказ: автомобіль ВАЗ-2103, д/н НОМЕР_1, яка знаходиться на спецстоянці при Братському РВ УМВС, повернути законному власнику - засудженому ОСОБА_2.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області, р/р 35229001000016, МФО 826013, ОКПО 25574110, отримувач НДЕКЦ при МВС України в Миколаївській області, 2229 (дві тисячі двісті двадцять дев'ять) гривень 93 копійки за проведення судово-автотехнічних експертиз.
На вирок на протязі 15 діб з моменту його оголошення може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області через Братський районний суд.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно
Суддя -