ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
02 жовтня 2009 року < Час проголошення > № 2а-5776/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Гальченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Управління міграційної служби м. Києва
проскасування рішення та зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, Поторочна О.В.
від відповідача: Чирка О.А.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління міграційної служби м. Києва про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будучи жертвою переслідувань через релігійну належність та маючи цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у майбутньому, ОСОБА_1 залишив Іран та прибув до України, де звернувся за наданням статусу біженця. Позивачу відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця на підставі абзацу 6 статті 12 Закону України «Про біженців», у зв'язку з відсутністю обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань, визначених абзацом 1 Закону України «Про біженців».
Ухвалою суду від 09.06.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до попереднього розгляду на 22.07.2009 року.
22.07.2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.08.2009 року.
14.08.2009 року та 14.09.2009 року, розгляд справи судом відкладався в порядку статей 128, 150 Кодексу адміністративного судочинства України в зв'язку з неявкою відповідача.
В судових засіданнях 22.07.2009 року, 14.08.2009 року, 14.09.2009 року та 02.10.2009 року позивач та представник позивача підтримали позов та просили його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.2009 року проти позову заперечив. Зазначив, що позивачем порушений строк звернення до суду, а тому наполягав на застосуванні наслідків порушення строків звернення до адміністративного суду, встановлених статями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази наявні в матеріалах справи, суд
ОСОБА_1 є громадянином Ірану. Прибувши на територію України звернувся до Управління міграційної служби України з заявою про надання статусу біженця, оскільки за віросповіданням належить до християн та на підставі цього зазнавав переслідувань на території Ірану. Позивач стверджує, що реальна загроза переслідувань його через належність до певної соціальної групи для нього існувала на час залишення Ірану та буде існувати в майбутньому, у разі його повернення.
Повідомленням Управління міграційної служби у місті Києві від 24.10.2007 № 156 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, у зв'язку з відсутністю обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи, або політичних переконань, визначених абзацом 1 статті 1 Закону України «Про біженців».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про біженців», біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;
Згідно з статтею 12 Закону України «Про біженців'у разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає інформацію про прийняте рішення до відповідного органу внутрішніх справ та до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, а також видає заявникові або його законному представникові письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.
Відповідно до статі 16 Закону України «Про біженців'рішення органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця протягом семи робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, а так само до суду, в установленому законом порядку.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, вказане повідомлення № 156 ним отримане в жовтні 2007 року.
Відповідач зазначив, що оскаржуване повідомлення № 156 від 24.10.2007 року отримане позивачем в жовтні 2007 року, а тому строк для звернення до адміністративного суду, встановлений статті 99 КАС України, для позивача сплив у жовтні 2008 року.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
У частині 1 статті 71 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу положень закону позивач мав право звернутись до суду у встановлений строк, що обчислюється з дня, коли йому стало відомо або повинно було стати відомо про порушення прав, свобод чи законних інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване позивачем повідомлення № 156 винесене 24.10.2007 року і отримане позивачем в жовтні 2007 року.
Позивач не довів і не доводив в суді поважності причин пропуску процесуального строку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропущення строку звернення до суду.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Васильченко І.П.