ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
17 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/549/16
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін: Від ТОВ «ФК «Форінт» Ліквідатор Богатиря К.В. Бєляновського В.В., Мишкіної М.А. Арустамян К.А. адвокат Головін М.В., довіреність № 10/2019/20, дата видачі: 23.10.19; свідоцтво ОД 3003071 № 18.10.17; арбітражний керуючий Безабчук А.В., посвідчення № 233, дата видачі: 20.02.13;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від18.09.2019 за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора, про затвердження звіту та ліквідаційного балансу та закриття провадження по справі про банкрутство (суддя суду першої інстанції: Ткаченко О.В.; час і місце винесення ухвали: 18.09.2019 о 15:00, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області, зал судового засідання № 921)
у справі№ 915/549/16
за заявою боржника Ліквідатор про Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича арбітражний керуючий Безабчук Алла Володимирівна банкрутство
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває господарська справа № 915/549/19 про банкрутство фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019, окрім іншого:
- відмовлено ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» у задоволенні клопотання про усунення ліквідатора від 09.11.2018;
- відмовлено ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» у задоволенні скарги від 28.01.2019 на бездіяльність арбітражного керуючого Безабчук А.В.;
- затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Летягіна Тімура Генрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) станом на 01.08.2019;
- припинено підприємницьку діяльність Летягіна Тімура Генрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
- повноваження ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни (свідоцтво № 233 від 20.02.2013) припинено;
- закрито провадження у справі № 915/549/16.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що здійснений ліквідатором обсяг заходів з метою отримання первинних документів, необхідних для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, є достатнім, щоб дійти до висновку про відсутність таких документів. За таких обставин за відсутності статистичної звітності у фізичної особи-підприємця не вбачається можливим здійснити аналіз фінансово-господарського стану боржника у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361).
Суд першої інстанції також зазначив, що оцінивши звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, матеріали, що стосуються здійснення ліквідаційної процедури, заслухавши ліквідатора та інших учасників справи, суд прийшов до висновку, що ліквідатором виконано вимоги, передбачені Законом, матеріали справи свідчать про відсутність у банкрута майна, майнових прав та грошових коштів для здійснення підприємницької діяльності, погашення заборгованості та можливості відновлення платоспроможності боржника, ліквідатором перевірено обставини, зазначені у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017.
З огляду на наведене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про усунення ліквідатора від 09.11.2018 та скарги від 28.01.2019 на бездіяльність арбітражного керуючого Безабчук А.В.
Отже, суд визнав за можливим затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, припинити підприємницьку діяльність Летягіна Т.Г., припинити повноваження ліквідатора банкрута, закрити провадження у даній справі.
16.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (вх. № 3875/19) на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 у справі № 915/549/16 про відмову ТОВ «ФК «Форінт» у задоволенні клопотання про усунення арбітражного керуючого, про відмову у задоволенні скарги ТОВ «ФК «Форінт» на бездіяльність ліквідатора, про затвердження звіту ліквідатора та припинення підприємницької діяльності ФОП Летягін Т.Г. у повному обсязі; в частині затвердження звіту ліквідатора та припинення підприємницької діяльності ФОП Летягін Т.Г. - передати справу на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області; в частині відмови ТОВ «ФК «Форінт» у задоволенні клопотання про усунення арбітражного керуючого, про відмову у задоволенні скарги ТОВ «ФК «Форінт» на бездіяльність ліквідатора - прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання та скаргу ТОВ «ФК «Форінт».
Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на неповне встановлення всіх обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Апелянт зазначає, що у ліквідатора Безабчук А.В. вже було декілька спроб затвердити ліквідаційний баланс та припинити ліквідаційну процедуру ФОП Летягіна Т.Г. Так Одеський апеляційний господарський суд постановами від 26.12.2016 та 23.10.2017 скасовував ухвали місцевого господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу через неповноту дій ліквідатора при здійсненні ним у ліквідаційній процедурі покладених на нього обов'язків. Постановою Верховного Суду від 22.05.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 залишено без змін. Тобто суди апеляційної та касаційної інстанцій в цій справі вже двічі встановлювали факти неповноти дій ліквідатора.
Апелянт звертає увагу, що ліквідатор Безабчук А.В. взагалі не винесла на розгляд комітету кредиторів звіт про проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута станом на 01.08.2019, з актуальними відомостями щодо вжитих нею заходів, запропонованих комітетом кредиторів.
Як зазначає апелянт, звіти ліквідатора, що надавалися на затвердження комітету кредиторів, так і не були схвалені останнім. На засіданні комітету кредиторів, що відбулося 03.05.2019, ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» як один з кредиторів зауважило про необхідність усунення недоліків процедури, встановлених Одеським апеляційним господарським судом у постанові від 26.12.2016 та у постанові від 23.10.2017, а також Верховним Судом у постанові від 22.05.2018 при розгляді зазначеної справи, а також запропоновало провести комплекс заходів, які на думку ТОВ «ФК «Форінт» необхідні для встановлення перспективи повернення майна боржника.
Матеріали справи свідчать, що ліквідатор формально віднеслася до обов'язку усунення порушень, допущених нею при проведенні ліквідаційної процедури, та до виконання заходів запропонованих комітетом кредиторів та схвалених до виконання ліквідатором.
Апелянт вважає недоречним посилання ліквідатора і суду щодо неможливості отримання від АТ «Райффайзен Банк Аваль» відомостей про рух коштів по рахунках банкрута, оскільки ліквідатор формально підійшов до цього питання, оскільки мав можливість звернутися до суду із клопотанням про витребування доказів у справі.
Також апелянт зазначає, що ліквідатором Безабчук А.В. належним чином не досліджено та в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано питання щодо вжиття заходів, направлених на повернення майна, відповідальності банкрута за умисне доведення до банкрутства. Безпідставним є висновок суду щодо належного вжиття ліквідатором заходів щодо виявлення дебіторської заборгованості, первинної документації, яка б свідчила про наявність дебіторської заборгованості, бо вони ліквідатору не передавалися.
На думку апелянта, місцевий господарський суд робить необґрунтований висновок, що здійснений ліквідатором обсяг заходів з метою отримання первинних документів для аналізу фінансово-господарського стану є достатнім, щоб дійти до висновку про відсутність таких документів. Також робить висновок, що за цих обставин не вбачається можливим здійснити аналіз фінансово-господарського стану боржника та виявлення ознак дій, в тому числі, доведення до банкрутства.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу у справі № 915/549/16; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 07.11.2019; роз'яснено учасникам справи про їх право до 07.11.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 призначено справу № 915/549/16 до розгляду на 17 грудня 2019 року о 15:30 год.
У судове засідання 17.12.2019 з'явився представник кредитора ТОВ «ФК «Форінт» та ліквідатор Безабчук А.В., інші представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про отримання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019, штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду про направлення ухвали від 19.11.2019. Вказані документи в повній мірі свідчать про належне повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Південно-західним апеляційним господарським судом.
Банкрут фізична особа-підприємець Летягін Тімур Генрійович отримав особисто ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 - 26.11.2019, кредитори: ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» - 25.11.2019, фізична особа ОСОБА_1 - 26.11.2019, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - 25.11.2019, ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Безабчук А.В. - 27.11.2019 (відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень вищевказаним особам долучені до матеріалів даної справи).
Статтею 120 частинами 3, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019, якою було призначено розгляд справи на 17 грудня 2019 о 15:30год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 20.11.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отримавши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо означеної апеляційної скарги по справі № 915/549/16 та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 17 грудня 2019 року о 15:30 год., не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.
Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
У травні 2016 фізична особа-підприємець Летягін Тімур Генрійович звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання банкрутом в порядку ст.ст. 90, 91 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у зв'язку з неспроможністю задовольнити зобов'язання перед кредиторами в сумі 14 223 018,50 грн., відсутністю майна та грошових коштів для задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП Летягіна Т.Г., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію), тощо.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 14.06.2016 визнано ФОП Летягіна Т.Г. банкрутом, відкрито відносно ФОП Летягіна Т.Г. ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором ФОП Летягіна Т.Г. призначено арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016 встановлено порядок і розмір задоволення вимог кредиторів ФОП Летягіна Т.Г., зокрема, у другу чергу вимоги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області у сумі 100 336,26 грн.; у третю чергу вимоги публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 15 325 850,25 грн., вимоги ОСОБА_1 у сумі 763 154,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФОП Летягіна Т.Г., припинено підприємницьку діяльність ФОП Летягіна Т.Г., припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни, припинено провадження у справі № 915/549/16.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016р. у справі № 915/549/16 скасовано та направлено справу № 915/549/16 на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
В постанові від 26.12.2016 апеляційний господарський суд зазначив наступні недоліки:
- суд першої інстанції затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФОП Летягіна Т.Г., а також припиняючи провадження у справі не звернув уваги та не надав оцінку тій обставині, що на момент здійснення провадження у справі про банкрутство ФОП Летягіна Т.Г. у провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебували виконавчі провадження №51465207 від 16.06.2016 та №50463543 від 15.03.2016, що були відкритті на виконання наказу господарського суду Миколаївської області №915/1403/15 від 23.11.2015 та відповідно до яких з Летягіна Т.Г. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість у розмірі 102344,90 дол. США та 47968,24 грн. Ліквідатором не надано інформації щодо даних виконавчих проваджень, а саме щодо їх закриття, зупинення або виконання боржником.
- бездіяльність ліквідатора щодо отримання інформації від органів державної виконавчої служби щодо виконавчих проваджень відкритих стосовно боржника, свідчить також й про те, що ліквідатором не було здійснено заходів й щодо отримання інформації стосовно дебіторської заборгованості стосовно ФОП Летягіна Т.Г.;
- ліквідатором не надано суду документи, які підтверджують вчинення ним у повному обсязі дій, націлених на пошук майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, виявлення показників дебіторської заборгованості боржника та повернення цієї заборгованості;
- суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам щодо відчуження боржником майна за договорами, посилання на які містяться в інформаційних довідках, що наявні в матеріалах справи та які були вчинені боржником до порушення провадження у справі про банкрутство, що також свідчить про передчасність затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.
Також суд апеляційної інстанції наголосив, що в ліквідаційній процедурі ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів; завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна боржника та вжиття заходів щодо повернення цього майна до ліквідаційної маси, а також вжиття відповідних заходів для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Після повернення справи про банкрутство на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором Безабчук А.В. повторно було вжито заходи до завершення ліквідаційної процедури, усунення недоліків, які зазначено в постанові апеляційної інстанції від 26.12.2016 та надано суду звіт за підсумками ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута станом на 28.08.2017р.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.08.2017 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Летягіна Тімура Генрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), припинено підприємницьку діяльність Летягіна Тімура Генрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та припинено провадження у справі № 915/549/16.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» задоволено; ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2017р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особі - підприємця Летягіна Тімура Генрійовича скасовано; матеріали справи № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особі - підприємця Летягіна Тімура Генрійовича у другий раз направлено до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
В постанові від 23.10.2017 суд апеляційної інстанції зазначив, що:
«Як вбачається з ухвали суду першої інстанції від 28.08.2016р., відповідно до інвентаризаційного опису від 20.07.2016, інвентаризаційною комісією було виявлено майно банкрута, а саме: 3-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває в іпотеці АТ «ОТП Банк» на підставі договору іпотеки №303 від 17.02.2010.
З договору іпотеки №РМ-SME400/01/2010 від 17.02.2010 вбачається, що договір було укладено ПАТ «ОТП Банк» (сторона 1) з громадянином Летягіним Тімуром Генрійовичем (сторона 2).
Відповідно до п.2.1. договору іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договору, з усіма змінами і доповненнями до нього.
Згідно визначень термінів у договорі «Кредитний договір» - Кредитний договір №ML-400/403/2007, укладений Сторонами 09 жовтня 2007 року зі всіма існуючими та майбутніми змінами та доповненнями.
Таким чином, на думку суду першої інстанції зазначений договір було укладено ПАТ «ОТП Банк» з фізичною особою Летягіним Т.Г. , з нього не витікає, що він укладався для забезпечення підприємницької діяльності ФОП Летягіна Т.Г.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з даними твердженнями суду першої інстанції виходячи з наступного.
В матеріалах справи № 915/549/16 міститься копія іпотечного договору №РМ-SME400/01/2010 від 17.02.2010, при цьому кредитний договір від 09.10.2007р. ML 400/403/2007 в матеріалах справи про банкрутство відсутній.
Оскільки кредитний договір в матеріалах справи відсутній, то неможливо встановити на які цілі Летягіним Т.Г. брався даний кредит - на споживчі цілі або направлений на здійснення підприємницької діяльності. Без з'ясування даних фактів висновок господарського суду першої інстанції про те, що іпотечне майно у вигляді квартири не пов'язано із здійсненням Летягіним Т. Г . підприємницької діяльності, є передчасним.»
В постанові від 23.10.2017 також вказано, що за приписами ст. 22 та ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор, як і розпорядник майна, повинні аналізувати фінансове становище боржника. При цьому, оскільки при порушенні справи про банкрутство за ознаками ст. 90, 91 Закону, не передбачено такої стадії процедури банкрута як розпорядження майном, це не позбавляє ліквідатора у разі виявлення при аналізі фінансового стану банкрута ознак доведення до банкрутства, перевірити дані факти.
Суд апеляційної інстанції також наголосив, що відповідно до договорів про дарування та купівлі-продажу, Летягіним Тімуром Генрійовичем відчуження нерухомого майна було здійснено наприкінці 2014, тобто при наявності великої заборгованості перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області. Ліквідатором не досліджено питання щодо виявлення в діях боржника Фізичної особи - підприємця Летягіна Тімура Генрійовича умисних дій доведення до банкрутства та відповідно не вжито заходів відповідно до норм діючого законодавства.
Окрім того, звіт ліквідатора не містить будь-яких висновків щодо аналізу договорів дарування та купівлі-продажу укладених боржником, та прийняття заходів щодо визнання даних договір недійсними за загальними нормами цивільного законодавства, а також ліквідатор не вжив належних заходів щодо встановлення дійсних обставин відчуження майнових активів боржника у відповідності до вимог закону, у випадку встановлення фактів незаконного відчуження майна не вчинив дії щодо повернення його в ліквідаційну масу шляхом звернення до суду із заявою про визнання договорів дарування та купівлі-продажу недійсними, та наведене не знайшло свого відображення у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі.
Підсумовуючи викладене колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що при новому розгляді даної справи господарському суду слід надати також належну правову оцінку діям ліквідатора при проведенні процедури банкрутства в порядку ст. 46 ч. 4 Закону, оскільки згідно ст. 98 ч. 3 того ж Закону під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Постановою Верховного суду від 22.05.2018 по справі № 915/549/16 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 915/549/16 залишено без змін.
В означеній постанові Верховний суд вказав, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що за відсутності в матеріалах справи кредитного договору неможливо встановити на які цілі Летягіним Т.Г. брався кредит - на споживчі цілі або направлений на здійснення підприємницької діяльності. Колегія суддів касаційної інстанції погодилась із апеляційним судом, що без з'ясування даних фактів висновок господарського суду першої інстанції про те, що іпотечне майно у вигляді квартири не пов'язано із здійсненням ФОП Летягіним Т.Г. підприємницької діяльності, є передчасним.
Верховний суд також зазначив, що звіт ліквідатора не містить будь-яких висновків щодо аналізу договорів дарування та купівлі-продажу, укладених боржником та прийняття заходів щодо визнання їх недійсними за загальними нормами цивільного законодавства. При цьому, за наявності таких обставин, ліквідатором не досліджено питання щодо виявлення в діях боржника ФОП Летягіна Т.Г. умисних дій доведення до банкрутства та відповідно не вжито заходів відповідно до норм діючого законодавства. Апеляційний господарський суд дійшов законного висновку, що порушення справи про банкрутство за ознаками статей 90, 91 Закону про банкрутство, яка не передбачає такої стадії процедури банкрута як розпорядження майном, не позбавляє ліквідатора у разі виявлення при аналізі фінансового стану банкрута ознак доведення до банкрутства, перевірити дані факти.
При новому розгляді справи про банкрутство в ліквідаційній процедурі господарський суд не надав належну оцінку діям ліквідатора арбітражного керуючого Безабчук А.В. на попередніх етапах розгляду справи в суді з врахуванням висновків апеляційної та касаційної інстанцій, не усунув арбітражного керуючого Безабчук А.В. від повноважень у даній справі та не призначив нового ліквідатора банкрута.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної в третій раз ліквідаційної процедури відповідно до ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від ліквідатора Безабчук Алли Володимирівни до суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс з клопотанням про їх затвердження.
Розглянувши звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що ліквідатором Безабчуком А.В. вжито заходів до завершення ліквідаційної процедури, надано пояснення щодо усунення недоліків, які зазначено в постановах апеляційної інстанції.
Так на виконання вимог судів апеляційної та касаційної інстанції ліквідатором надано копію кредитного договору №ML-400/403/2007 від 09.10.2007, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та гр. ОСОБА_4 , копію договору про заміну боржника у зобов'язанні від 17.02.2010 року, за умовами якого на гр. Летягін Т.Г. були переведені зобов'язання за кредитним договором №ML-400/403/2007 від 09.10.2007.
Як вбачається зі змісту наданого кредитного договору та договору про заміну боржника, цільовим використанням кредиту встановлено придбання нерухомого майна, а не забезпечення підприємницької діяльності ФОП Летягіна Т.Г.
З огляду на викладене суд першої інстанції зазначив, що виявлене майно банкрута, а саме: 3-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , правомірно не підлягала реалізації в процедурі банкрутства.
Щодо вказівки судів апеляційної та касаційної інстанції з приводу недослідження ліквідатором питання щодо виявлення в діях боржника Фізичної особи - підприємця Летягіна Тімура Генрійовича умисних дій доведення до банкрутства та відповідно невжиття заходів відповідно до норм діючого законодавства, ліквідатором надано наступні пояснення.
Дослідивши питання щодо здійснення аналізу фінансово-господарського стану на предмет виявлення ознак неплатоспроможності та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та виявлення в діях боржника умисних дій доведення до банкрутства, ліквідатор зазначила, що зробити такий аналіз відповідно до Методичних рекомендацій (затверджених наказом Міністерства економіки від 19.01.2006 № 14) неможливо, оскільки у фізичної особи -підприємця відсутні необхідні для цього документи (статистична звітність, подання якої є обов'язковим тільки для юридичних осіб).
13.05.2019 від Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області до суду надійшли висновки від 08.05.2019 щодо неможливості підготувати висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства стосовно Фізичної особи - підприємця Летягіна Тімура Генрійовича у зв'язку з відсутністю необхідного передбаченого пунктом 3 Порядку переліку документів.
Ліквідатором було направлено запити та отримано наступні повідомлення, а саме:
- Згідно листа від 03.05.2019 вих.№ 318/Г/14-29-50-09-02 Миколаївське управління ГУ ДФС у Миколаївській області повідомило про відсутність наявної інформації щодо контрагентів фізичної особи - підприємця Летягіна Т.Г., а також інформації щодо дебіторської та кредиторської заборгованості за період з січня 2014 року по травень 2016 року.
- За змістом наданих ліквідатору боржником пояснень від 20.05.2019 вказано, що як фізичною особою-підприємцем, що сплачує єдиний податок, будь-яка бухгалтерська документація не зберігалась, а звітування проводилось перед органами ДФС в установленому законодавством порядку.
- Також у відповідності до пояснень боржника за період підприємницької діяльності планові або позапланові перевірки контролюючим органом не проводились.
- У відповідності до наявних у справі листів від 04.06.2019 № 01-34/056 та від 17.07.2019 № 01-34/070 ліквідатор двічі звертався до АТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо надання інформації про рух коштів за період з квітня 2013 року по квітень 2016 року по рахунках банкрута. В підтвердження відправлення листа від 04.06.2019 № 01-34/056 надано фіскальний чек від 06.06.2019, а згідно фіскального чеку від 18.07.2019 було направлено лист до АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 17.07.2019 № 01-34/070. В якості доказів отримання банком - АТ «Райффайзен Банк Аваль» листа від 17.07.2019 № 01-34/070 додано роздруківка - відстеження з сайту пошуку поштових відправлень «Укрпошта».
Проте відповідей від банку щодо руху коштів по рахунках банкрута до ліквідатора не надходило.
- Згідно отриманої від ГУ ДФС у Миколаївській області відповіді (лист від 14.08.2019 вих.№ 4409/10/14-29-13-05-08) повідомлено, що податковими органами планові та позапланові перевірки боржника не проводились, проте була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати єдиного внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої застосовано штрафні санкції на загальну суму 42,52 грн, що були сплачені до бюджету у повному обсязі.
Суд першої інстанції вважає, що здійснений ліквідатором обсяг заходів з метою отримання первинних документів, необхідних для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, є достатнім, щоб дійти до висновку про відсутність таких документів. За таких обставин за відсутності статистичної звітності у фізичної особи-підприємця не вбачається можливим здійснити аналіз фінансово-господарського стану боржника у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361).
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
- пояснення боржника відносного того, що будь-яка бухгалтерська документація не зберігалась суд до уваги не приймає, оскільки дієвим механізмом у даному випадку є звернення до правоохоронних органів щодо втрати документації Летягіним Т. Г. , пов'язаної з його підприємницькою діяльності, а не просто констатація факту відсутності таких документів;
- ліквідатором знову не проаналізовано факт того, що заборгованість боржника перед кредиторами виникла у 2014 році, тобто саме тоді, коли Летягін Т.Г. здійснив відчуження нерухомого майна за договорами дарування та купівлі-продажу;
- необґрунтованим є також посилання ліквідатора щодо неможливості отримання від АТ «Райффайзен Банк Аваль» відомостей про рух коштів по рахункам банкрута, оскільки ліквідатор після того як не отримав відповіді від Банку на власні запити, мав змогу звернутися з відповідним клопотанням до суду про витребування доказів у справі.
Окрім того, аналіз фінансово-господарської діяльності боржника можливо зробити на підставі документів, якими підтверджені грошові вимоги кредиторів, документів (договорів) за якими здійснено відчуження майна боржника на користь третіх осіб.
Вищевказане свідчить про те, що ліквідатором Безабчук А.В. в третій раз поспіль не вжито дієвих заходів з виявлення документів, обставин, за якими можливо провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника. Дії, які були вчинені ліквідатором Безабчук А.В. не є ефективними, оскільки не призвели до кінцевого результату - здійсненого аналізу.
Щодо вказівок судів апеляційної та касаційної інстанції з приводу відсутності у звіті ліквідатора будь-яких висновків щодо аналізу договорів дарування та купівлі-продажу укладених боржником, невжиття ліквідатором заходів щодо встановлення дійсних обставин відчуження майнових активів боржника у відповідності до вимог закону, судом встановлено наступне.
Відчуження нерухомого майна Летягіним Т.Г. (у тому числі нежитлове приміщення, за адресою АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення магазину промислових товарів за адресою: АДРЕСА_4), яке знаходилось в іпотеці у АТ «Райффайзен Банк Аваль», здійснювалось за згодою іпотекодержателя.
Також з метою проведення аналізу договорів відчуження майна, укладених боржником, ліквідатор вказав, що усі зазначені договори дарування та купівлі-продажу укладені вже після здійснення боржником оплати банку платежів по кредитним договорам. Зі змісту вказаних договорів вбачається, що:
а) вони не спрямовані на обмеження можливості фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, отже, не є нікчемними;
б) їх зміст не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
в) особи, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, що також було перевірено нотаріусами при посвідченні даних договорів, та відповідно, відзначено у їх тексті;
г) волевиявлення учасників правочинів було вільним і відповідало їх внутрішній волі, що також перевірено нотаріусом та зазначено у тексті договорів;
ґ) правочин вчинено у формі, встановленій законом. Так, з огляду на те, що предметом договорів дарування та купівлі-продажу виступали об'єкти нерухомого майна - договори були належним чином укладені з дотриманням приписів ст. 657 та ст. 719 Цивільного кодексу України - у письмовій формі з обов'язковим, нотаріальним посвідченням.
д) правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків; що обумовлені ними. Вказані правові наслідки - перехід права власності були належним чином зареєстровані нотаріусами при посвідченні правочинів.
є) правочини, що вчинялись, не суперечили правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей боржника.
Також усі договори мають визначену сторонами ціну (вартість) нерухомого майна, яка відповідає ціні (вартості) визначеній звітами про незалежну оцінку об'єктів-реалізації. Усі об'єкти на момент продажу не перебували під обтяженням та не містили заборони на їх відчуження. Ці обставини також були перевірені нотаріусами при посвідченні угод про що зазначено у текстах договорів.
За таких обставин, ліквідатор дійшов до висновків, що правові підстави для подання заяв про визнання вказаних договорів недійсними (якогось одного або декількох) за загальними підставами цивільного законодавства, як це вимагає кредитор, відсутні.
З даними твердженнями та висновками ліквідатора арбітражного керуючого Безабчук А.В. колегія суддів апеляційного господарського суду також не погоджується з огляду на наступне.
Летягіним Т.Г. здійснено безоплатне відчуження нерухомого майна на користь ОСОБА_7 за договорами дарування.
Також Летягіним Т.Г. здійснено продаж нерухомого майна за договором купівлі - продажу від 04.12.2014р., укладеним між Летягіним Тімуром Генрійовичем та ОСОБА_8 .
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
- боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
- боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Таким чином, стаття 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є спеціальною нормою по відношенню до загальних , установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом. Про необхідність вчинення даних дій суд апеляційної інстанції вже зазначав в постанові від 23.10.2017, однак ліквідатор Безабчук А.В. так і не здійснила аналіз договорів, які передували погіршенню фінансового стану боржника та за рахунок яких зменшився обсяг майна боржника.
Матеріали даної справи вказують на факти виведення у період, який передував порушенню провадження у справі про банкрутство, значних майнових активів (об'єктів нерухомості) із володіння, розпорядження та користування банкрута - ФОП Летягіна Т.Г. на користь інших осіб, які перебували з ним на той час у родинних стосунках.
Колегія суддів звертає увагу, що з 21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства, стаття 42 частини 2, 3 якого містять наступні правові норми:
2. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник уклав договір із заінтересованою особою;
боржник уклав договір дарування.
3. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Таким чином, висновки суду першої інстанції стосовно можливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, та припинення провадження у справі, недостатності майна боржника для погашення вимог кредиторів колегія суддів вважає передчасними та помилковими, які не засновані на повному дослідженні та встановленні достовірності обставин у даній справі. З цих підстав оскаржувана ухвала господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню до господарського суду для подальшого розгляду на стадію проведення ліквідаційної процедури.
Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Безабчук А.В. не було виконано наступні вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:
Стаття 41 частина 2. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
аналізує фінансове становище банкрута;
очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Стаття 98 частина 2, 3. Права та обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
2. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;
3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;
9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.
3. Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (ліквідатора) є підставою для усунення господарським судом арбітражного керуючого (ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків за клопотанням комітету кредиторів або за власною ініціативою суду (ст. 114 ч. 3 Закону).
Згідно ст. 46 ч. 4 Закону у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.
У зв'язку із допущеними порушеннями вимог Закону, що привело до неналежного виконання повноважень, та подання ліквідатором Безабчук А.В. вже третього поспіль звіту та ліквідаційного балансу у даній справі, де відображена відсутність майнових активів банкрута та зазначено про неможливість здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності боржника як фізичної особи-підприємця, в тому числі з питань доведення до банкрутства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку задовольнити скаргу ТОВ «ФК «Форінт» на дії ліквідатора та усунути арбітражного керуючого Безабчук А.В. від виконання повноважень ліквідатора Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича з призначенням іншого ліквідатора. Подальше продовження виконання повноважень ліквідатора банкрута арбітражним керуючим Безабчук А.В. у даній справі може привести до заподіяння майнової шкоди інтересам кредиторів у вигляді відсутності можливостей для повернення виведених раніше у сумнівний спосіб майнових активів ФОП Летягіна Т.Г. та включення їх до складу ліквідаційної маси. Під відсутністю можливостей повернення активів колегія суддів має на увазі витікання строків давності, встановлених законом для вжиття відповідних дій.
Головою комітету кредиторів до Господарського суду Миколаївської області було надано клопотання про усунення ліквідатора Безабчук А.В. та призначення ліквідатором Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича арбітражного керуючого Колєжука Андрія Сергійовича.
До клопотання голови комітету кредиторів надано протокол засідання комітету кредиторів від 01.11.2018, на якому одноголосно прийнято рішення ТОВ «ФК «Форінт» подати до господарського суду клопотання про призначення нового ліквідатора.
В матеріалах справи також міститься заява арбітражного керуючого Колєжук Андрія Сергійовича про надання згоди на участь у справі № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича в якості ліквідатора.
Вказана кандидатура арбітражного керуючого Колєжук А.С. не була розглянута судом першої інстанції, оскільки судом відмовлено в задоволенні скарги на дії ліквідатора Безабчук А.В. та припинення її повноважень.
Оскільки, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку задовольнити скаргу на дії ліквідатора Безабчук А.В. та припинити повноваження ліквідатора по справі № 915/549/16 арбітражного керуючого Безабчук А.В., суд дійшов висновку призначити ліквідатором по даній справі запропоновану головою комітету кредиторів кандидатуру арбітражного керуючого Колєжука А.С. в якості ліквідатора по справі.
Висновки апеляційного господарського суду:
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала господарського суду Одеської області від 18.09.2019 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора та відмову у задоволенні клопотання про усунення ліквідатора, про затвердження звіту та ліквідаційного балансу та закриття провадження по справі № 915/549/16 про банкрутство скасувати.
Відмовити у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича.
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» від 28.01.2019 на дії ліквідатора та клопотання про усунення ліквідатора від 09.11.2018 задовольнити.
Усунути арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну від виконання повноважень ліквідатора у справі № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича.
Призначити ліквідатором по справі № 915/549/16 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича арбітражного керуючого Колєжук Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 153 від 07.02.2013; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_5).
Зобов'язати попереднього ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну передати у встановлений строк арбітражному керуючому Колєжук Андрію Сергійовичу документи, що стосуються процедури ліквідації Фізичної особи-підприємця Летягіна Тімура Генрійовича; бухгалтерську та іншу документацію банкрута, матеріальні та інші цінності банкрута, отримані ним під час розгляду справи № 915/549/16.
Справу № 915/549/16 направити до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Згідно ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2019.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: В.В. Бєляновський
М.А. Мишкіна