Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №463/1149/18
адміністративне провадження №К/9901/5486/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 у складі колегії суддів: Довгополова О.М. (головуючий), Гудима Л.Я., Святецького В.В. у справі №463/1149/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство "Мега-Тех" про визнання незаконним і скасування рішення
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, третя особа третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство "Мега-Тех" про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради №877 від 14.07.2016, якою Приватному підприємству "Мега-Тех" передана земельна ділянка з кадастровим №4610136600:07:005:0040 під приватним гаражем ОСОБА_1
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 було закрито провадження у справі за даним позовом.
3. Позивач оскаржив ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 апеляційну скаргу залишено без руху. Позивачу запропоновано усунути її недоліки шляхом надіслання на адресу суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску, для чого встановлено строк - десять днів з дня отримання копії ухвали суду.
4.1. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржена ухвала суду постановлена 18.10.2018, у той же час з апеляційною скаргою позивач звернувся 05.11.2018, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження, що визначений частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та при цьому, не порушував питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
5.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення №7901706124600, дружина позивача отримала 03.12.2018. Проте, до закінчення встановленого судом строку, позивач недоліки поданої апеляційної скарги не усунув. Тому, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 постановлена за відсутності позивача, її копію останній отримав 23.10.2018, після чого позивач, з дотриманням строків, визначених частиною 1 статті 295 КАС України, оскаржив її в апеляційному порядку. Тому, скаржник вважає, що у суду апеляційної інстанції не було підстав залишати подану ним апеляційну скаргу без руху. Крім того, скаржник посилається на ту обставину, що 06.12.2018 ним та його представником було подано до суду апеляційної інстанції заяву від 05.12.2018 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, яку не було враховано при вирішенні питання щодо її повернення.
7. Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
9. Згідно з частинами 2-3 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
10. За змістом пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
11. Отже, частиною 1 статті 295 КАС України визначено загальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду, який складає п'ятнадцять днів з дня її проголошення.
12. Разом з тим, учасник справи має право на поновлення вказаного строку, в разі, якщо ухвала суду не була вручена йому у день проголошення або складення, за умови, що апеляційна скарга на таку ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
13. У разі подання апеляційної скарги поза межами строків, визначених статтею 295 КАС України, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для подання до суду відповідної заяви.
14. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 постановлена за наслідками підготовчого судового засідання, на якому учасники справи не були присутні.
15. Частиною 5 статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
16. Проте, відомості щодо надіслання у порядку, визначеному даною нормою і отримання позивачем копії ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 в матеріалах адміністративної справи відсутні.
17. До суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою позивач звернувся 05.11.2018, при цьому, як зазначає останній, ухвала суду першої інстанції була отримана ним 23.10.2018.
18. Отже, позивач мав право на поновлення йому строку апеляційного оскарження з підстав, передбачених частиною 2 статті 295 КАС України.
19. При цьому про отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції лише 23.10.2018 позивач зазначив безпосередньо в апеляційній скарзі, тобто, фактично навів причини пропуску ним строку апеляційного оскарження. Проте суд апеляційної інстанції жодної оцінки цій обставині не надав.
20. Копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 про залишення апеляційної скарги без руху дружина позивача отримала 03.12.2018, тому, строк на усунення недоліків апеляційної скарги позивачем закінчувався 13.12.2018.
21. 06.12.2018 позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій зазначив про отримання копії ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 лише 23.10.2018 та просив продовжити йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги до моменту його ознайомлення з матеріалами адміністративної справи.
22. Попри подану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного і необґрунтованого висновку щодо неусунення позивачем недоліків апеляційної скарги та необхідності її повернення.
23. За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
24. Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що "<…> право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою" (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).
25. За практикою Європейського Суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 13.01.2000 в справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Суд вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням статті 6 Конвенції (пункти 38-39).
26. Відтак, повернення судом апеляційної скарги з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів.
27. Частиною 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
28. Таким чином, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, а саме, пункту 1 частини 4 статті 169, статей 295, 298 КАС України, що слугує підставою для скасування даної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
29. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст.ст. 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -
30. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
31. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 у справі №463/1149/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство "Мега-Тех" про визнання незаконним і скасування рішення - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції
32. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя Шарапа В.М.
Судді Єзеров А.А.
Чиркін С.М.