Справа № 1-31/10
5 березня 2010 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді: М.В. Бурлака
при секретарі: Л.І. Шмунь
з участю прокурора : В.В. Горбунова
потерпілого : ОСОБА_1
підсудного : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Попудня Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм маршрутного автобуса ТОВ «Десна-Агріко» в м. Києві, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
ОСОБА_3, 07 грудня 2009 року приблизно о 16 годині, знаходячись в приміщенні магазину «Київстар», що по вул. Леніна 115 м. Монастирище Черкаської області з метою заволодіння чужим майном, мобільним телефоном, умисно та незаконно, шляхом обману, який виразився в наданні ОСОБА_1 грошей в сумі 900 грн., достовірно знаючи про те, що з даної суми 400 грн. є справжніми грошовими банкнотами, а грошова купюра номіналом 500 грн. являється фальшивою (сувеніром) і вона не являється платіжним засобом, внаслідок чого ввів потерпілого в оману та здійснив купівлю мобільного телефону марки «АSUS Р-526» з відповідними аксесуарами, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_1 матеріальні збитки на загальну суму 500 грн.
Підсудний ОСОБА_3 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 06.12.2009 року він знаходився на роботі в ТОВ «Десна-Агріко» в м. Києві та здійснював пасажирське перевезення. Приблизно о 18 годині в маршрутку зайшов невідомий йому хлопець, який дав за проїзд 500 грн. однієї купюрою. Дану купюру він оглянув і йому здалося, що вона була справжньою, але через темну пору доби та погане освітлення в маршрутці, він не побачив, що купюра являється сувеніром і не являється платіжним засобом. Тому з даної купюри він хлопцеві повернув здачу в розмірі 498 грн., так як проїзд коштує 2 грн. Приїхавши до Севастопольської площі, даний хлопець вийшов з маршрутки і більше він його не зустрічав. 07 грудня 2009 року він перерахував гроші, які отримав за проїзд в маршрутці, частину з яких віддав ПП, а залишок залишив собі, який являється його заробітною платою. Приблизно о 12 годині він поїхав додому, де по дорозі вирішив перерахувати гроші та виявив, що купюра номіналом 500 грн. фальшива, так як на ній було написано «СУВЕНІР» і вона не являється платіжним засобом. Він зрозумів, що невідомий хлопець, який дав купюру за проїзд в маршрутці, ошукав його. 07 грудня 2009 року приблизно о 15 годині 50 хвилин, він приїхав в м. Монастирище, де зайшов в магазин «Київстар», що розташований неподалік «Універмагу» по вул. Леніна. Він вирішив купити собі мобільний телефон «АSUS Р-526» сірого кольору вартістю 900 грн., тому продавець магазину зателефонував до когось і через декілька хвилин в магазин зайшов невідомий йому хлопець, який приніс із собою паперову коробку від даного телефону. Він вирішив сувенірну купюру видати за справжню. Тому даному хлопцеві він дав 900 грн., достовірно знаючи про те, що 400 грн. являються справжніми банкнотами, а грошова купюра номіналом 500 грн., являється фальшивою. Дані гроші хлопець не оглядав, а відразу ж дав йому паперову коробку від телефону, в якій знаходилися навушники, захисний футляр до телефону, зарядний пристрій, USВ-кабель, два диска для налаштування даного телефону, посібник користувача та гарантійний талон. Дані речі та телефон він забрав собі, вийшов з магазину та пішов додому. На даний час він повернув потерпілому кошти за телефон в повному обсязі, щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати та залишити мобільний телефон з документами в його власності .
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 14 квітня 2008 року в м. Київ він придбав собі за 1800 грн. мобільний телефон «АSUS Р-526» сірого кольору. В грудні 2009 року йому потрібні були гроші, тому він вирішив продати мобільний телефон за 900 грн. і попросив свого знайомого ОСОБА_4, який працює продавцем в магазині «Київстар» в м. Монастирище, щоб він знайшов покупця на його телефон. 07 грудня 2009 року, приблизно о 16 годині, до нього зателефонував ОСОБА_4, і повідомив, що до нього в магазин прийшов покупець, який хоче купити мобільний телефон. Він відразу прийшов у магазин до ОСОБА_4 і при цьому взяв із собою навушники, зарядний пристрій, USВ-кабель, два диска для налаштування даного телефону, посібник користувача, гарантійний талон та паперову коробку до мобільного телефону «АSUS Р-526». Увійшовши в магазин, він побачив незнайомого йому чоловіка, який оглянувши телефон вирішив його купити за 900 грн. Після цього чоловік передав йому гроші в сумі 900 гривень купюрами номіналом дві по 200 грн. та одна купюра 500 грн., яка лежала з самого низу. Дані гроші він не оглядав, так як вони в нього не викликали підозри, а поклав в свою кишеню та передав чоловіку телефон «АSUS Р-526» з вказаними речами. Прийшовши додому він дістав гроші, які отримав за продаж мобільного телефону, і побачив, що купюра номіналом 500 грн. фальшива і являється сувеніром, а дві купюри по 200 гривень були справжніми. Побачивши це він зрозумів, що його ошукали. Спочатку він самостійно намагався розшукати цього чоловіка, але коли йому це не вдалося він звернувся в правоохоронні органи. На сьогоднішній день він претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має, йому повністю відшкодовані кошти за мобільний телефон і він не заперечує проти залишення телефону у власності підсудного. З приводу міри покарання підсудному він покладається на думку суду.
Крім повного визнання вини ОСОБА_3, будучи обвинуваченим під час досудового слідства та будучи підсудним під час судового слідства, його вина у вчинені злочину повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за клопотанням підсудного, у відповідності до ст. 299 КПК України, в судовому засіданні, крім постанови про порушення кримінальної справи (а.с.1), показів підсудного, потерпілого, характеризуючих особу підсудного даних, не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене обвинувачення доведеним.
Дії підсудного ОСОБА_2, вчинені ним 07.12.2009 року, в приміщенні магазину «Київстар», що по вул. Леніна, 115 в м. Монастирище Черкаської області суд кваліфікує за ч.1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудному суд визнає з»явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують призначення покарання підсудному суд не вбачає.
Підсудним вчинено злочин, який Законом віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, він позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдані збитки потерпілому та усунув заподіяну шкоду, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу. Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 190 КК України, ст. ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
Підсудного ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в грошовому виразі 510 ( п'ятсот десять) гривень.
Речові докази у справі :
- мобільний телефон «АSUS Р-526», паперову коробку до телефону, зарядний пристрій, навушники, USВ-кабель, захисний футляр, посібник користувача та гарантійний талон до мобільного телефону «АSUS Р-526», два диска для налаштування даного телефону, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Монастирищенського РВ ГУ МВС України в Черкаській області - повернути засудженому ОСОБА_2;
- грошову купюру номіналом 500 гривень, ззовні схожу на справжню грошову купюру номіналом в 500 гривень, яка передана на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Монастирищенського РВ ГУ МВС України в черкаській області - знищити.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.
Суддя М.В. Бурлака