ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2019 року м. Київ № 640/24981/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви
ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку у сумі 2 370 328,66 грн.,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність щодо не видачі трудової книжки;
2) зобов'язати відповідача видати трудову книжку;
3) стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у сумі 2 370 328,66 грн.
Таким чином, позивачем заявлено одну немайнову вимогу та одну майнову вимогу.
Визначаючись щодо відкриття провадження у даній справі суд виходить з наступного.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разим з тим, позивачем до позовної заяви документ про сплату судового не додано.
В позовній заяві позивач зазначає, що в даному випадку він звільнений від сплати судового збору з огляду на положення п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII з пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" виключено слова "за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин".
Таким чином, позивачі під час подання позовної заяви у трудових спорах звільняються від сплати судового збору лише щодо вимог про стягнення заробітної плати (її складових частин) та поновлення на роботі.
Суд вважає необгрунтованим посилання позивача на те, що в даному випадку він звільнений від сплати судового збору з огляду на положення п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.
Тобто, у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачі від сплати судового збору не звільняються.
Відповідно, відсутні підстави поширювати пільги, передбачені п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", на вимогу про визнання протиправною бездіяльності щодо не видачі трудової книжки та зобов'язання відповідача видати трудову книжку.
Статтею 6 ч. 3 Закону України № 3674 визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00 грн.
Таким чином, позивачу за одну немайнову вимогу потрібно подати докази сплатити судового збору у сумі 768,40 грн.
За майновою вимогою позивачу потрібно подати докази сплатити судового збору у сумі 9 605,00 грн. (2 370 328,66 грн. * 1%).
Крім того, позивачем в позовній заяві вказано третьою особою Військову прокуратуру Центрального регіону України, проте на порушення ст. 49 КАС України не вказано, яким чином рішення у даній справі вплине на права та обов'язки останнього.
Також, згідно з пунктом 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, власного письмового підтвердження про відсутність аналогічних спорів позивачем не надано.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом:
- подання документу про сплату судового збору за немайновою вимогою у розмірі 768,40 грн.
- подання документу про сплату судового збору за майновою вимогою у розмірі 9 605,00 грн.
- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- обґрунтування необхідності залучення третьої особи.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.В. Патратій