Справа № 203/3976/19
Провадження № 1-кс/0203/1383/2019
10 грудня 2019 року слідчий суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваних - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про залучення перекладача до участі у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040000000892 01 листопада 2019 року за ч. 2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.4 ст.190 КК України, -
Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019040000000892 від 01.11.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.358; ч. 4 ст. 190 КК України.
01.11.2019 на підставі ст.ст. 217, 280, 281 КПК України з кримінального провадження № 42018040000000015 від 10.01.2018 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 358; ч.2 ст.28, ч.4 ст.358; ч. 4 ст. 190; ч.2 ст. 28, ч.1 ст.162; ч.3 ст.15, ч. 4 ст. 190 КК України, яку оголошено у розшук та судом надано дозвіл на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 за ч.2 ст.28, ч.4 ст.358; ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст.28, ч.4 ст.358; ч.4 ст.190 КК України, виділено матеріали за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.358; ч.4 ст.190 КК України, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000892, а також матеріали за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.358; ч.4 ст.190 КК України, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000893.
23 жовтня 2019 року ОСОБА_4 а також ОСОБА_5 кожному окремо у вказаних кримінальних провадженнях повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підроблених документів за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 190 КК України - придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
21 листопада 2019 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 грудня 2019 року.
04 грудня 2019 року на підставі ч.1 ст. 217 КПК України кримінальні провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000892 та за № 12019040000000893 об'єднані в одне кримінальне провадження під єдиним № 12019040000000892 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.358; ч.4 ст.190 КК України.
В засіданні підозрюваним ОСОБА_4 заявлено про залучення до участі у розгляді клопотання про продовження строку досудового розслідування перекладача з української мови на російську, оскільки він за національністю є євреєм і він не розуміє українську мову настільки досконало, щоб здійснювати свій належний захист.
Захисник підтримав клопотання підозрюваного та наполягав на його задоволенні, зазначивши, що у школі на час навчання ОСОБА_4 можливо не всі вивчали українську мову, в паспорті у всіх вказане місце проживання на території України і ОСОБА_4 розуміє українську мову лише на побутовому рівні, а апеляційну скаргу, на яку посилається прокурор як на підтвердження володіння мовою, ОСОБА_4 лише підписував, а не самостійно складав.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував тим, що це є способом затягування розгляду справи, оскільки підозрюваний народився у м. Дніпропетровську, навчався в цьому місті в школі, є громадянином України, був засуджений Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, де на досудовому слідстві та в суді все розумів українською мовою та складав україномовні документи, в тому числі апеляційну скаргу, тому просив в задоволенні клопотання підозрюваного відмовити.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник залишили вирішення клопотання підозрюваного ОСОБА_4 на розсуд суду.
Слідчий суддя заслухавши думку прокурора, захисників, підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши клопотання підозрюваного ОСОБА_4 , приходить до наступних висновків.
Так, участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлена конституційною засадою рівності перед законом і судом (ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 10 КПК), за якою, серед іншого, не допускається привілеїв чи обмежень (в т. ч. й у процесуальних правах, передбачених КПК) за мовними ознаками.
Проявом принципу «рівності можливостей», згідно з яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості і жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом, розглядаються й права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, закріплені у підпунктах «а», «е» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенції): а) бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього; e) якщо він не розуміє мову, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, - отримувати безоплатну допомогу перекладача.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Залучення перекладача для проведення процесуальних дій має на меті забезпечити особам, які беруть участь у кримінальному провадженні та не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, можливість користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (п. 18 ч. 3 ст. 42, п. 9 ч. 1 ст. 56, п. 11 ч. 3 ст. 64-1, п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК).
Як зазначено у ч. 1 ст. 68 КПК, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
При цьому кримінальним процесуальним законом не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов'язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно (за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження) залучати перекладача.
Відповідно ж до ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків і вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.
Враховуючи зазначене, суд зважає на те, що питання дотримання вимог ст. 29 КПК щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції.
Саме таку позицію висловлював Верховний Суд неодноразово у своїх постановах, зокрема і у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №672/1599/17.
Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_4 народився в м. Дніпропетровську, навчався в КЗО Навчально-виховне об'єднання №28 «Гімназія-школа 1 ступеня - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)-центр позашкільної роботи» ДМР з 01 вересня 1986 року по 08 грудня 1993 року, що підтверджується довідкою цього закладу освіти від 14 листопада 2019 року №01-24/809, та починаючи з 9-го класу в середній школі КЗО «Спецалізована багатопрофільна школа №233 з поглибленим вивченням англійської мови» ДМР, що підтверджується довідкою закладу від 14 листопада 2019 року №582. Також 30 квітня 2010 року ОСОБА_4 документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , отримання якого як громадянина цієї держави зумовлене відповідно до Закону України «Про громадянство України» знанням державної мови. Вказаний паспорт громадянина України ОСОБА_4 крім інших даних містить відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: з 04 лютого 1997 року по 29 липня 2011 року по АДРЕСА_1 , з 12 серпня 2011 року по 04 червня 2015 року по АДРЕСА_2 ; з 04 черня 2015 року по АДРЕСА_3 , що свідчить про обставини постійного проживання та перебування на території України з 1997 року.
Вказані обставини встановлені в судовому засіданні та зазначені в ухвалі слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопад 2019 року.
Крім того, при врученні підозри ОСОБА_4 роз'яснено право залучити перекладача, проте відповідного клопотання не надходило, при цьому пам'ятку про права він отримав українською мовою 23 жовтня 2019 року, розписався про це з зазначенням про зрозумілість прав; в протоколі під час допиту в якості підозрюваного від 23 жовтня 2019 року, складеного українською мовою, зазначено про те, що ОСОБА_4 роз'яснено право на залучення перекладача, однак останній такого клопотання не заявляв, зазначивши власноруч текст наступного змісту: «с моих слов записано верно, мною прочитано. Расписка. Суть подозрения от 22 октября 2019 мне ясна без переводчика»; договір про надання правової допомоги ОСОБА_4 укладений 02 грудня 2019 року з адвокатом ОСОБА_6 українською мовою. Відповідно, на стадії досудового розслідування ОСОБА_4 давав зрозумілі відповіді на поставлені йому українською мовою питання, не мав складнощів у розумінні української мови та не заявляв клопотання про те, що потребує перекладача.
Також слідчим суддею приймаються до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 був учасником кримінального провадження за обвинуваченням його у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 296 КК України, де як під час судового розгляду у першій і апеляційній інстанціях в судових засіданнях приймав участь розуміючи українську мову, отримував вирок українською мовою, складав апеляційну скаргу та підписував її українською мовою, про незнання і нерозуміння державної мови не заявляв та за результатами судого розгляду вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2013 року набрав законної сили з ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року, що підтверджується копіями відповідни розписок, апеляційної скарги, вироку та ухвали апеляційного суду у кримінальному провадженні №419/9710/12, 1-КП/2047/13, долучених до матеріалів провадження.
Доводи захисника ОСОБА_6 стосовно нерозуміння української мови підозрюваним ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що імовірно в школі не викладали українську мову, апеляційну скаргу в іншому кримінальному провадженні ОСОБА_4 власноруч не писав, а лише підписував, а обставини проживання на території України не свідчать про знання на достатньому рівні державної мови, слідчий суддя оцінює критично та з огляду на твердження останнього про володіння українською мовою підозрюваним щонаймешне на побутовому рівні, висновків суду не спростовують з вищевикладених мотивів.
Встановивши викладені обставини на підставі досліджених в засіданні доказів слідчий суддя приходить до висновку про відсутність об'єктивних підстав для залучення перекладача за клопотанням підозрюваного ОСОБА_4 , а відтак таке клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 29, 42, 68 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про залучення перекладача до участі у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12019040000000892 01 листопада 2019 року за попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.4 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1