Справа № 204/7509/17
Провадження № 1-кп/204/124/19
09 грудня 2019 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінальних проваджень №42017040010000350, №42018040010000456 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, в 2016-2018 роках проходив військову службу за контрактом, на посаді кулеметника 2-го відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , працюючого в ПП «Колеснік» підсобним робочим, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.407 КК України, -
Наказом № 341 командира військової частини НОМЕР_1 від 13 грудня 2016 року солдата ОСОБА_4 було зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаді кулеметника 2-го відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 121, 122 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов'язку.
Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» статті 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини» опублікованої у журналі Голос України від 04.03.2015 - № 39, солдат ОСОБА_4 вчинив злочин в умовах особливого періоду.
Однак, 23 жовтня 2017 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини НОМЕР_1 , про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
В подальшому, 09 листопада 2017 року солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до військової частини НОМЕР_1 та заявив про себе, в наслідок чого злочин було припинено.
Таким чином, 23 жовтня 2017 року солдат ОСОБА_4 , самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 та незаконно перебував по за межами військової частини НОМЕР_1 , без поважних причин до 9 листопада 2017 року, в умовах особливого періоду.
Крім того, наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (по стройовій частині) № 341 від 13 грудня 2016 року солдата ОСОБА_4 було зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду кулеметника 2 відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період
період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 05 березня 2015 року в Україні діє особливий період. У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опубліковано у журналі Голос України від 4 березня 2015 року - № 39, зазначено, що до ст. 407 КК України внесено зміни та її доповнено ч.4, яка передбачає відповідальність, за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду. Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто 05 березня 2015 року.
За наведених обставин, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до ст.ст. 9, 11, 12, 127, 128, 129, 130, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Однак в супереч вищезазначеному, 06 липня 2018 року солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 . самовільно залишив розташування військової частини без поважних причин, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, мір для повернення до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України не приймав та
про своє місцезнаходження в органи військового чи цивільного управління не повідомляв.
09 серпня 2018 року солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України та заявив про себе, в наслідок чого злочин було припинено.
Таким чином, 06 липня 2018 року солдат ОСОБА_4 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України без поважних причин в умовах особливого періоду та незаконно перебував за межами розташування військової НОМЕР_1 Національної Гвардії України до 9 серпня 2018 року, тобто понад один місяць.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих злочинах визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини зазначені в обвинувальному акті та пояснив суду, що він, проходячи військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , у званні «солдат», на посаді кулеметника 2-го відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , 23 жовтня 2017 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , без поважних причин, в умовах особливого періоду, та незаконно перебував поза межами військової частини до 09 листопада 2017 року. Крім того, 06 липня 2018 року, він також самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України без поважних причин, в умовах особливого періоду, та незаконно перебував поза межами військової частини до 09 серпня 2018 року. У вчиненому розкаюється.
Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, у зв'язку з визначенням порядку та об'єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам кримінальних проваджень та ніким не заперечуються.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у самовільному залишенні військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.407 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.4 ст.407 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.
Так, обвинувачений вчинив тяжкі злочини, під наглядом лікаря психіатра та нарколога не знаходиться, раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно. Як пом'якшуючу покарання обставину, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і до нього необхідно застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки цього буде достатньо для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 по данному кримінальному провадженні не обирався, клопотань про його обрання не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд-
ЗАСКОКУ ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.407 КК України, та призначити йому покарання: три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого
ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - один рік - не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати обвинуваченого
ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1