Справа № 1-10/10
16 березня 2010 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді: М.В. Бурлака
при секретарі: Л.І. Шмунь
за участі прокурора: В.В. Горбунова
адвоката: ОСОБА_1
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника потерпілого: ОСОБА_4
підсудних: ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, росіянина, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого вантажником ТОВ « Сарепта -К » м. Макіївка, проживаючого по АДРЕСА_2, 28.10.1985 року притягувався до кримінальної відповідальності Ворошиловським районним народним судом м. Донецьк за ст.ст. 142 ч.2, 81 ч.3, 42 КК України з призначеним покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 18.06.1987 року на підставі Указу Президента України про амністію не відбутий строк 4 роки 1 місяць 6 днів скорочено на Ѕ., звільнився 23.04.1988 року по відбуттю строку покарання (судимість погашена),
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Макіївка Донецької області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 22 вересня 2009 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисливою метою заволодіння чужим майном у сумі 30 тисяч гривень та використання їх у особистих цілях, увірвавшись в АДРЕСА_4 яка належить ОСОБА_2, вчинили напад, де з застосуванням психічного та фізичного насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу, та погрожуючи застосуванням такого насильства і зброї, з метою спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 умисно, наносячи удари в різні частини тіла і здавлюючи шию рушником до втрати свідомості, спричинили їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді синьо-багряних синців на верхній та нижній повіках правого та лівого ока субкон”юктивальних крововиливів в ділянці зовнішньої частини та крововиливів під слизову нижніх повік правого та лівого ока, саден лівої скронево-тім'яної ділянки, дуговидного синця в середній третині шиї по передньо-бічних поверхнях, глибокого садна правого передпліччя, двох саден задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синьо-багряного синця в нижній третині лівої гомілки по внутрішній поверхні, посттравматичного отиту, струсу головного мозку, контузії та гематоми обох очей, а ОСОБА_6 з метою спричинення тілесних ушкоджень та подолання опору потерпілого, за вказівкою ОСОБА_5, спрямував револьвер в ліве око ОСОБА_8 та провів два постріли з револьвера моделі KESERU FEGYYERGYAR калібру 4 мм. Флобер, що не являється вогнепальною зброєю, а призначений для проведення тренувальних стрільб поза спеціальниими приміщеннями і майданчиками, один з яких направив в око потерпілого ОСОБА_8, спричинивши йому вогнепальне поранення обох очей у вигляді наскрізного поранення лівого ока та контузії правого з інородними тілами в обох очних яблуках і переломом решітчастої кістки, що призвело до повної стійкої сліпоти на обидва ока і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили втрату зору та, здавивши рушником шию потерпілого до втрати свідомості, заволоділи його грошима в сумі 250 гривень, мобільним телефоном «SAMSUHG SGH-Е 200 » вартістю 825 гривень з СІМ картою “ DJUICE ” вартістю 25 гривень, мобільним телефоном «SAMSUHG-Х 200 » вартістю 500 гривень з СІМ картою “ LIFE ” вартістю 25 гривень, а також, продовжуючи розбійний напад, проникли в автомобіль «OPEL KADETT CARAVAN 1,3» державний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_2 і стояв біля під'їзду будинку, заволоділи його шкіряною сумкою вартістю 88 гривень, в якій знаходилися гроші в сумі 2600 гривень, картками поповнення рахунку компанії мобільного зв'язку «Київстар» в кількості 11 штук номіналом 30 та 100 гривень на загальну суму 400 гривень, технічним паспортом автомобіля «ВАЗ 2105» державний номер НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7, вартістю 385 гривень, технічним паспортом автомобіля « MERSEDES-BENZ-310 » державний номер НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 вартістю 385 гривень, технічним паспортом автомобіля « OPEL KADETT CARAVAN 1,3 » державний номер НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 вартістю 385 гривень, технічним паспортом автомобіля « VOLKSWAGEN LT 28 » державний номер НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_9 вартістю 385 гривень, дорученням ОСОБА_2 на право розпорядження автомобілем « VOLKSWAGEN LT 28 », виданого ОСОБА_9 вартістю 150,04 гривень, а всього на загальну суму 6403,04 гривень, після чого з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілим матеріальні збитки на вищевказану суму.
Підсудний ОСОБА_5 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, цивільні позови прокурора та потерпілих визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що приблизно в кінці червня місяця 2009 року, спілкуючись зі своїм знайомим ОСОБА_10, він дізнався, що житель м. Монастирище ОСОБА_2, у якого ОСОБА_10 працював бухгалтером на протязі приблизно одного місяця, образив його, підозрюючи у якихось крадіжках, не розрахувався з ним за роботу і вигнав його, відправивши додому в м. Макіївка. Також у розмові з ним він дізнався від ОСОБА_10, що ОСОБА_2 постійно носить гроші в своїй сумці, навіть суми до 30 тисяч. Він вирішив, що можна непогано заробити і заволодіти вказаною сумою грошей. ОСОБА_10 про свій задум він не розповідав. Приблизно на початку липня місяця 2009 року він приїжджав у м. Монастирище, щоб зустрітися з ОСОБА_2, дізнатися, що він за людина, переконатися чи дійсно він носить з собою сумку, тобто підготуватися до злочину. Під приводом того, що він хоче зняти квартиру, він зустрівся з ОСОБА_2 і дійсно бачив, що ОСОБА_2 прийшов на зустріч з чорною сумкою через плече та своїми синами. В той час від наміру заволодіти сумкою він відмовився і цього не робив, а планував приїхати пізніше, взявши когось у напарники, тільки не ОСОБА_10, так як той був проти і заборонив йому це робити. Родину ОСОБА_2 він також знав зі слів ОСОБА_10. На початку вересня місяця 2009 року він запропонував ОСОБА_6 разом з ним вчинити злочин, тобто заволодіти грошовими коштами ОСОБА_2 19 вересня 2009 року поїздом Ясіновата - Умань вони виїхали з м. Донецьк в м. Монастирище. Після приїзду оглянули територію, що по АДРЕСА_1 де проживає ОСОБА_2 Дві ночі вони ночували у під'їзді будинку та вистежували ОСОБА_2 на вулиці, для того щоб заволодіти його майном, але на вулиці це зробити їм не вдалося, тому 22.09.2009 року вони вирішили під будь-яким приводом зайти у квартиру ОСОБА_2, зв'язати його дружину ОСОБА_7 і уже в квартирі, коли він прийде на обід, вчинити пограбування. Близько 12-20 хвилин вони піднялися на третій поверх до кв. АДРЕСА_1 і коли господиня квартири відчинила двері, вони силоміць увійшли в середину, де він особисто зразу ж закрив двері на ключ зсередини. Ніяких погроз вони спочатку не висловлювали і намагалися з нею поговорити по доброму, щоб в розмові її розслабити і просто зв'язати та дочекатися ОСОБА_2 коли він прийде на обід. ОСОБА_7 почала панікувати і намагалася вийти в коридор до дверей, приказуючи, що грошей у неї не має, ними завідує її чоловік. ОСОБА_6 продемонстрував перед нею пневматично-капсульний пістолет, але він сказав, що ні у кого стріляти не потрібно, тому ОСОБА_6 зразу ж заховав його. ОСОБА_7 знову кинулася до дверей з криками про допомогу, але упала в коридорі чи то від поштовху ОСОБА_6, чи перечепившись за коврову доріжку. Ніяких ударів вони їй не наносили і не мали цього робити, але утримуючи її, намагалися збити її опір та вгамувати. ОСОБА_2, щоб залякати її, притиснув рушником її за горло до дивану, а він також закрив її рот рукою. Знаючи, що при стисненні шиї на недовгий час людина втрачає свідомість, тому вони притиснувши рушник, добилися результату. ОСОБА_7 дійсно втратила свідомість і обм'якла на дивані. В цей час пришов ОСОБА_2, якому після тривалих дзвінків, вони відкрили двері. Побачивши їх, ОСОБА_2, запитуючи де дружина і діти, почав вириватися від них, повідомивши, що коли мова іде про гроші, то вони не в квартиры і їм потрібно вийти на вулицю. Коли ОСОБА_2 направився до дверей, то ОСОБА_6 стримав його і всі разом вони впали на підлогу в коридорі квартири. Щоб психічно вплинути на ОСОБА_2 та збити його опір, ОСОБА_6 дістав пістолет і направив його в голову ОСОБА_2. та скомандував, щоб той мовчав. Можливо в цей час він крикнув ОСОБА_6 щоб той стріляв, але чи казав щоб стріляти у око, він такого не пам'ятає, хоч цього і не заперечує. Разом з тим повідомив, що це його пістолет, якого він особисто купував у м. Макіївка і знає, що ним не можна спричинити смертельної травми людині. В цей час прозвучало два постріли і він побачив, що обличчя ОСОБА_2 стало закривавленим. ОСОБА_2 почав кричати, що він нічого не бачить. На його розсуд в цей час ОСОБА_6 накинув рушник на горло ОСОБА_2 і разом вони потягли його у дитячу спальню, де кинули на дитяче ліжко. В цей час ОСОБА_6 придушив ОСОБА_2 і коли той лежав нерухомо, він перевірив його кишені і забрав звідти два мобільні телефони «Самсунг», а також гроші в сумі 240 гривень. Вимивши руки від крові в умивальнику на кухні, вони вискочили з квартири. Біля під'їзду стояв автомобіль-іномарка червоного кольору, тому він крикнув ОСОБА_6, щоб той забрав у машині сумку, а сам побіг за будинок. Через 200 метрів його наздогнав ОСОБА_6 і повідомив, що вын забрав сумку з автомобіля. Випадковим автомобілем вони доїхали до автовокзалу м. Монастирище, а там пересіли на автомобіль-таксі, яким доїхали в м. Умань. В м. Умань подивилися вміст сумки і забрали з неї гроші в сумі 2600 гривень, 10 карток поповнення рахунку по 30 гривень та 1 картку на 100 гривень, які розділили між собою. Целофановий кульок з різними документи на автомобілі, зошит з записами товару та якісь в'язки ключів вони викинули у сміттник. Вони купили собі нову одежу, а свою, забруднену у кров, викинули у кущі біля водойми. Спочатку автобусом, а потім поїздом вони добралися до дому в м. Макіївку. Два телефони, які він забрав у ОСОБА_2, він віддав ОСОБА_6 Також ОСОБА_2 забрав собі сумку ОСОБА_2 Він щиро розкаюється у вчиненому та просить суворо йго не карати. Просить пробачення у потерпілого, а також просить пробачення з приводу того, що не мали можливості відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду, оскільки знаходились під вартою.
Підсудний ОСОБА_6 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, цивільні позови прокурора та потерпілих також визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив покази, дані ним під час досудового слідства, а також покази, дані ОСОБА_5 на судовому слідстві про мету спосіб та ролі кожного з них у вчиненому злочині, оскільки вони є правдивими. Він щиро кається у вчиненому та просить суворо його не карати, просить пробачення у потерпілих за вчинений злочин, а також за те, що не міг прийняти міри для відшкодування шкоди, оскільки під час досудового та судового слідства знаходився під вартою.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання про те, що 22.092009 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, він під'їхав до свого під'їзду і піднявся до своєї квартири. Двері йому відкрили два незнайомі йому чоловіки, які, схопивши його під руки, втягли у квартиру. Тепер він знає, що це були ОСОБА_5 та ОСОБА_6. На його запитання хто вони такі змістовної відповіді не почув, тому почав вириватися і запитувати де його дружина та дитина. Прямо в коридорі він покинув пакет з молочними продуктами і кинувся до дверей прихожої, які були закритими. Нападники вдвох прямо у коридорі, викручуючи руки, почали валити його на підлогу. ОСОБА_6 дістав пістолет і пригрозив ним. Поваливши його на підлогу, вони обидва тримали його. В цей час він почув постріл, але ніякої болі не відчув тому подумав, що постріл був холостим. Перелякавшись він почав просити, щоб його не вбивали і якщо їм потрібно гроші, то вони знаходяться у автомобілі, який стоїть біля під'їзду. В цей час ОСОБА_5, який також тримав його за руку, крикнув «Кончай его, стреляй в глаз». Пролунав другий постріл, від якого він відчув сильну біль у лівому оці, але свідомості не втрачав, а був лише шокований, так як нічого перед собою не бачив. Він знову почав просити нападників не вбивати його і кликав когось на допомогу. В цей час він відчув, що на шиї у нього затягнувся рушник, яким йому стискали горло і відчував, як його кудись тягнуть. Пам'ятає, що його знову повалили у дитяче ліжко в спальній кімнаті, після чого він втратив свідомість. Прийшов до тями, коли почув голос своєї дружини, яка запитувала, що з ним сталося і жалілася, що у неї все болить, що її також побили два невідомі злочинці. Пам'ятає, що вибіг в коридор і, спускаючись вниз по східцях, стукав у двері квартир та просив, щоб викликали швидку допомогу та працівників міліції. Також пам'ятає, що появився його син ОСОБА_13 та працівники міліції, яким він розповів що сталося і сказав ОСОБА_13, щоб він забрав сумку з автомобіля, який стояв біля під'їзду, але ОСОБА_13 повідомив, що сумки в автомобілі не має. Зразу ж його відвезли в Монастирищенську ЦРЛ де його оглянув лікар окуліст, який направив його в обласну лікарню м. Черкаси, а ті, в свою чергу, направили його в інститут Філатова м. Одеси, де він знаходився з 23 вересня по 3 листопада 2009 року. При цьому йому було зроблено дві операції та на даний час він все одно нічого не бачить. Злочинці заволоділи його майном, а саме: грошима в сумі 250 гривень, два мобільні телефони «SAMSUNG Е 200», та «SAMSUNG Х-200». з картками “ DJUICE ” та “ LIFE ” . З автомобіля злочинці викрали шкіряну сумку, в якій були гроші в сумі 2600 гривень, десять 30-ти гривневих карток поповнення рахунку « Київстар» та одна 100 гривнева картка « Київстар». Були різні візитки, ключі від магазинів, квартири та гаражів в кількості до 15 шт. Зошит обліку товару, технічні паспорти на його автомобілі «ВАЗ 2105» ,« MERCEDES-BENZ-310 » « OPEL KADETT CARAVAN 1,3», « VOLKSWAGEN LT 28 » та дорученням на право розпорядження автомобілем « VOLKSWAGEN LT 28. ОСОБА_2 повністю підтримав цивільні позови та просить стягнути з підсудних 200 00 грн., з яких 50 000 грн. матеріальна шкода та 150 000 грн. моральна шкода. Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час розбійного нападу йому спричинено тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили втрату зору , він зазнав фізичного болю, тривалий час лікувався, що потребувало значних матеріальних витрат, зазнав крім фізичного болю і психологічний біль, оскільки він має неповнолітніх дітей, яких за наслідками нападу позбавлений можливості бачити, можливість повноцінно жити, працювати та належними чином утримувати родину. Проведення декількох операцій не повернули йому зір і можливості повернути зір практично немає. Вважає, що підсудні заслуговують на саму сувору міру покарання. Клопотань про зміну кваліфікації дій підсудних не заявив.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання про те, що 22.09.2009 року вона разом з малолітнім сином ОСОБА_14 знаходилася дома, в квартирі АДРЕСА_1 Приблизно о 12 год. 20 хв. вона, почувши дзвінок та привідкривши двері, побачила, що на порозі стояв чоловік високого росту віком біля 40 років. Чоловік повідомив, що хоче з нею поговорити за їх сина ОСОБА_15. Повідомивши йому, що невідомих людей вона в квартиру не пускає, вона продовжувала тримати двері привідкритими. В цей час крізь щілину привідкритих дверей вона побачила ще одного чоловіка невисокого росту, віком біля 25-30 років, середньої статури, який ривком силоміць відрив навстіж двері, і обидва вони зайшли коридор, де почалася незрозуміла розмова. Тепер вона знає, що старшим за віком був ОСОБА_5, а менший за віком ОСОБА_6, який направив до її голови пістолет чорного кольору, але ОСОБА_5 сказав, що стріляти ще рано. Хтось і з них закрив зсередини двері на ключ та витягнув його із замка. В цей час, коли вони між собою розмовляли, вона почула, що хтось піднімається в під'їзді по східцях і, вирвавшись від них кинулась до дверей, щоб постукати та покликати когось на допомогу. ОСОБА_6 штовхнув її в спину і вона впала обличчям у низ на підлогу. Вони обидва били її руками по голові та закривали рота. Це все тривало біля п'яти хвилин. Коли вони відпустили її, то всі разом вони зайшли у вітальню, де вона присіла на диван і стала просити, щоб вони не вбивали її, так як у неї маленька дитина. ОСОБА_5 сказав їй, що вони знають, що у неї є маленька дитина і промовив, що хоче поговорити про її чоловіка, так як він винен гроші. Коли вона знову намагалася вирватися від них, то ОСОБА_6, взявши за кінці рушник, притиснув ним їй обличчя, закриваючи рот, а потім обкрутивши його круг її шиї, удвох почали стискати його. Що було далі вона не пам'ятає, так як втратила свідомість. Прийшовши до тями, вона нікого не виявила і стала сильно кричати та звати на допомогу свого чоловіка, так як почула його голос в спальній кімнаті. Коли вона зайшла в дитячу спальню, то побачила свого чоловіка, який лежав зігнувшись в дитячому ліжечку, який повідомив їй, що він нічого не бачить і не може піднятися з ліжка. Його обличчя та постіль дитячого ліжка були закривавлені. Побачивши це, вона відчула слабкість в тілі і упала на підлогу, втративши свідомість. Коли вона знову прийшла до тями, то чоловік повідомив, що двоє невідомих чоловіків, накинулися на нього коли він ввійшов у кімнату і вистрілили з пістолета йому в око, а також забрали у нього два мобільні телефони, гроші з кишені, а також вимагали сумку, яку він залишив у автомобілі біля під'їзду і він зізнався їм, що вона там. Після цього її чоловік піднявся і з криками та плачем, що він нічого не бачить, вийшов з квартири на вулицю. Зразу ж вона зателефонувала старшому сину ОСОБА_13 і розказала йому про те, що сталося. Із квартири нічого більше злочинці не викрали, де вони подівались вона не бачила. Заявлений цивільний позов вона підтримує повністю, просить його задоволити та стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 моральну шкоджу в сумі 30 000 грн., обґрунтовуючи свій позов тим, що злочинними діями їй завдано фізичного та морального болю, що є наслідком отримання тілесних ушкоджень. Крім цього, вона є дружиною потерпілого ОСОБА_2 У них з потерпілим є діти, яких необхідно утримувати, а внаслідок розбійного нападу її чоловік позбавлений можливості повноцінного життя, роботи, що в свою чергу збільшує її відповідальність та потребує від неї додаткових зусиль, для організації свого життя та життя її родини, а за висновками лікарів її чоловік в результаті даного злочину є непрацездатним та таким, що потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Вважає, що підсудні заслуговують на саму сувору міру покарання. Клопотань про зміну кваліфікації дій підсудних не заявила.
Крім повного визнання вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час досудового та судового слідства, їх вина у вчинені злочину повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за клопотанням підсудних, у відповідності до ст. 299 КПК України, в судовому засіданні, крім постанови про порушення кримінальної справи (т. 1 а.с.1), показів підсудних, потерпілих, протоколу затримання ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 62), протоколу затримання ОСОБА_6 ( т. 1 а.с. 74), протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07.10.2009 року за участю ОСОБА_6. ( т. 1 а.с. 90), постанови про продовження строку досудового слідства від 01.12.2009 року ( т. 1 а.с. 168-169), протоколу добровільної видачі від 22.09.2009 року ( т. 1 а.с. 180), висновків балістичної експертизи від 07.10.2009 року ( т. 1 а.с. 206) та судово-медичних експертиз № 667 від 24.09.2009 року ( т. 1 а.с. 219-221, т. 1 а.с. 229-231), характеризуючих особи підсудних даних, не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи та розміри цивільних позовів ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, чи правильно розуміють підсудні та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 КПК України розгляд справи судом проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред»явленого їм обвинувачення
Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене обвинувачення доведеним.
Дії підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5, вчинені ними 22.09.2009 року приблизно о 12 год. 20 хв. в квартирі АДРЕСА_1 та заволодіння майном з автомобіля марки «OPEL KADETT CARAVAN 1,3» державний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_2 і стояв біля під'їзду будинку АДРЕСА_1 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України - як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнали нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_6, який за місцем проживання характеризується позитивно, особу підсудного ОСОБА_5, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудним, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують призначення покарання підсудним суд визнає тяжкі наслідки завдані злочином, вчинення злочину з особливою жорстокістю, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд виключає з обвинувачення, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою - як обставину, яка обтяжує призначення покарання підсудним, оскільки вказана обставина передбачена ст. 187 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.
Підсудним ОСОБА_16 вчинено злочин, який Законом віднесено до категорії особливо тяжких злочинів. Суд враховує те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому, однак і обтяжуючі призначення покарання обставини, а також те, що в результаті даного розбійного нападу потерпілому ОСОБА_2 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили втрату зору і саме ОСОБА_6 вчинив постріл з пістолета в око потерпілому, який привів до таких тяжких наслідків, підсудний не відшкодував потерпілим завдані збитки, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи. Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підсудним ОСОБА_5 вчинено злочин, який Законом віднесено до категорії особливо тяжких злочинів. Суд враховує те, що він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, щиро розкаявся у вчиненому, однак суд враховує і обтяжуючі призначення покарання обставини, а саме те, що від злочину настали тяжкі наслідки, в результаті даного розбійного нападу потерпілому ОСОБА_2 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили втрату зору, а також те, що саме ОСОБА_5 віддав наказ ОСОБА_6 застосувати зброю і стріляти в очі потерпілому, підсудний не відшкодував потерпілим завдані збитки. Крім цього, не дивлячись на те, що дії підсудних були сплановані, кожен виконував свою роль. Постріл був здійснений підсудним ОСОБА_6, однак суд враховує, що вказівку стріляти дав ОСОБА_5, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності саме за вчинення розбійного нападу, а тому суд вважає, що він є більш суспільно-небезпечною особою і його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому більш суворіше покарання, по відношенню до покарання, яке необхідно призначити підсудному ОСОБА_6 у виді позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи. Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд вважає, що цивільний позов, заявлений прокурором Монастирищенського району, в інтересах “ Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Академії медичних наук України” на загальну суму 3 993 грн. 81 коп. підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки підтверджений документально і крім цього повністю визнається підсудними.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 на загальну суму 200 000 грн. 00 коп., з яких 50 000 грн. матеріальна шкода та 150 000 гривень моральна шкода, підлягає до задоволення повністю, виходячи з того, що матеріальні затрати на суму 50 000 гривень потерпілим підтверджені документально. Моральна шкода в сумі 150 000 гривень підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступних підстав: під час розбійного нападу потерпілому ОСОБА_2 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили втрату зору , потерпілий зазнав фізичного болю, тривалий час лікувався, зазнав крім фізичного болю і психологічний біль, оскільки він має неповнолітніх дітей, яких за наслідками нападу позбавлений можливості бачити, можливість повноцінно жити, працювати та належними чином утримувати родину. Крім цього, суд також враховує і те, що розмір цивільного позову, заявлений потерпілим, повністю визнається підсудними.
Суд вважає, що цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_7 на суму 30 000 грн. 00 коп. моральної шкоди підлягає до задоволення в повному обсязі, з урахуванням того, що потерпіла є жінкою, злочинними діями їй завдано фізичного та морального болю, що є наслідком отримання тілесних ушкоджень. Крім цього вона є дружиною потерпілого ОСОБА_2 У них з потерпілим є діти, яких необхідно утримувати, а внаслідок розбійного нападу її чоловік позбавлений можливості повноцінного життя, роботи, що в свою чергу збільшує її відповідальність та потребує від неї додаткових зусиль для організації свого життя та життя її родини, за висновками лікарів її чоловік в результаті даного злочину є непрацездатним та таким, що потребує постійного стороннього догляду та допомоги, що в свою чергу, на думку суду також є моральною травмою для потерпілої. Крім цього, суд також враховує і те, що розмір моральної шкоди, заявлений потерпілою, повністю визнається підсудними.
Судові витрати підлягають стягненню з підсудних.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 28, 323, 324 КПК України, суд -
Підсудного ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з дня затримання, тобто з 6 жовтня 2009 року.
Підсудного ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Призначити ОСОБА_6 покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з дня затримання, тобто з 6 жовтня 2009 року.
Цивільний позов прокурора Монастирищенського району задоволити повністю.
Стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, солідарно, на користь “ Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Академії медичних наук України” 3 993 грн. 81 коп., які перерахувати на р/р 35223017000093, МФО 828011, код 02012094, банк ГУДКУ в Одеській області.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволити повністю.
Стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_2 200 000 гривень, шкоди завданої злочином, з яких 50 000 гривень - матеріальна шкода, 150 000 гривень - моральна шкода.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задоволити повністю.
Стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_7 30 000 гривень моральної шкоди.
Речові докази у справі : паперову упаковку на мобільний телефон «SAMSUNG SGH-E200», посібник користувача та гарантійний талон, які здані на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Монастирищенського РВ ГУ МВС України у Черкаській області - повернути потерпілому ОСОБА_2
П акет з двома рушниками, шістьма дитячими пелюшками та футболкою, які здані в кімнату речових доказів Монастирищенського РВ ГУ МВС України в Черкаській області - повернути потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_7
Револьвер «U 1596», «KESERU FEGYYERGYAR», «KAL 4 MM. FLOBERT», «MADE IN HUNGARY» та 10 набоїв до нього, які здані на зберігання у кімнату речових доказів Монастирищенського РВ ГУМВС України в Черкаській області - знищити.
Шкіряну сумку, яка здана на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Монастирищенського РВ ГУМВС України в Черкаській області - повернути потерпілому ОСОБА_2
Договір застави револьвера № 1596 з 10 патронами, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи - залишити в матеріалах кримінальної справи.
Стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати за проведення балістичної експертизи № 1/568 від 17.10.2009 року, в сумі по 112 гривень 68 коп., з кожного, які перерахувати на НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, рахунок 35223003000037, код. 25574009 , банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018.
Міру запобіжного заходу відносно засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.
Суддя Монастирищенського
районного суду М.В. Бурлака