справа №372/2727/18 головуючий у суді І інстанції Тиханський О.Б.
провадження № 22-ц/824/15805/2019 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
11 грудня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 грудня 2018 року у справі за позовом Української міської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами оренди земельної ділянки, -
У вересні 2018 року Українська міська рада Обухівського району Київської області звернулася до суду з позовом та просила стягнути з відповідача заборгованість за договорами оренди земельних ділянок, а саме договором № 1с-309 від 10 квітня 2002 року та договором № 998 від 23 березня 2004 року у сумі 115 626 грн. 36 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 квітня 2002 року між позивачем та відповідачем укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки площею 0,377 га по АДРЕСА_1 терміном на 49 років. Розмір орендної плати встановлено у розмірі 10 % відсотків від нормативної оцінки земельної ділянки, яка становить 180 903 грн. 32 коп. 23 березня 2004 року між позивачем та відповідачем укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки площею 0,08 га у м. Українка Обухівського району Київської області терміном на 49 років. Розмір орендної плати встановлено у розмірі 10 % відсотків від нормативної оцінки земельної ділянки, яка становить 38 387 грн. 97 коп. Відповідач не в повному обсязі виконала взяті на себе зобов'язання по орендній платі, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 грудня 2018 року позов Української міської ради Обухівського району Київської області задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що розмір орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,377 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей становить 18 090 грн. 33 коп. на рік. Орендна плата за земельну ділянку площею 0,08 га становить 3 838 грн. 80 коп. Позивач виступає орендодавцем земельних ділянок та не є контролюючим органом, уповноваженим на звернення до суду з позовом про стягнення земельного податку. Згідно з довідкою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06 липня 2018 року за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 115 860 грн. 53 коп. Згідно вказаної довідки не вбачається, за який саме період та стосовно яких саме земельних ділянок у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати. Такого розрахунку не було надано і позивачем на підтвердження наявності боргу саме перед останнім та саме у зв'язку з невиконанням умов вказаних вище договорів оренди земельних ділянок. Є незрозумілим чи дійсно вказана заборгованість з орендної плати виникла у відповідача перед Українською міською радою у зв'язку з укладеними договорами оренди земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 або ця заборгованість виникла за іншими договірними зобов'язаннями з іншими сторонами договорів. Позивач не повідомляв відповідача про наявну заборгованість з орендної плати та не здійснив дій щодо можливого досудового врегулювання наявного спору. Заборгованість по сплаті земельного податку відповідач має сплачувати саме податковому органу, а не Українській міській раді. При цьому, законодавством передбачено лише право відповідача сплатити цей земельний податок через касу ради після отримання відповідного повідомлення - рішення про сплату податку. Доводи позивача щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендної плати саме в розмірі 115 626 грн. 36 коп. не підтверджені належними та допустимими доказами.
У відзиві на апеляційну скаргу Українська міська рада Обухівського району Київської області зазначає, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем випливає лише з договорів оренди, про які вказано у позовній заяві і їх наявність визнає сама відповідач. Всупереч вимог ст. 286 ПК України ОСОБА_1 не подавала ні річної, ні щомісячних декларацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 10 квітня 2002 року між Української міською радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, визначену договором. Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка: місце розташування - АДРЕСА_1 ; розмір - 0,377 га; цільове призначення - культурно-оздоровчі та рекреаційні цілі. Грошова оцінка землі складає 41 943 грн. 69 коп. Договір укладено терміном на 49 років. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі земельного податку. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця на рахунок Української міської ради. Розмір орендної плати щорічно переглядається у зв'язку із інфляцією, погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, зміни розміру ставки земельного податку та в інших випадках, передбачених законодавством України (а.с.7).
07 вересня 2007 року між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10 квітня 2002 року. Відповідно до даного договору вносяться зміни до пункту 2.1. договору оренди земельної ділянки від 10 квітня 2002 року, який викладено у наступній редакції: «Встановити орендну плату за користування наданою земельною ділянкою у розмірі 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням щорічного коефіцієнту інфляції. В разі несвоєчасної сплати орендної плати нараховується пеня відповідно до чинного законодавства України» (а.с.13).
27 квітня 2010 року між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10 квітня 2002 року. Відповідно до даного договору вносяться зміни до пункту 1.3. договору оренди земельної ділянки від 10 квітня 2002 року, який викладено у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу із технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки № 12-01/138 від 27 квітня 2010 року, становить 180 903 грн. 32 коп. Умови угоди поширюються на правовідносини сторін, які виникли та продовжують існувати з 01 червня 2009 року (терміну введення в дію нормативної грошової оцінки земель в м. Українка)» (а.с.14).
23 березня 2004 року між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого: орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, визначену цим договором. Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка; місце розташування - АДРЕСА_1 ; розмір - 0,08 га; цільове призначення - культурно-оздоровчі та рекреаційні цілі. Грошова оцінка землі складає 9 631 грн. 62 коп. Договір укладено терміном на 49 років. Щорічна орендна плата встановлена у розмірі трьох земельних податків за один квадратний метр орендованої площі, але не менше 0,3 грн. за один квадратний метр орендованої площі і вноситься на поточний рахунок власника землі у строки, встановлені законодавством України. У разі несплати своєчасно вищевказаної суми нараховується пеня у відповідності з чинним законодавством України. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках із моменту: змін умов господарювання, передбачених договором, підвищення тарифів, інфляційних процесів, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально, збільшення розміру ставок земельного податку, за згодою сторін та в інших запалках, передбачених законодавством України (а.с.16).
27 червня 2007 року між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 23 березня 2004 року.
Відповідно до даного договору вносяться зміни до пункту 3.1. договору оренди земельної ділянки від 23 березня 2004 року, який викладено у наступній редакції: «Встановити орендну плату за користування наданою земельною ділянкою у розмірі 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням щорічного коефіцієнту інфляції. В разі несвоєчасної сплати орендної плати нараховується пеня відповідно до чинного законодавства України» (а.с.20).
27 квітня 2010 року між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 23 березня 2004 року.
Відповідно до даного договору вносяться зміни до пункту 1.4. договору оренди земельної ділянки від 23 березня 2004 року, який викладено у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу із технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки № 12-01/139 від 27 квітня 2010 року становить 38 387 грн. 97 коп. Умови угоди поширюються на правовідносини сторін, які виникли та продовжують існувати з 01 червня 2009 року (терміну введення в дію нормативної грошової оцінки земель в м. Українка)» (а.с.21).
Згідно з довідкою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 6541/9/10-36-055-03 від 06 липня 2018 року станом на 03 липня 2018 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість по орендній платі за землю та земельному податку, що сплачується до Української міської ради в сумі 115 626 грн. 36 коп. (а.с.23).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушила своє зобов'язання щодо сплати орендних платежів. Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно зі ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Згідно з п. «в» ст. 96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі» та ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, Українська міська рада вказує на те, що ОСОБА_1 не сплачує орендну плату та у зв'язку з цим у неї виникла заборгованість на загальну суму 115 626 грн. 36 коп.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду, зокрема, копії договорів оренди, договорів про внесення змін до них, витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, листа Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо наявності податкового боргу, листа виконавчого комітету Української міської ради щодо несплати місцевих податків, адресованого ОСОБА_1 .
Під час звернення до суду з позовом, Українська міська рада не надала суду доказів наявності у ОСОБА_1 заборгованості саме за договорами оренди, на які посилається у позовній заяві позивач та які надані останнім на підтвердження своїх вимог.
Так, позивач не надав суду розрахунку суми заборгованості, в якому зазначено розмір нарахованої орендної плати помісячно за кожним з укладених договорів, розмір внесених ОСОБА_1 орендних платежів, визначених договорами, дату їх внесення, залишок несплачених коштів та період, з якого виник борг.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції вказав, що відповідач не спростувала розрахунку заборгованості з орендної плати.
При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги, що ніякого розрахунку матеріали справи не містять. Довідка Державної фіскальної служби № 6541/9/10-36-055-03 від 06 липня 2018 року про наявність у відповідача заборгованості з земельного податку ніяким чином не підтверджує обґрунтованість позовних вимог, оскільки не містить інформації щодо підстав виникнення податкового боргу та його період (а.с.23).
Відтак, з зазначеної довідки неможливо встановити, що в ній йдеться саме про борг відповідача за двома договорами оренди земельних ділянок, що були укладені відповідачем з Українською міською радою.
Отже, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не грунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі заяви про перегляд заочного рішення та апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір на загальну суму 3 027 грн. 20 коп. (384,2+2 643). Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні позову, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню на її користь з позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 грудня 2018 року скасувати та прийняти постанову.
У задоволенні позову Української міської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами оренди земельної ділянки відмовити.
Стягнути з Української міської ради Обухівського району Київської області, місце знаходження - площа Т. Шевченка, 1, м. Українка, Обухівського району Київської області, ідентифікаційний код 35161509, на користь ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 3 027 (три тисячі двадцять сім) гривень, 20 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2019 року.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.