19 грудня 2019 р.Справа № 520/5970/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
позивача - ОСОБА_1 Р.О.,
представників сторін : позивача - Шрамко І.С., відповідача - Дерев'янко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 18.10.19 року по справі № 520/5970/19
за позовом ОСОБА_2
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області третя особа ОСОБА_3
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі по тексту - КДКА Харківської області, відповідач), за участю третьої особи - ОСОБА_3 , в якому просив суд:
- скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 23.04.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво №002240, видане 11.07.2018 Радою адвокатів Харківської області);
- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області розглянути скаргу ОСОБА_2 від 12.02.2019.
В обґрунтування позовних зазначив, що оскаржуване рішення КДКА Харківської області від 23.04.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Пасмурової ОСОБА_4 підлягає скасуванню, оскільки прийнято без врахування всіх обставин, викладених у скарзі. Зокрема, відповідачем не враховано доводів позивача про наявність у діях адвоката ОСОБА_3 порушення правил адвокатської етики, а також того, що навіть у своєму приватному житті адвокат також зобов'язується дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти умисному їх скоєнню іншими особами.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі № 520/5970/19 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення від 23.04.2019 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі № 520/5970/19 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ст.12 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, зазначив, що ОСОБА_3 , надаючи показання як свідок у кримінальному провадженні, діяла як приватна особа, однак, також мала б дотримуватися вимог закону, оскільки є адвокатом. Надання адвокатом недостовірних свідчень, ще й під присягою, є підривом престижу адвокатської професії. Намагаючись надати своїм свідченням більшої авторитетності, ОСОБА_3 проявила явну непрофесійність як особа, яка має право на заняття адвокатською діяльністю. Так, ототожнюючи різні слідчі дії - «обшук» та «огляд місця події», а також «вилучення» та «опис», ОСОБА_3 проявила свою явну непрофесійність як адвоката. Вказує, що зміст цих свідчень є неправдивим в силу професії ОСОБА_3 , то ж навіть якщо дії третьої особи не містять складу злочину, такі дії є неприпустимими саме для адвоката. Вважаючи, що викладене вище є випадком неналежної та несумісної зі статусом адвоката поведінки ОСОБА_3 , позивач виклав ці обставини у скарзі та надав відповідні докази - запис судового засідання від 10.01.2019 та відповідь Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області від 17.01.2019. Однак, рішенням КДКА Харківської області від 23.04.2019 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно ОСОБА_3 . Стверджує, що оскаржуване рішення прийняте без урахування всіх обставин, викладених у скарзі, оскільки у діях адвоката ОСОБА_3 мало місце порушення правил адвокатської етики. Перевірка відомостей, викладених у зверненні ОСОБА_2 , не проведена належним чином, що є підставою для скасування рішення КДКА у Харківській області від 23.04.2019.
Позивач та його представник у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з підстав, викладених в останній, просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі № 520/5970/19, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в надісланому до суду письмовому відзиві та у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що позивач, стверджуючи у своїй скарзі про обов'язок ОСОБА_3 безумовно дотримуватися вимог закону, оскільки остання є адвокатом, не вказує, вимог якого закону не дотрималася адвокат Пасмурова І.О. Доводи позивача про наявність у діях третьої особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України не підтверджені належними і допустимими доказами. Вказує, що таким доказом може бути лише обвинувальний вирок суду. Пояснив, що КДКА Харківської області не наділена повноваженнями приймати та розглядати заяви про вчинення кримінального правопорушення. До правоохоронних органів із заявою про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (надання завідомо неправдивих свідчень) позивач не звертався. Враховуючи викладене, вказані доводи позивача не є підставою для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення її права на заняття адвокатською діяльністю. Відмітив, що при наданні свідчень суду ОСОБА_3 не здійснювала жодного з видів адвокатської діяльності, а діяла як приватна особа. Зазначив, що в силу приписів Правил адвокатської етики адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку, обов'язок доказування вини адвоката покладено на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності адвоката. При цьому, в силу ч.2 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у т.ч. ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката. Отже, доводи скарги ОСОБА_2 щодо неналежної, на його думку, поведінки адвоката Пасмурової І.О. ґрунтуються на припущеннях та є необґрунтованими, і зводяться виключно до єдиної вимоги до КДКА - здійснити переоцінку доказів кримінальної справи - показань свідка ОСОБА_3 . Враховуючи викладене, вважає, що відповідач у спірних відносинах, відмовляючи у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 , діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що третя особа належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі третьої особи.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, його представника та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.02.2019 ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області подано скаргу щодо неналежної поведінки адвоката Пасмурової Ірини Олександрівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002240, видане 11.07.2018 Радою адвокатів Харківської області). В обґрунтування скарги позивач пояснив, що є потерпілим у кримінальній справі № 644/6597/17, яка перебуває на розгляді в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова. Зазначив, що 10.01.2019 у судовому засіданні було проведено допит свідка ОСОБА_3 , яка є адвокатом. Вказав, що ОСОБА_3 повідомила суду обставини, що не відповідають дійсності, зокрема, про вилучення ножа під час обшуку у квартирі позивача. У зв'язку з наданням неправдивих свідчень ОСОБА_3 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки порушила ст.12 Правил адвокатської етики, норми якої зобов'язують адвоката безумовно дотримуватися вимог закону, навіть у своєму приватному житті.
За результатами розгляду вказаної скарги Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області прийнято рішення від 23.04.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 .
Не погодившись із вказаним рішенням КДКА Харківської області, ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом про його оскарження.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки обставини, які наведені у скарзі ОСОБА_2 , не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_3 , та не є підставою для позбавлення її права на заняття адвокатською діяльністю.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для звернення 12.02.2019 позивача до КДКА Харківської області зі скаргою стало те, що при розгляді Орджонікідзевським районним судом м. Харкова кримінальної справи №644/6597/17 (с. Саркісян О. ОСОБА_5 ) в судовому засіданні 10.01.2019 ОСОБА_3 надавала свідчення в якості свідка сторони обвинувачення, які позивач (скаржник) вважає неправдивими, а викладені нею обставини такими, що не відповідають дійсності. На підтвердження викладеного позивачем (скаржником) надано запис судового засідання на компакт - диску DVD-R та відповідь Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області від 17.01.2019.
Вказані дії адвоката Пасмурової І.О. позивач (скаржник) вважає підривом престижу адвокатської професії, вчиненими з порушенням норм ст. 12 Правил адвокатської етики, у зв'язку з чим просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ч.3 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч.1 ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На виконання вказаних приписів ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідачем здійснена перевірка за скаргою ОСОБА_2 , під час якої, зокрема, були відібрані письмові пояснення адвоката Пасмурової І.О., що підтверджується матеріалами дисциплінарної справи.
З наданих ОСОБА_3 пояснень відповідачем встановлено, що позивач (скаржник) ОСОБА_2 є її вітчимом, який перебував у шлюбі з її матір'ю з 1991 по 2015 роки. З 2014 року після припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_6 почались судові процеси (з підстав розірвання шлюбу та спірних питань щодо поділу майна подружжя). З 2014 року у судах на розгляді перебувало більше десяти цивільних справ, по деяким судові розгляди тривають досі. В деяких судових справах ОСОБА_7 І ОСОБА_8 . приймала участь або як представник матері, або як сторона провадження. Крім того, з пояснень ОСОБА_3 вбачається, що відносно неї скаржник ОСОБА_2 неодноразово вчиняв дії, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Дану скаргу адвокат Пасмурова І.О. вважає засобом тиску на себе як на адвоката та як на свідка по кримінальній справі, участь у якій приймає скаржник ОСОБА_2 .
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що при розгляді Орджонікідзевським районним судом м. Харкова кримінальної справи № 644/6597/17 (с. Саркісян О. ОСОБА_5 ) в судовому засіданні 10.01.2019 ОСОБА_3 надавала свідчення в якості свідка сторони обвинувачення. При цьому ОСОБА_3 не діяла як адвокат.
Колегія суддів зазначає, що виходячи з положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.4 ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (далі по тексту - Правила адвокатської етики) усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката (ч.3 ст. 70 Правил адвокатської етики).
Згідно з ч.7 ст. 70 Правил адвокатської етики, щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Підстави для припинення права на заняття адвокатською діяльністю визначені статтею 32 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Так, згідно з ч.1 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі: 1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 3) смерті адвоката; 4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; 5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.
Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (ч.2 ст.32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наведений у ч.2 ст.32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" перелік підстав для позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю в порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до положень ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно з абз.8 п.п. 2 п. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08 2014 № 120 (далі по тексту - Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у заяві (скарзі) обов'язково має бути зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до п.п.3 п. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов'язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.32, 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, який може мати місце виключно в межах професійної діяльності.
Дії, що вчинені адвокатом як приватною особою, не утворюють складу дисциплінарного проступку та не є підставою для позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю за п.4 ч.1 ст.32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в рамках процедури накладення дисциплінарного стягнення.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_2 , остання містить відомості щодо неналежної, на думку позивача, поведінки адвоката Пасмурової І.О., однак, ці дії не пов'язані з адвокатською діяльністю.
Позивачем (скаржником) не наведено обставин, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_3 дисциплінарного проступку адвоката, що у розумінні ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Зокрема, позивач у своїй скарзі, стверджуючи про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_3 права на заняття адвокатською діяльністю, не навів жодної з обставин, які у розумінні ч.2 ст.32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для притягнення адвоката до відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Жодних доказів на підтвердження наявності таких обставин позивачем до своєї скарги додано не було.
Відповідачем вірно констатовано, що наведені ОСОБА_2 у скарзі дії ОСОБА_3 як свідка сторони обвинувачення у вигляді надання неправдивих показань можуть бути кваліфіковані компетентними органами як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.
Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2 не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст. 384 КК України.
Водночас, Дисциплінарна палата КДКА в Харківській області не наділена повноваженнями приймати заяви про вчинення кримінального правопорушення, реєструвати їх, здійснювати досудовий розгляд кримінальних правопорушень.
Також колегія суддів зазначає, що Дисциплінарна палата КДКА в Харківській області не наділена повноваженнями надавати правову оцінку вищевказаним свідченням, наданим суду свідком сторони обвинувачення ОСОБА_3 . Такими повноваженнями наділений лише суд, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, під час розгляду якої і було допитано свідка ОСОБА_3 .
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також відповідно до п. 12 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, наведені у скарзі ОСОБА_2 щодо неналежної, на його думку, поведінки адвоката Пасмурової І.О., не містять відомостей про наявність в діях третьої особи ознак дисциплінарного проступку адвоката у розумінні положень Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Правил адвокатської етики, а відтак, відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що рішення КДКА Харківської області від 23.04.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, які мали значення для його прийняття, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже, підстави для скасування даного рішення відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року по справі № 520/5970/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 24.12.2019 року