Справа № 686/3602/16-ц
Провадження № 22-ц/4820/2163/19
09 грудня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
секретар судового засідання Садік Н.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/3602/16-ц за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2019 року (суддя Логінова С.М.) про зупинення стягнення за виконавчим документом до розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця та заявою про зупинення виконавчого провадження.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2019 року об'єднано в одне провадження цивільні справи за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця (номер провадження 4-с/686/116/19) та за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця та заявою ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження (номер провадження 4-с/686/115/19).
Подаючи заяву про зупинення стягнення за виконавчим документом № 686/3602/16-ц, заявник ОСОБА_1 вказував, що в ході здійснення примусового виконання виконавчого листа № 686/3602/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 38 361,64 доларів США звернуто стягнення на належне боржнику майно, та квартира АДРЕСА_1 передається на реалізацію на електронних торгах. Заявником оскаржуються дії приватного виконавця щодо визначення оціночної вартості майна та подання заявки на реалізацію належного боржнику майна. У зв'язку з чим заявник просив зупинити стягнення за виконавчим документом у виконавчому провадженні № 57935635 до розгляду скарги на дії приватного виконавця.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2019 року зупинено стягнення за виконавчим документом № 686/3602/16-ц від 20.12.2016 до розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця та зупинення виконавчого провадження.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, АТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Вказує, що оскаржуваною ухвалою суду, в порушення положень ст. 124 Конституції України та роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», фактично зупинено виконання судового рішення, що є недопустимим. Заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, не обґрунтував причин звернення із заявою про забезпечення скарги, не подав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення скарги. Вважає, що заявником при зверненні до суду із заявою не було дотримано положення п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, не вказано обґрунтування необхідності забезпечення скарги та не надано пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, а тому, суд на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України, мав повернути заяву про зупинення виконавчого провадження заявнику без задоволення.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Крім того, АТ «Райффайзен Банк Аваль» подало до суду клопотання про слухання справи у відсутності представника товариства.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Постановляючи ухвалу про зупинення стягнення за виконавчим документом № 686/3602/16-ц від 20.12.2016, суд першої інстанції керувався роз'ясненнями, викладеними у п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до яких, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.
Однак, з висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з таких підстав.
Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Розгляд таких заяв відноситься до розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Крім того, пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрали законної сили.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, може застосовуватись судом, як захід забезпечення позову.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами як захід забезпечення позову при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
В даному випадку ОСОБА_1 не оскаржується виконавчий лист чи судове рішення на підставі якого він виданий, а ним подана скарга на дії приватного виконавця в порядку судового контролю за виконанням рішення суду.
Розглядаючи скаргу на дії державного чи приватного виконавця, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом, оскільки провадження щодо примусового виконання судового рішення є процесуальним принципом обов'язковості судового рішення.
Положення статтей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення саме позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, забезпечення скарги боржника шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа призводить до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили в розумні строки, передбачені Законом.
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення за виконавчим документом № 686/3602/16-ц від 20.12.2016.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа № 686/3602/16-ц від 20.12.2016 у виконавчому провадженні № 57935635 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач /підпис/ І.В. П'єнта
Судді: /підпис/ А.П. Корніюк
/підпис/ О.І. Талалай
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта