про залишення позовної заяви без руху
21 грудня 2019 року справа № 580/4024/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України у м.Канів та Канівському районі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
16.12.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі - відповідач 1), Управління Пенсійного фонду України у м.Канів та Канівському районі (далі - відповідач 2) у якому просить:
визнати протиправним рішення УПФУ в м. Каневі від 01.11.2016 «Про припинення виплати пенсії»;
зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її припинення - 01.11.2016;
зобов'язання відповідача виплатити позивачу заборгованість пенсії за віком з моменту її припинення - 01.11.2016 до дати звернення в суд - 24.06.2019;
допустити до негайного виконання в частині виплати пенсії у межах стягнення за 1 місяць.
Суддя в силу п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) перевіривши позовну заяву, вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається, зокрема ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків стосовно себе, не зазначено ідентифікаційний код співвідповідача в ЄДРПОУ.
Частинами 1, 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем у тексті позовної заяви викладено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду у зв'язку із тим, що ст.99 КАС України позов може бути поданий у межах строку звернення до суду встановленого і іншими законами.
Суд зазначає, що ст.99 КАС України у чинній редакції, що діє з 15.12.2017, визначає поняття електронних доказів, а не строки звернення до суду.
У правовій позиції Верховного Суду України у рішенні від 22.02.2017 у справі №6-17цс17 зазначено: «порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також слідує із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Про невиплату пенсії, що є щомісячним платежем, та відповідно про порушення своїх прав позивач мав дізнатися, не отримавши пенсію, тому позивач, звернувшись 22.05.2019 до суду, пропустив строк звернення до суду, не навівши поважних та об'єктивних причин пропуску зазначеного строку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №522/6205/17 (ЄДРСР 74486787).
Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позові зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У позовній заяві не сформовано позовних вимог стосовно співвідповідача, не зазначено відомостей щодо адміністративно дієздатності співвідповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя,
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Управління Пенсійного фонду України у м.Канів та Канівському районі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2.Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду: нової редакції позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків стосовно позивача, ідентифікаційного коду співвідповідача в ЄДРПОУ, обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
3.У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
4.Копію ухвали надіслати позивачу.
Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Рідзель