18 грудня 2019 року м. Київ № 320/6600/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не поновлення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, протиправною;
- зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області поновити виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 09.02.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у поновленні йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, із посиланням на пункт 15 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 122, згідно якого особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної грошової допомоги, підвищення проводиться за їх вибором за однією із підстав, є протиправною. Зазначив, що право на соціальних захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, тому пенсійний орган мав застосувати положення статті 53 та 60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач вважає, що вказані дії відповідача є неправомірними, порушують його право на отримання призначеної пенсії, а тому пенсія повинна бути нарахована з урахуванням індексації втрачених доходів громадян у зв'язку з її незаконною невиплатою на час набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою судом витребувано докази по справі від відповідача: належним чином засвідчені документи (матеріали) на підставі яких було прийнято спірну відмову від 19.11.2018 № 318/К-01; письмові пояснення про те, чи визнає відповідач право позивача на відновлення виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з підстав зазначених у позовній заяві.
Крім того, судом запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та разом з цим, роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву від 25.01.2019 № 490/12, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у разі одночасної наявності у особи права на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, таке підвищення провадиться за її вибором за однією з підстав. А тому, враховуючи ту обставину, що позивачем було обрано підвищення до пенсії, яке передбачено частиною четвертою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підстави для поновлення виплати додаткової пенсії відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1 , яке видане Київською обласною державною адміністрацією 25.05.2000.
Позивач має статус інваліда війни ІІ групи, що дає йому право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, про що свідчить копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 виданого Пенсійного фондом України 16.05.2012. У посвідченні вказано вид пенсії: по інвалідності 2 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробовувань.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою від 07.11.2018, у якій повідомив про те, що відповідач не виплачує йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю. У вказаній заяві позивач, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018, просив письмово повідомити йому чи буде виплачувати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області додаткову пенсію та за який період.
Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 19.11.2018 №318/К-01 повідомило про те, що з 09.02.2016 позивач отримує підвищення як інваліду війни ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки за розміром воно є більшим, ніж додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
У листі вказано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення» внесені зміни до пункту 15-1 Порядку, якими передбачено, що особами, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» і «Про соціальний захист дітей війни», таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.
Зазначені вище зміни рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 не визнані неконституційними.
Отже, одночасне встановлення до пенсії додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підвищення інваліду війни ІІ групи, передбаченого Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» законних підстав не має.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо непоновлення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно статті 1 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ року (далі Закон №796) встановлено, що цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ст.49 Закону №796 (в редакції, яка була чинна на день призначення позивачу пенсії) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону №796 встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст.50 Закону №796 (в редакції, яка набула чинності з 01.01.2015) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Статтею 63 Закону №796 встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України.
Відповідно до ч. 1 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.
01.01.2015 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28.12.2014 №79-VIII, пунктом 63 якого, зокрема, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Цим же пунктом Закону України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28.12.2014 №79-VIII встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин (2016 рік), редакція ст.50 Закону № 796 була змінена, та передбачала, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, Верховною Радою України визначено Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок призначення додаткової пенсії, передбаченої Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та підвищення до пенсії, передбачене Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 (далі-Порядок №1210).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення (далі - Постанова № 112), яка набрала чинності з 24.04.2014, було внесено зміни до п.13 Порядку №1210, відповідно до якого щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах:1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; інвалідам II групи - 379,6 гривні; інвалідам III групи - 284,7 гривні.
Також Постановою КМУ № 112 доповнено Порядок №1210 пунктом 15-1, відповідно до якого: особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» і «Про соціальний захист дітей війни», таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.
Зміст наведених норм законодавства свідчить про те, що якщо особа має право на отримання одночасно додаткової пенсії або підвищення до пенсії на підставі вищезазначених законів, то виплачуватись може лише один з зазначених видів підвищень за вибором особи.
Відповідно до пункту 27 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, що була чинна на момент встановлення позивачу статусу інваліда війни) інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, оскільки позивачу встановлено підвищення до пенсії, яке передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то відповідачем, виходячи з положення пункту 15-1 Порядку 1210, правомірно припинено позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 1, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 у справі №363/4449/16-а, від 19.02.2019 у справі №363/4916/16-а, від 10.04.2019 у справі № 363/4821/16-а, від 24.04.2019 у справі № 363/4821/16-а.
Верховний Суд у вказаних постановах зазначив про те, що та обставина, що додаткова пенсія була призначена позивачу до внесення змін до Порядку №1210 не впливає на правильність висновків суду, оскільки підвищення до пенсії як інваліду війни призначалось під час дії нової редакції Порядку № 1210, а тому у відповідача були правові підстави для зупинення виплати додаткової пенсії.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Водночас, у позовній заяві позивач, обґрунтовуючи необхідність поновлення виплати додаткової пенсії, посилається на рішення Конституційного Суду № 6-р/2018 від 17.07.2018, з приводу чого суд зазначає наступне.
Так, вказаним рішенням визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення статтю 53 (крім її назви), статтю 60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.
Рішенням Конституційного Суду № 6-р/2018 від 17.07.2018 встановлено, що застосуванню підлягає стаття 53 та стаття 60 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, а саме:
"Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу";
"Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України". Суд зазначає, що в статті 60 вказаного закону йде мова про пільги та компенсації, що в розумінні Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не є надбавкою, додатковою пенсією, підвищенням до пенсії або щомісячним довічним грошовим утриманням чи державною соціальною допомогою, що виплачується замість пенсії.
До 09.02.2016 позивач отримував додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особа віднесена до категорії 1 відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка відповідно до статті 49 вказаного Закону є пенсією, та не відноситься до категорії пільг та компенсацій.
Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду № 6-р/2018 від 17.07.2018 не було визнано неконституційним положення п.15-1 Порядку № 1210 (в редакції Постанови №112).
Суд зазначає, що у вказаному рішенні Конституційним Судом України було зазначено, що "…Рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей. Обмеження чи скасування пільг для осіб, на яких поширюється дія Закону № 796, без відповідної рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо забезпечення соціального захисту цієї категорії осіб. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту".
Відтак, Конституційним Судом України вказано умови, за яких пільги, встановлені Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII, можуть бути змінені, а саме за умови запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту для осіб вказаних у Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-XII.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що припиняючи виплату позивачеві додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до 1 категорії, відповідно до статті 50 Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв правомірно, оскільки позивачем, у розумінні пункту 15-1 Постанови № 1210, було обрано підвищення до пенсії, яке передбачено частиною четвертою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У заловоленні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.