Справа № 1 - 35/10
19 березня 2010 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді: Ротаєнко Д.С.
при секретарі: Возній В.В.
з участю прокурора: Гончар Л.В.
потерпілої: ОСОБА_1
підсудного: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Степівка Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, тимчасово не працюючого, розлученого, жителя АДРЕСА_1 має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого
за ч.1 ст.164 КК України,
ОСОБА_2 згідно виконавчого листа №2-259 від 26 квітня 2004 року, за рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19.04.2004 року і до досягнення ними повноліття. Але останній умисно, з корисливою метою, злісно ухиляється від сплати аліментів, ніде не працює, на роботу не влаштовується, добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, і його заборгованість за період з 01.02.2007 року по 01.04.2009 року із розрахунку 1/3 частини середньомісячного заробітку на утримання неповнолітніх дітей, становить 26 місяців, що згідно довідки - розрахунку Державної виконавчої служби в Монастирищенському районі Черкаської області для осіб, які не працюють та не мають постійного заробітку, має заборгованість за вище вказаний період в сумі 2990 грн. 00 коп.
Підсудний ОСОБА_2 на стадії досудового слідства свою вину визнав повністю, а в судовому засіданні частково та показав, що 01.06.1997 р. він одружився з ОСОБА_1, і від спільного проживання у них народилися син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6. 16.06.2004 р. через суперечки вони розлучилися. Про наявність судового рішення про стягнення аліментів дізнався після того, як його викликали у міліцію з приводу порушення відносно нього кримінальної справи. Вину визнає частково, так як він з дружиною у 2007 році уклали угоду, що вона відмовиться від стягнення з нього коштів на утримання сина, так як він подарує свою частину житлового будинку. Він подарував сину частину будинку, але потерпіла від аліментів не відмовилася. Кошти він давав їй добровільно, а тому про наявність рішення суду не знав. Пояснити яким чином він сплатив державне мито у 2004 році згідно рішення суду про стягнення з нього аліментів не може, так як не пам»ятає. В ході судового розгляду змінив показання та вказав, що про наявність рішення дізнався у 2007 році, коли переоформляв право на частину будинку. Про свій обов»язок надання коштів на утримання дочки він знав, але не виконував, так як мав тимчасові заробітки. Працював офіційно у період, який пред»явлений в обвинуваченні в приватного підприємця, а також на польових робота. Частину заборгованості по аліментах сплатив, про що надав суду квитанції. Його викликав державний виконавець і показував йому листи, які до нього не доходили і повертались до них. Тому стверджує, що про наявність рішення суду не знав. Погоджується з мірою покарання, яку запропоновано державним обвинуваченням
Не дивлячись на часткове визнання вини підсудним, але виходячи з його пояснень повне, його вина у вчиненні злочину, доведена доказами, добутими в установленому законом порядку та дослідженими під час судового слідства, а саме:
- показаннями підсудного, даними ним в якості обвинуваченого під час досудового слідства та оголошеними під час судового слідства, згідно яких він показав, що 01.06.1997 р. він одружився з ОСОБА_1, і від спільного проживання у них народилися син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6. 16.06.2004 р. через суперечки вони розлучилися і згідно рішення Монастирищенського районного суду з квітня 2004 року він зобов»язаний сплачувати аліменти на утримання дітей на користь ОСОБА_1 Але у зв'язку з тим, що він ніде офіційно не працював і не мав постійного заробітку, тому аліменти сплачував періодично. Останній раз він сплатив аліменти в січні 2007 р., після того аліменти він не платив і ніякої іншої матеріальної допомоги не надавав. В центрі зайнятості він не перебуває, так як ще не зібрав потрібних документів для поставлення на облік. Працівники ДВС неодноразово попереджали його, що за продовження несплати аліментів його буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Йому відомо, що у зв'язку з тим, що він не сплачує аліменти на утримання дітей він заборгував значну суму грошей, але яку саме він не знає (а.с.52);
- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка показала, що 01.06.1997 р. вона одружилася з ОСОБА_2 і від спільного проживання у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 В подальшому ОСОБА_2 став зловживати спиртними напоями, тому 16.06.2004 р. вони розлучилися та згідно рішення Монастирищенського районного суду він зобов'язаний сплачувати на її користь щомісячно аліменти, починаючи з квітня 2004 р. і до досягнення повноліття дітей. В період часу з квітня 2004 р. до січня 2007 р. ОСОБА_5 декілька разів виплатив їй частину аліментів. У 2007 році він подарував частину житлового будинку з спорудами в рахунок розрахунку за частину аліментів, яку він зобов»язаний сплачувати на сина. Але вони також домовились, що всі витрати по оформленню буде нести він. Разом з тим частину коштів для оформлення частини будинку вона вклала свої, тому стягує аліменти на даний час. Квитанції про вартість оформлення не зберегла. Після цього ОСОБА_2 аліменти жодного разу не сплачував, і заборгував їй по аліментам значну суму. Про наявність рішення суду він знав. З суми боргу 5 980 гривень сплатив у лютому та березні 2276 гривень, просить призначити чим пом»яке покарання;
- показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що він працює головним державним виконавцем відділу ДВС Монастирищенського РУЮ. На його дільниці №1, до якої входить с.Степівка Монастирищенського району, проживає боржник по аліментам ОСОБА_2, який згідно виконавчого листа зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно і до досягнення повноліття дітей. Враховуючи те, що ОСОБА_5 з січня 2007 р. по березень 2009 р. не сплачував стягувачці кошти на утримання дітей, утворилась заборгованість 26 місяців, в розмірі 5980 грн. з розрахунку для осіб, які не працюють та немають заробітку. В матеріалах виконавчого провадження відсутні підтверджуючі документи про те, що боржник працює чи перебуває на обліку в Монастирищенському РЦЗ. ОСОБА_2 неодноразово попереджався, що за продовження несплати аліментів його буде притягнуто до кримінальної відповідальності, але він на попередження не реагував і продовжував не сплачувати аліменти. Про наявність рішення суду знав;
- поданням Державної виконавчої служби у Монастирищенському районі, де вказано, що згідно виконавчого листа за рішенням Монастирищенського районного суду по справі № 2-259 від 26.04.2004 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 та дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, знаходиться виконавче провадження. Боржник - ОСОБА_2 аліменти не сплачує, тому за ним утворилася заборгованість з 01.02.2007 р. по 01.04.2009 р. в розмірі 5980 грн. (а.с.14)
- довідкою-розрахунком з Державної виконавчої служби в Монастирищенському районі, де вказана заборгованість по аліментах ОСОБА_2 за період з 01.02.2007 р. по 01.03.2009 р., становить 26 місяців в розмірі 5980 грн., та про те, що встановлена сума сплати аліментів для осіб, які не працюють і не мають постійного заробітку становить:
лютий 2007 р. - березень 2007 р. - 194,00 грн.
квітень 2007 р. - вересень 2007 р. - по 209,60 грн.
жовтень 2007 р. - червень 2008 р. - по 222,00 грн.
липень 2008 р. - березень 2009 р. - по 260,00 грн. (щомісячно) (а. с. 16);
- свідоцтвом про народження ОСОБА_3, згідно якого він народився ІНФОРМАЦІЯ_9 та свідоцтвом про народження ОСОБА_3, згідно якого вона народилася 19.05.2003 р.н, де в графі батько зазначний «ОСОБА_2», в графі мати «ОСОБА_1» (а. с. 11-12);
- попередженнями про кримінальну відповідальність за ст.164 КК України, в якому державний виконавець попереджує ОСОБА_2, що у разі несплати заборгованості по аліментах і неявки до нього у назначений для цього час і за вказаною адресою, проти нього буде порушена кримінальна справа за злісне ухилення від сплати аліментів за ст. 164 КК України (а. с. 17-18);
- копією виконавчого листа Монастирищенського районного суду Черкаської області №2-259 від 26.04.2004 року. В якому Монастирищенський районний суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей, аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (а. с. 15);
- копією рішення Монастирищенського районного суду від 26.04.2004 року, згідно якої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 та дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно (а.с.19);
- довідкою з Монастирищенського районного центру зайнятості, в якій зазначається, що гр. ОСОБА_2, житель АДРЕСА_1 в Монастирищенському районному центрі зайнятості на обліку не перебуває (а. с. 43);
- довідкою з Аврамівської сільської ради, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться повністю на утриманні у ОСОБА_1 і вони проживають разом із нею (а. с. 13);
- копією виконаного виконавчого листа про стягнення з підсудного державного мита у справі про стягнення з нього аліментів, що підтверджує те, що підсудний знав про наявність рішення суду.
Суд критично оцінює показання підсудного в частині, що він не знав про наявність судового рішення, і вважає їх даними ним з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання та такими, що не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки, його показання спростовуються показаннями потерпілої, свідка ОСОБА_6, матеріалами цивільної справи про сплату ним судового збору.
Суд вважає, за необхідне виключити із пред»явленого підсудному обвинувачення, несплату аліментів на утримання сина в розмірі 2990 гривень, так як в цій частині сторони дійшли згоди про передачу в рахунок їх погашення нерухомого майна, яке належало підсудному, що підтверджується договором дарування від 29.12.2007 року, не оспорюється потерпілою. Суд вважає, що заперечення потерпілої в частині, що їх розмір не сплачений в повному обсязі, не можуть бути підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності, так як, виходячи з вартості майна 27 425 гривень, яке передано за договором, воно перевищує розмір аліментів, зазначений в пред»явленому йому обвинуваченні.
Оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, пред"явлене обвинувачення доведеним.
Дії ОСОБА_2 за фактом злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дочки (аліментів), що мало місце з 01.02.2007 року до 01.04.2009 рік, суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, яка за місцем проживання є позитивною.
Обставинами, що пом"якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Враховуючи те, що підсудним вчинено злочин невеликої тяжкості, він раніше не судимий, позитивно характеризується, з врахуванням обставин, що пом"якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і находить за можливе призначити йому покарання у виді громадських робіт. Суд, підстав для застосування відносно нього іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.164 КК України та ст. ст. 69, 69 - 1 КК України невбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324, КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.
Суддя: Д. С. Ротаєнко