Іменем України
24 грудня 2019 року
Київ
справа №813/3450/16
адміністративне провадження №К/9901/30135/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у складі колегії судів: Сакалоша В.М., (головуючий), суддів: Брильовського Р.М., Потабенко В.А. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Клюби В.В. (головуючий), суддів: Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України, Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 визнати протиправною бездіяльність Державної пенітенціарної служби України щодо не розгляду та не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення останньому третьої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби;
1.2 зобов'язати Державну пенітенціарну службу України розглянути та прийняти рішення згідно поданої ОСОБА_1 заяви про призначення йому як інваліду третьої групи одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності.
2. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 26 грудня 2016 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, позов задовольнив.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 З 29 жовтня 2001 року по 24 листопада 2015 року проходив службу в органах Державної кримінально - виконавчої служби України безперервно, що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
3.2 19 листопада 2015 року Військово - лікарська комісія Головного управління МВС України здійснила медичний огляд позивача і видала свідоцтво про хворобу №112 від 19 листопада 2015 року, згідно пунктами 11, 12 якого встановлено діагноз про причинний зв'язок захворювання (поранення, трамви, конфузії, каліцтва) з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Також, визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
3.3 Відповідно до довідки серії 12 ААА №001279 та на підставі акту огляду медико - соціальної експертної комісії №161 від 22 грудня 2015 року позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 45 відсотків.
3.4 Згідно з довідкою серії 10 ААВ №887145 від 22 грудня 2015 року позивачу встановлена третя група інвалідності з причини захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
3.5 Листом від 10 червня 2016 року №10/4/570 позивача було повідомлено, що згідно протоколу від 24 травня 2016 року №3 - 16 комісією Державної пенітенціарної служби України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби України призупинено розгляд матеріалів особам, яким встановлена інвалідність і які були звільнені зі служби в період з 7 листопада 2015 року до 9 грудня 2015 року, у зв'язку із законодавчим не врегулюванням призначення такої виплати, із направленням відповідного запиту до Міністерства юстиції України.
3.6 26 липня 2016 року Державна пенітенціарна служба України надіслала позивачу відповідь на його звернення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому групи інвалідності та відсотку втрати працездатності, у якій зазначено, що питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги буде вирішене після врегулювання питання Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
3.7 20 вересня 2016 року Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області надіслало позивачу протокол №5 - 16 від 9 вересня 2016 року комісії Державної пенітенціарної служби України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби України, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби України у зв'язку з відсутністю порядку призначення одноразової грошової допомоги особам, яким встановлена інвалідність і які були звільнені зі служби в період з 7 листопада 2015 року до 9 грудня 2015 року.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Голова комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1. На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що відповідач при розгляді матеріалів щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу діяв правомірно та виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, оскільки на момент встановлення інвалідності позивачу був відсутній законодавчо врегульований порядок призначення та виплати вказаної допомоги особам цієї категорії.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу.
5.1 На обґрунтування відзиву зазначив, що рішення судів відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
8. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
9. Суд вважає правильними висновки судів про наявність у позивача права на отримання одноразової допомоги у зв'язку із встановленням йому третьої групи інвалідності.
10. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Положеннями пункту 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ), визнано таким, що втратив чинність Закон України 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» (далі - Закон №565-XII).
12. Водночас, відповідно до пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VІІІ.
13. 10 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної поліції», який набрав чинності 9 грудня 2015 року.
14. Зазначеним вище Законом внесено зміни до Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон №2713-IV) щодо поширення деяких положень Закону №580-VІІІ на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
15. Так, згідно частини п'ятої статті 23 Закону №2713-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом №580-VІІІ, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань.
16. Так, порядок виплати одноразової грошової допомоги до набрання чинності Законом №580-VІІІ було врегульовано нормами статті 23 Закону №565-XII та постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок №850).
17. Відповідно до статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, у разі встановлення інвалідності третьої групи в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
18. Згідно з Порядком №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи (пункт 3 зазначеного Порядку).
19. Судами установлено, що позивачем надано вичерпний перелік документів, необхідних для призначення допомоги, передбачених пунктом 7 Порядку №850. Зазначені обставини відповідачем не оспорюються.
20. Водночас, відповідач в касаційній скарзі покликається на відсутність Порядку призначення одноразової грошової допомоги особам, яким встановлена інвалідність і які були звільнені зі служби в період з 7 листопада 2015 року до 9 грудня 2015 року.
21. Вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності №580-VІІІ, а тому право позивача на отримання одноразової допомоги повинно бути реалізовано відповідно до Порядку №850.
22. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року справа №577/1239/17.
23. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.
24. Доводів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій скаржником не наведено.
25. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
27. Касаційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України залишити без задоволення.
28. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року - залишити без змін.
29. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров
С.М. Чиркін