Постанова
Іменем України
18 грудня2019 року
м. Київ
справа № 136/2232/16-ц
провадження № 61-28796св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Сімоненко В. М.,
суддів -Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Мартєва С. Ю., Штелик С.П.,
учасники справи:
особа яка подала касаційну скаргу - заступник прокурора Вінницької області,
позивач - керівник Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - Зозівківська сільська рада Липовецького району Вінницької області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Стадника С.І., та ухвалу Апеляційного суду ВІнницької області від 21 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів Рибчинського В.П., Голоти Л.О., Зайцева А.Ю.,
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року керівник Немирівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області про відшкодування майнової шкоди в обґрунтування якого посилався на те, що відповідачі здійснили самовільне знесення зелених насаджень на території колишнього дитячого садочка в межах с. Зозівка Липовецького району Вінницької області в кількості 183 дерев різних порід та діаметрів, що призвело до порушення екологічних інтересів держави та завдало майнової шкоди.
Прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_1 1/3 розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного знесення дерев в розмірі 33977 грн. 33 коп., у наступних частинах: 30 % - 10193 грн. 02 коп. в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, 20% - 6795 грн. 47 коп. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Вінницької обласної ради, 50% - 16988 грн. 67 коп. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області; стягнути з ОСОБА_2 1/3 розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного знесення дерев в розмірі 33977 грн. 33 коп., у наступних частинах: 30 % - 10193 грн. 02 коп. в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, 20% - 6795 грн. 47 коп. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Вінницької обласної ради, 50% - 16988 грн. 67 коп. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області; стягнути з ОСОБА_3 1/3 розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного знесення дерев в розмірі 33977 грн. 33 коп., у наступних частинах: 30 % - 10193 грн. 02 коп. в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, 20% - 6795 грн. 47 коп. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Вінницької обласної ради, 50% - 16988 грн. 67 коп. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Зозівківської сільської ради Липовецького району Вінницької області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 21 червня 2017 року рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановивши відсутність в діях відповідачів протиправність характеру їх поведінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення їх до цивільно-правової відповідальності, а також враховуючи відсутність матеріалів інвентаризації зелених насаджень, паспорту об'єкта, акту обстеження зелених насаджень, акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також належних і допустимих доказів, що містять дані про діаметр дерева (у корі) біля шийки кореня, які були видалені, свідчить про необґрунтованість розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок видалення дерев, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2017 року заступник прокурора Вінницької області звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 рокута ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 21 червня 2017 року .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 136/2232/16-ц з Липовецького районного суду Вінницької області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що критичної оцінки заслуговує висновок суду першої інстанції щодо неналежного оформлення інспектором ДЕІ у Вінницької області польової перелікової відомості, оскільки жодним нормативним документом не визначено обов'язковість її складання, форма та зміст.
Судам слід виходити з презумпції вини правопорушників. Вина відповідачів доведена прокурором належними доказами, а доводи судів ґрунтуються тільки на припущеннях.
Судами не було враховано, що рішення виконавчого органу Зозівківської сільської ради про видалення зелених насаджень на території колишнього дитячого садка не приймалось, ордер не видавався.
Необґрунтованими є висновки судів про фактично укладені між головою Зозівківської сільської ради та відповідачами договору підряду, на виконання якого була здійснена вирубка 183 дерев, оскільки матеріали справи не містять письмових доказів про це, а саме договору підряду, акту прийому-передачі виконаних робіт, квитанції по оплаті виконаних робіт.
Безпідставними є висновки суду щодо правомірності дій ОСОБА_2 , оскільки факт виконання останнім громадських робіт у вигляді проведення рубки дерев не доведений належними доказами, а саме відсутні докази погодження на виконання ОСОБА_2 громадських робіт між сільською радою та органом пробації.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час розгляду справи суди встановили, що 03 березня 2016 року в селі Зозівка Липовецького району Вінницької області держінспектор з ОНПС у Вінницькій області ОСОБА_4 провів обміри зрізаних дерев (діаметру пнів у корі), дані про які вказав в Польовій переліковій відомості. Вказану відомість підписали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в якості учасників огляду, представник органу місцевого самоврядування був ознайомлений з переліком, проте участі в огляді не приймав ( том 1, а.с. 72).
Перевіркою Липовецького відділу поліції встановлено, що в лютому 2016 року жителі села Зозівка - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по усній вказівці голови органу місцевого самоврядування, з метою благоустрою території дитячого садка на території с. Зозівка здійснили виробку дерев та чагарників у загальній кількості 183 штуки ( том 1, а.с. 60, 63, 64, 66).
Паспорт об'єкту за результатами інвентаризації зелених насаджень органом місцевого самоврядування такий не вівся та не складався ( том 1, а.с. 82).
Земельна ділянка, на якій було здійснено порубку дерев, перебуває у комунальній власності.
Голова Зозівківської сільської ради повідомив, що дозвільна документація на знесення багаторічних зелених насаджень (дерев) на території сільської ради протягом 2015-2016 року в письмовому вигляді не оформлювалась.
В період з 20 січня 2016 року до 18 лютого 2016 року ОСОБА_2 виконував громадські роботи за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 23 листопада 2015 року, а саме за розпорядженням голови Зозівківської сільської ради здійснював вирубку чагарників на території, що відноситься до Зозівківської сільської ради ( том 1, а.с. 89-103).
Заподіяна шкода незаконним вирубуванням 183 штук дерев склала 101 932 грн ( том 1, а.с.11).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановивши відсутність в діях відповідачів протиправність характеру їх поведінки, що свідчить про відсутність підстав для притягнення їх до цивільно-правової відповідальності, а також враховуючи відсутність матеріалів інвентаризації зелених насаджень, паспорту об'єкта, акту обстеження зелених насаджень, акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також належних і допустимих доказів, що містять дані про діаметр дерева (у корі) біля шийки кореня, які були видалені свідчить про необґрунтованість розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок видалення дерев, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками судів з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Колегія суддів вважає, що судами правильно встановлено характер спірних правовідносин, щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконним видаленням зелених насаджень на території населеного пункту та відповідно вірно застосовано норми матеріального права, зокрема наступні.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Видалення дерев здійснюється відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах , затвердженому постановою Кабінетом Міністрів України № 1045 від 01 серпня 2006 року ( в редакції, яка діяла на час виникнення спору), у пункті 3 якої зазначено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, ради на підставі ордеру. У випадку відсутності ордера - знесення насаджень, зокрема, вважається самовільним.
Виконавчими органами сільських рад є їх виконавчі комітети (ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Сільський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської ради, головує на її засіданнях (ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до пункту 14 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №106 від 10 квітня 2006 року( в редакції, яка діяла на час виникнення спору), у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком.
За приписами цих Правил до зелених насаджень, на знесення яких потребується ордер, відносяться в тому числі і дерева.
Відповідно до зазначених Правил зелені насадження, на знесення яких потребується ордер, повинні знаходитися на балансі у балансоутримувача - спеціально вповноваженого підприємства, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках.
Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України № 226 від 24 грудня 2001 р.
За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми.
Виходячи з приписів чинного законодавства, зрізані дерева мали бути віднесені на баланс установи, мати свій паспорт, зазначені дерева підлягали інвентаризації та постановці на облік, і т.д.
Судами встановлено, що в лютому 2016 року жителі села Зозівка Липовецького району Вінницької області - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по усній вказівці голови села Зозівка Липовецького району Вінницької області ОСОБА_7 , з метою благоустрою території дитячого садка в с. Зозівка здійснили виробку дерев та чагарників у загальній кількості 183 штуки.
Паспорт об'єкту за результатами інвентаризації зелених насаджень суду не надано, оскільки органом місцевого самоврядування такий облік не вівся та відповідно паспорт об'єкту не складався.
Також судами було встановлено, що земельна ділянка на якій було здійснено порубку дерев перебуває у комунальній власності, а тому видалення зелених насаджень мало здійснювались за рішенням виконавчого органу сільської ради на підставі ордеру. Як повідомив голова Зозівківської сільської ради , дозвільна документація на знесення багаторічних зелених насаджень (дерев) на території сільської ради протягом 2015-2016 року в письмовому вигляді не оформлювалось.
Матеріали справи містять постанову від 18 квітня 2016 року № 4/68 про накладення адміністративного стягнення відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за статтею 153 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляд і штрафу; постанову від 04 травня 2016 року № 4/87 про накладення адміністративного стягнення відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за статтею 153 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляд і штрафу; постанову від 04 травня 2016 року № 4/88 про накладення адміністративного стягнення відповідно до якої ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за статтею 153 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляд і штрафу.
Відповідно до статті 61 ЦПК України ( в редакції, діючий до 15 грудня 2017 року) вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови Зозівківської сільської ради, як керівника виконавчого комітету, до компетенції якого належить прийняття рішення про видалення зелених насаджень, тому у відповідачів, які приймали участь у видалені дерев на території колишнього дитячого садка в січні-лютому 2016 року були усі підстави вважати, що вони діють у відповідності із законом, тобто правомірно, за таких обставин, в діях відповідачів відсутній такий елемент цивільного правопорушення як протиправна поведінка.
Доводи касаційної скарги відносно того, що критичної оцінки заслуговує висновок суду першої інстанції щодо неналежного оформлення інспектором ДЕІ у Вінницької області польової перелікової відомості, оскільки жодним нормативним документом не визначено обов'язковість її складання, форма та зміст не заслуговують на увагу, оскільки судами було відмовлено у задоволенні позову через його безпідставність , так як в діях відповідачів відсутній склад цивільного правопорушення, а саме протиправність поведінки .
Доводи касаційної скарги відносно того, що судам слід виходити з презумпції вини правопорушників, а вина відповідачів доведена прокурором належним доказами, а доводи судів ґрунтуються тільки на припущеннях не заслуговують на увагу, оскільки вина відповідачів у завданні шкоди спростована належними доказами, зокрема показами свідків.
Доводи касаційної скарги відносно того, що судами не було враховано, що рішення виконавчого органу Зозівківської сільської ради про видалення зелених насаджень на території колишнього дитячого садка не приймалось, ордер не видавався не заслуговують на увагу, оскільки неналежне оформлення органом виконавчої влади дозвільного документу, ордеру на знесення зелених насаджень не є підставою для покладення цивільної відповідальності на відповідачів, які виконували роботи з благоустрою.
Доводи касаційної скарги відносно того, що необґрунтованими є висновки судів про фактично укладені між головою Зозівківської сільської ради та відповідачами договору підряду на виконання якого була здійснена вирубка 183 дерев, оскільки матеріали справи не містять письмових доказів про це, а саме договору підряду, акту прийому-передачі виконаних робіт, квитанції по оплаті виконаних робіт заслуговують на увагу, але таке припущення суду апеляційної інстанції не вплинуло на правильність вирішення спору по суті.
Доводи касаційної скарги відносно того, що безпідставними є висновки суду щодо правомірності дій ОСОБА_2 , оскільки факт виконання останнім громадських робіт у вигляді проведення рубки дерев не доведений належними доказами, а саме відсутні докази погодження на виконання ОСОБА_2 громадських робіт між сільською радою та органом пробації не заслуговують на увагу, оскільки відсутність такого погодження не є підставою для покладення цивільної відповідальності на ОСОБА_2 , який фактично виконував роботи з благоустрою.
Наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки цим судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційних скарг
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування немає .
Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду ВІнницької області від 21 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В. М. Сімоненко
Судді: А. А. Калараш
Є. В. Петров
С. Ю. Мартєв
С. П. Штелик