Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 367/3390/19
Провадження № 2/433/694/19
18.12.2019 року,Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кіян А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -
До суду надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що 30 вересня 2017 року між позивачем та відповідачем, Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Донецькій області, було зареєстровано шлюб під актовим записом № 795. Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина. Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, фактично шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться, сторони окремо мешкають один від одного, майновий спір відсутній. Позивач просить суд, розірвати шлюб який було зареєстровано 30 вересня 2017 року, та залиши проживати неповнолітнього сина разом з нею.
Позивач у судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила справу розглянути справу без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився,причину неявки суду не повідомив, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення про виклик в суд, на офіційному сайті Троїцького районного суду Луганської області.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, з метою дотримання встановлених законодавством строків розгляду судом справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , сторони з 30 вересня 2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Шлюб було зареєстровано Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Донецькій області, під актовим записом № 795 (а.с.5).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного. Сім'я розпалася та існує формально. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Щодо заявленої вимоги про визначення місця проживання дітей, суд дійшов наступного висновку.
З системного аналізу ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.
Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає встановленим, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір'ю не суперечитиме інтересам дитини, в зв'язку з чим приходить до висновку про задоволення вимог в цій частині.
Керуючись ст.ст. 4, 76-81,141, 223, 258, 259, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст.109, 110,112-114, 141, 157, 161 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 30 вересня 2017 року, Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Донецькій області, під актовим записом № 795.
Визначити місце проживання дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Троїцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, для виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І.Суський
18.12.19