Провадження № 22-ц/803/9437/19 Справа № 212/6394/19 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М. Д. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
11 грудня 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
секретар судового зсідання - Чубіна А.В.
сторони справи :
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Суха Балка",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Суха Балка", представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу у Дніпропетровській області від 09 вересня 2019 року, ухваленого суддею Власенко М.Д. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 09 вересня 2019 року,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (надалі- ПрАТ "Суха Балка") про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 21.07.2011 року позивачу первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності в зв'язку з професійними захворюваннями, з яких 30 % по радикулопатії, 10% по вібраційній хворобі. При наступних переоглядах 01.08.2012 року, 22.07.2014 року та 19.07.2016 року підтверджено 40% втрати професійної працездатності. У 2019 році стан здоров'я погіршився, збільшено відсоток втрати працездатності до 65% та встановлено третю групу інвалідності.
Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивача постійно турбує виражена задуха, загальна слабкість, швидка втома, головний біль, запаморочення. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 271245,00 грн., яку просив стягнути з відповідача.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Суха Балка" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я 70000 грн., без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів та платежів. Стягнуто на користь держави витрати судового збору по 768,40 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гузєв І.Г. подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин справи, яке має значення для вірного вирішення спірного питання, просить рішення змінити та збільшити розмір моральної шкоди до заявленого в позовних вимогах. Вважає визначений судом розмір моральної шкоди, значно заниженим, таким, що не відповідає стражданням позивача та принципу розумності, виваженості та справедливості. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано характер отриманого позивачем професійного захворювання, відсоток втрати професійної працездатності.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПрАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції у повному обсязі та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. У мотивування доводів апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що судом першої інстанції не враховано відсутність доказів вини відповідача в заподіянні шкоди позивачу.
Судом не взято до уваги, що тривалість роботи у шкідливих умовах виробничого середовища цілком залежала лише від позивача, який будучи обізнаний про наявність шкідливих наслідків на виробничого середовища тривалий час працював збільшуючи рівень професійного ризику. Розмір моральної шкоди, стягнутий судом першої інстанції, не відповідає засадам розумності та справедливості, є занадто завищеним.
Відзив на апеляційні скарги не надходив.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді- доповідача, представника відповідача ПрАТ «Суха Балка». Який наполягав на задоволенні апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів впродовж 18 років 2 місяці, з 05.10.1992 року по 17.05.2011 року підземним прохідником шахти «Ювілейна» ПАТ «Євраз Суха Балка» звільнений за станом здоров'я за ст. 40 КЗпП України (а.с. 67-69).
Висновком Науково-дослідного інституту промислової медицини від 05.05.2011 року, позивачу встановлено професійне захворювання з діагнозом: радикулопатія та вібраційна хвороба.
Висновком МСЕК від 21.07.2011 року позивачу первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням з яких 30 % по радикулопатії, 10% по вібраційній хворобі строком до 01 липня 2012 року та третя група інвалідності. При наступних переоглядах 01.08.2012 року, 22.07.2014 року та 19.07.2016 року підтверджено 40% втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням. ( а.с.11-17).
У зв'язку з погіршенням стану здоров'я, згідно медичного висновку від 19.06.2019 року № 1031 ЛЕК ДУ «Український НДІ промислової медицини» м. Кривого Рогу, позивачу встановлено уточнюючи діагнози: РадикулопатіяL5, S1 зліва на фоні спондилоартрозу, грижі диска L5- S1 (на 4,0 м.м) з вираженими порушеннями статико-динамічної функції хребта і стійкимбольовим синдромом, рецидивуючий перебіг, фаза загострення. Вібраційна хвороба другого ступеню від дії локальної вібрації з периферичним ангіодистонічним синдромом верхніх кінцівок, частими пароксизмами акроангіоспазмів і помірними трофічними розладами в ділянці кистей, з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня). Стадія важкості хвороби уточнена на підставі даних анамнезу, прогресуючого розвитку нейродисгрофії, підтверджених даними клінічної та рентгенологічної картини, МРТ( а.с.21-23).
При повторному огляді МСЕК від 16.07.2019 року визначено ступінь втрати професійної працездатності 65%, а саме: 40% по вібраційній хворобі і 25% по радикулопатії та встановлено третю групу інвалідності з наступним переоглядом 01.08.2020 року ( а.с.10-11).
Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 49 від 17.05.2011 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, а саме робота протягом тривалого часу в умовах важкої фізичної праці та підвищених рівнів вібрації: Рівень фізичного перевантаження: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну: 35-60 кг при нормі до 30 кг; статичне навантаження при утриманні вантажу двома руками: 100000-432000 кг/с при нормі 70000 кг/с: робоча поза вимушена з нахилом тулуба до 30°/ понад 30°: 35,3-61,2/2.8-9,5% за зміну при допустимій нормі 25,0%; Важкість праці відноситься до III класу 3 ступеню шкідливості. Вібрація: локальна 114-127 дБ при допустимому 112 дБ.
Відповідно до п.19 Акту, професійне захворювання отримано позивачем, внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку керівництва шахти «Ювілейна» рудника «Суха Балка», шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», шахти «Ювілейна» ПАТ «Євраз Суха Балка», у 2011 році начальник дільниці №2 шахти «Ювілейна» - ОСОБА_2 , які не виконували вимоги cт. 13 Закону України «Про охорону праці», cт. 153 КЗпПУкраїни(а.с.18-20).
Відповідно до наданих позивачем виписних епікризів та довідок медичних закладів, він тривалий час знаходився на лікуванні з приводу отриманого професійного захворювання (а.с.32-66).
На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведені заявлені позовні вимоги та наявність правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди відповідачем, через отримане професійне та втрату працездатності.
Колегія суддів погоджується із висновком суду, щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду спричинену втратою здоров'я на виробництві, вважає його законним і обґрунтованим, проте не може повністю погодитися із визначеним судом розміром компенсації шкоди.
Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 173 КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першою ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як видно з п.17 акту розслідування причин виникнення у позивача хронічного професійного захворювання від 17 травня 2011 року, причиною професійного захворювання ОСОБА_1 зазначено роботу позивача впродовж 18 років 2 міс, виконував роботи в умовах важкої фізичної праці та підвіищеного рівня вібрації (а.с. 19).
Отже, роботодавець ПрАТ "Суха Балка" допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Даний факт спростовує заперечення ПрАТ "Суха Балка" у відзиву на апеляційну скаргу про відсутність шкідливих факторів виробничого середовища, як складової виникнення у позивача професійного захворювання.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини відповідача, яким не виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача встановлено порушення відповідачем законодавства про охорону праці та перевищення нормативів концентрації шкідливих факторів виробничого середовища на робочому місці позивача. Що спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність вини підприємства в отриманих позивачем професійних захворювань.
Стаття 4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв'язку з отриманим професійним захворюванням встановлений та доведений матеріалами справи. Так, згідно виписних епікризів, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з тим, що професійне захворювання обмежує його життєву активність, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди, є дещо заниженим, визначений без повного урахування роз'яснень, наведених в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до яких, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин, у зв'язку із чим доводи представника позивача, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу.
Колегія суддів, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача, характер отриманого професійного захворювання, тривалість роботи на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів більше 18 років, відсоток втрати професійної працездатності в розмірі вперше 40% та подальше погіршення стану здоров'я збільшення втрати працездатності до 65%, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та можливість такого відновлення, вважає що визначений судом першої інстанції розмір компенсації моральної шкоди слід змінити та збільшити з 70000 грн. до 95000 грн., що відповідно положення п.п.1,3 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п. 1,3 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2019 року змінити в частині розміру моральної шкоди стягнутої з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь ОСОБА_1 збільшивши його з 70000 грн. до 95000 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2019 року.
Головуючий:
Судді: