79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81
"19" грудня 2019 р. Справа № 914/1745/19
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого судді Данко Л.С.,
суддів Мирутенка О.Л.,
Скрипчук О.С.,
секретар судового засідання: Харів М.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 22.10.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/3822/19 від 24.10.2019),
на рішення Господарського суду Львівської області від 03 жовтня 2019 року (повний текст рішення складено 07.10.2019, м. Львів, суддя Цікало А.І.)
у справі № 914/1745/19
порушеній за позовом
позивача: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до відповідача: ОСОБА_1 , с. Доброгостів Дрогобицького району Львівської області
про стягнення 505165 грн. 96 коп. (з яких: 165180,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 318860,40 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 21125,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом),
за участю представників:
від позивача: Деркач О.Р. - адвокат (довіреність №3222-К-Н-О від 25.07.2019);
від апелянта/відповідача: не з'явились;
27.08.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява від АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 505 165,96 грн. (а.с.7-11).
Позовні вимоги мотивовано ти, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. При цьому зазначено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 08.10.2014 у справі №914/2970/14 за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ФОП ОСОБА_1 було стягнуто з відповідача заборгованість за договором №б/н від 23.02.2012 у розмірі 94 902,23 грн. Однак, дане рішення відповідачем не виконано, відповідно до цього позивач керуючись п.3.18.4, п.3.18.5.1 Умов та правил надання банківських послуг - нараховано 165180,56 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 318 860,40 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 21 125,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2019 у справі №914/1745/19 позовні вимоги - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 505165,96 грн., з яких: 165180,56 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 318860,40 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 21125,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом та 7577,49 грн. судового збору.
Дане рішення мотивовано тим, що в зв'язку з невиконання ФОП ОСОБА_1 рішення у справі №914/2970/14 щодо сплати боргу у розмірі 94 902,23 грн., позивачем правомірно керуючись нормами Умов та правил надання банківських послуг нараховано ОСОБА_1 за неналежне виконання зобов'язань по договору №б/н від 23.02.2012 - 165 180,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 318 860,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань; 21125,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Відповідач - ОСОБА_1, не погодившись з винесеним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ухвалене рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.
Скаржник в своє обґрунтування посилається на те, що наданий відповідачці як фізичній особі підприємцю кредит є споживчим, і кредитний договір не спрямований на забезпечення платежів, які пов'язані з підприємницькою діяльністю відповідачки. Відповідно до цього, вважає, що місцевий господарський суд повинен був закрити провадження у справі на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, зазначає, що 20.10.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис №24140060004011170 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, НОМЕР_1 .
Відповідно до цього просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2019 у даній справі скасувати та закрити провадження в такій. Також просить постановити ухвалу про участь відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції в приміщенні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
Позивач - АТ КБ «Приватбанк» у відзиві б/н від 05.11.2019 заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що склад сторін у справах №914/2970/14 та №914/1745/19, позивач - АТ КБ «Приватбанк» , відповідача ОСОБА_1 є одні і ті, але заявлені позивачем саме о цього відповідача вимоги є різними. Відповідно до цього, підстава позову у справі №914/1745/19 є відмінною від підстав у справі №914/2970/14. Відповідно до цього, твердження скаржника про те, що суд повинен був відмовити у відкритті провадження в зв'язку з існуванням рішення суду, яке набрало законної сили вважає безпідставним та таким, що суперечить матеріалам справи. Щодо закриття провадження у даній справі з підстав того, що відповідач припинила підприємницьку діяльність то вказує на те, що її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею, як фізичною особою. Крім цього, зазначає, що з 15.12.2017 господарський суд згідно з п.6 ч.1 ст. 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України , Цивільного процесуального кодексу України , Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 не може закрити провадження у справі , якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією із сторін. Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2019 склад колегії по розгляду справ №914/1745/19 визначено: головуючий суддя Данко Л.С., судді - Скрипчук О.С. та Мирутенко О.Л.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 (в складі колегії: головуючий суддя Данко Л.., судді - Скрипчук О.С. та Мирутенко О.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 22.10.2019 на рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2019 у справі №914/1745/19. Витребувано у Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/1745/19.
05.11.2019 в канцелярію суду поступили матеріали господарської справи №914/1745/19.
Ухвалою від 15.11.2019 призначено справу №914/1745/19 до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2019. Клопотання представника ОСОБА_1 (адвокат Мацей А.М.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Ухвалено судове засідання у справі №914/1745/1, яке призначено на 10.12.2019 о 11 год. 40 хв. провести в режимі відеоконференції у приміщенні Західного апеляційного господарського суду . Забезпечення проведення відео конференції за участю ОСОБА_1. покласти на Дубенський міськрайонний суд Рівненської області. Зобов'язано ОСОБА_1 забезпечити явку уповноваженого представника до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області для участі у судовому засіданні в режимі відео конференції у справі №914/1745/19.
09.12.2019 від представника позивача поступило клопотання про відкладення розгляду справи №914/1745/19 у зв'язку з забезпеченням представником АТ КБ «Приватбанк» участі у комітеті кредиторів ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», який відбудеться 10.12.2019 о 10 год. 00 хв. в м. Жидачів.
Ухвалою від 10.12.2019 за участю представника скаржника відкладено розгляд справи в судове засідання на 19.12.2019 в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції покладено на Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
В судове засідання 19.12.2019 з'явився представник відповідача. Позивач участі уповноваженого представника в дане судове засідання не забезпечив.
Станом на 19.12.2019 додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, відтак, судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.
Представник позивача в судовому засіданні 19.12.2019 заперечила доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених у відзиві.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2019 у справі №914/1745/19 нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
23.02.2012 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с.29), згідно якої ФОП ОСОБА_1 приєдналась до «Умов та правил надання банківських послуг» тарифів банку, що розміщенні на офіційному сайті банку, які азом із заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування та взяла на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Згідно умов договору, ФОП ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг» (надалі - Умови).
Пунктом 3.18.1.16 Умов визначено, що при укладенні договорів і угод , чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів і угод в письмовій формі.
Згідно п. 3.18.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п.3.18.1.3).
Відповідно до п.3.18.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до цих Умов.
Як вбачається з обставин справи свої зобов'язання щодо надання ФОП ОСОБА_1 кредитного ліміту банк виконав надавши такій кредитний ліміт у розмірі 62500,00 грн., що підтверджується зокрема банківською довідкою від 07.08.2019 р. № 08.7.0.0.0/190807122717 (а.с.40).
Однак, у визначені строки даний кредит ФОП ОСОБА_1 не повернуто.
Відтак, ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1. про стягнення 95 086,37 грн., з яких 62 500,00 грн. заборгованість за кредитом, 19916,67 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 7042,87 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, 5626,83 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом. Даний позов рішення Господарського суду Львівської області від 08.10.2014 у справі №914/2970/14 задоволено (а.с.15-18).
ФОП ОСОБА_1 невиконано рішення Господарського суду Львівської області 08.10.2014 у справі №914/2970/14 та не погашено заборгованості за кредитом, взявши до уваги те, що в матеріалах справи відсутні та не подані суду апеляційної інстанції докази саме виконання рішення зі справи №914/2970/14.
20.10.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1. (а.с.53-58).
Відтак, позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути з відповідача 165180,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 318860,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та 21125,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, що нараховані за період після винесення Господарським судом Львівської області рішення у справі №914/2970/19. Даний позов задоволено оскарженим рішення у даній справі №914/1745/19.
При перегляді рішення місцевого господарського суду, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як вже було зазначено вище, 23.02.2012 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с.29), згідно якої ФОП ОСОБА_1 приєдналась до «Умов та правил надання банківських послуг» тарифів банку, що розміщенні на офіційному сайті банку, які азом із заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування та взяла на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Позивач свої зобов'язання щодо надання відповідачу кредитного ліміту в розмірі 62 500,00 грн. виконав, що підтверджується банківською довідкою від 07.08.2019 №08.7.0.0.0/190807122717 та рішенням Господарського суду Львівської області від 08.10.2014 у справі №914/2970/14 (а.с.40-47, 15-18).
Згідно з розділу 3.18.4 «Порядок розрахунків» Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленні дебетового сальдо в одну з зазначених дат, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення такого періоду, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт виплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за днем порушення зобов'язань. Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. Клієнт виплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в передбаченому Умовами. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. У випадку зміни ліміту строк виплати винагороди - не пізніше 3-х днів з дати встановлення нового ліміту. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цими Умовами, банк, серед іншого, має право змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом надіслання повідомлення.
Відповідно до п.3.18.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, передбачених відповідними пунктами цих Умов, клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення. А у випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт виплачує банку пеню в розмірі, вказаному в п.3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Згідно з п.3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.18.0.5.1, 3.18.5.2 та 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало би бути виконане клієнтом.
Відтак, у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення Господарського суду Львівської області від 08.10.2014 р. у справі № 914/2970/14 та не погашення заборгованості за кредитом, позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути з відповідача 165180,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 318860,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та 21125,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, що нараховані за період, після винесення Господарським судом Львівської області рішення у справі № 914/2970/19, що вбачається зокрема із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 23.03.2012 (а.с.41-43).
Місцевим господарським судом вірно зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
При цьому, як в суді першої так і апеляційної інстанції ОСОБА_1 просить закрити провадження у даній справі на підставі ст. 231 ГПК України посилаючись на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 08.10.2014 у справі №914/2970/14, яке набрало законної сили, вже вирішено спір між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а також те, що 20.10.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1.
Судова колегія дослідивши вищенаведені обставини скаржника в сукупності з матеріалами справи, вважає такі необґрунтованими, з огляду на наступне:
Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/2970/14 стягнуто з ФОП ОСОБА_1. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за договором від 23.03.2012 у розмірі 95086,37 грн. Однак дане рішення не виконано, а тому позивач звернувся із позовом про стягнення заборгованості, яка нарахована, згідно умов договору від 23.02.2012 і не була предметом розгляду у справі №914/2970/14, а саме нарахування процентів, комісії та пені проведено за інший період, ніж той, який був предметом розгляду у справі №914/2970/14 (розрахунок , а.с.41-43).
Щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі в зв'язку із припиненням статусу суб'єкта підприємницької діяльності, то як вірно зазначено місцевим господарським судом за змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. ст. 202-208 Господарського кодексу України , ч.8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до ЄДРЮОФОПГФ запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання ) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Дана позиція відображена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №921/367/19.
Згідно вимог ст. 299 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями в цьому кодексі визначаються господарські операції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період , за який сплачується пеня.
Судова колегія апеляційного суду проаналізувавши позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в сукупності з поданим ним розрахунком (а.с.41), вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення таких та стягнення з відповідача на користь позивача 505 165,96 грн., з яких: 165180,56 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 318860,40 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 21125,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом. При цьому, судова колегія зауважує, що відповідачем сам розрахунок позовних вимог, як в суді першої так і апеляційної інстанції не заперечено свого контррозрахунку не подано.
Враховуючи наведене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем в порядку ст. ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України не доведено суду обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог відповідно до чого правомірним є висновок про відсутність підстав скасування рішення місцевого господарського суду від 03.10.2019 в даній справі.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд,
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2019 року у справі №914/1745/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено 24.12.2019.
Головуючий суддя Л.С.Данко
Суддя О.Л.Мирутенко
Суддя О.С.Скрипчук