Вирок від 09.03.2010 по справі 1-25/10

Справа № 1-25/10

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретара - Прилуцької О.І.,

прокурора - Гончар Л.В.,

підсудного - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Леськове Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня-спеціальна, проживає по АДРЕСА_1 раніше судимого вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 06.02.2008 року за ч.1 ст. 190 КК України, призначено покарання - штраф в розмірі 510 грн. (судимість не погашена, станом на 09.03.2010 року штраф в сумі 510 грн. не сплачений),

за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 повторно 02.12.2009 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, перебуваючи в будинку по АДРЕСА_2 з корисливою метою викрадення чужого майна та використання його в особистих цілях, скориставшись тим, що ОСОБА_3 відпочивала, таємно з її жіночої сумки здійснив крадіжку грошей в сумі 850 грн., а також з тумби, що стояла в кімнаті де відпочивала ОСОБА_3, викрав мобільний телефон марки „Сіменс АХ-75” вартістю 50 грн. зі стартовим пакетом „Київстар” вартістю 25 грн., які належали останній, після цього з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 925 грн.

Він же, на початку червня 2009 року, перебуваючи на горищі свого будинку, що по АДРЕСА_1 умисно, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав сімдесят вісім патронів, які знаходилися в середині димоходу житлового будинку, та являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї 5,45 мм військовими патронами заводського виробництва СРСР, з яких двадцять два патрони придатні до стрільби, а п”ятдесят шість не придатні у з”язку із значним корозійним пошкодженням частин даних патронів. Всі вищевказані патрони переніс в свій будинок за вищевказаною адресою, де зберігав на нижній полиці шафи у великій кімнаті без передбаченого на те законом дозволу. 11.01.2010 року дані боєприпаси були виявлені та вилучені працівниками міліції під час проведення обшуку.

Підсудний ОСОБА_2 на стадії досудового та під час судового слідства свою вину визнав повністю і показав, що 01.12.2009 року він домовився з ОСОБА_3 зустрітися. Приблизно о 18 год. вони зустрілися та пішли в будинок по АДРЕСА_2 від якого в неї були ключі. 02.12.2009 року приблизно о 01 год., в кухонній кімнаті вони лягли відпочивати, ОСОБА_3 свій мобільний телефон «Сіменс» поклала на тумбі біля ліжка, а жіночу сумку, яку принесла із собою, залишила в спальній кімнаті. Він бачив, що в сумці була одна пачка цигарок, гаманець з грішми та інші її особисті речі. 02.12.2009 року приблизно о 05 год. 30 хв., він прокинувся і побачив, що ОСОБА_3 ще спить, тому вирішив піти покурити на вулицю. Він згадав, що в її сумці були цигарки, тому відкрив сумку та побачив гаманець з грішми та вирішив подивитися скільки грошей в гаманці, нарахував 850 грн. купюрами номіналом від однієї гривні до ста гривень. Гроші він вирішив викрасти для того, щоб поїхати в м. Київ на роботу, так як в нього ніяких грошей не було, тому він взяв 850 гривень та пішов на кухню, де спала ОСОБА_3 Потім він взяв з тумбочки її мобільний телефон, щоб вона коли прокинеться і виявить крадіжку грошей, не змогла зателефонувати в міліцію. Нічого більше з жіночої сумки ОСОБА_3 він не брав. Після цього він вийшов з будинку та пішов до Монастирищенської ЦРЛ, де зупинив автомобіль-таксі та поїхав до автовокзалу в м. Жашків. Заплатив водію таксі 100 грн. з викрадених у ОСОБА_3 грошей, зупинив автобус рейсом «Монастирище-Київ» та поїхав в м. Київ. За проїзд в автобусі він заплатив 40 грн., а в м. Києві він зайшов в один із магазинів мобільного зв'язку на Святошинському ринку, де за 40 грн. продав мобільний телефон «Сіменс». В м. Києві він наймав житло, купував продукти харчування та цигарки, тому з викрадених ним у ОСОБА_3 грошей нічого не залишилось. В м. Києві він стажувався на роботі продавцем компакт-дисків і отримав 400 грн., з яких за 100 грн. купив у невідомого чоловіка мобільний телефон „LG KG-375”. 07.12.2009 року він повернувся в м. Монастирище, де зустрівся з ОСОБА_3, якій сказав, що він викрав в неї її мобільний телефон „Сіменс” та гроші в сумі 850 грн. Так як телефон він продав, то в обмін на нього подарував її мобільний телефон «LG KG-375». В даний час заподіяні ОСОБА_3 збитки він відшкодував повністю, вони помирилися і проживають разом як сім”я.

11.01.2010 року під час проведення обшуку в його будинку по АДРЕСА_1 у великій кімнаті в шафі на нижній полиці було виявлено газетний згорток, в якому знаходилися сімдесят вісім патронів до вогнепальної зброї. На початку червня 2009 року він виліз на горище свого будинку, щоб прочистити димохід. У зв'язку із тим, що димохід обкладений деревом та ззовні обмазаний глиною, тому він вирвав одну дошку, щоб дістатися середини димоходу. Всередині з правої сторони димоходу він побачив якусь ганчірку, в якій щось було загорнуте. Діставши її він розгорнув ганчірку та побачив паперовий згорток, в якому знаходилися 78-м штук патронів до вогнепальної зброї, які були вкриті іржею. Він вирішив, що дані патрони належали його батькові ОСОБА_4, який в лютому ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Раніше зі слів батька він чув, що коли батько пас худобу в селі, то неодноразово на пасовищі знаходив патрони до вогнепальної зброї. Він вирішив, що дані патрони батько знайшов на пасовищі та приніс додому і заховав їх всередині димоходу на горищі. Він переніс патрони в кількості 78 штук в будинок та поклав їх на нижню полицю шафи в великій кімнаті. Патрони він зберігав без мети збуту, він переніс їх в будинок, щоб вони не зірвалися в димоході від потоку теплого повітря.

Потерпіла ОСОБА_3 під час попереднього розгляду справи повідомила, що підсудний відшкодував заподіяні її збитки повністю, претензій до нього вона не має, в даний час вони проживають однією сім”єю, просить суворо не карати, про що подала суду заяву.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства , його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими у встановленому законом порядку, які за заявою підсудного, крім показань самого підсудного, постанов про порушення та об”єднання кримінальних справ /а.с.1, 40, 74/ та матеріалів справи, що характеризують особу підсудного /75-81/, згідно ст. 299 КПК України в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасники розгляду справи згодні з тим, що у відповідності до ст.299 КПК України, вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи, які не досліджувалися у судовому засіданні, у апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об”єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред”явлене ОСОБА_2 обвинувачення за ч.2 ст.185 та ч.1 ст.263 КК України доведеним.

Дії підсудного ОСОБА_2 за фактом викрадення грошей та мобільного телефону суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; за фактом незаконного придбання та зберігання 78 патронів - за ч.1 ст. 263 КК України як придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає з”явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Органом досудового слідства підсудному ОСОБА_2 обставиною, що обтяжує покарання, визнано вчинення злочину особою повторно.

Вчинення злочину особою повторно, щодо крадіжки, вчиненої підсудним 02.12.2009 року, є обставиною, яка передбачена в диспозиції ст.185 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, і тому суд у відповідності до ч.4 ст.67 КК України не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що обтяжують покарання.

Підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, він є особою, яка має судимість за умисний злочин, посередньо характеризується за місцем проживання, проте від злочину не настало тяжких наслідків, підсудний в добровільному порядку відшкодував заподіяні збитки. Враховуючи обставини, що пом”якшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі, звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього певні обов”язки.

Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.185 КК України, та для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 75-76 КК України, ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Підсудного ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.1 ст.263 КК України.

Призначити ОСОБА_2:

за ч. 2 ст.185 КК України покарання - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст.263 КК України покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.75-76 КК України, засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо засуджений протягом визначеного йому судом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього наступні обов'язки:

1. Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

2.Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

3. Періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код 25574009, рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО 854018 судові витрати в загальній сумі 413,16 грн . за виконані дослідження та експертиз (висновок спеціаліста № 1/15 від 13.01.2010 року в сумі 187,80 грн.; висновок експерта № 1/34 від 25.01.2010 року в сумі 225,36 грн.).

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: мобільний телефон „LG KG-375”, який переданий потерпілій ОСОБА_3, залишити у її власності, розписку про збереження скасувати; 67 патронів та 11 гільз, які знаходяться в кімнаті для зберігання речових доказів Монастирищенського РВ УМВС в Черкаській області, знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Т.І. Діденко

Попередній документ
8618007
Наступний документ
8618009
Інформація про рішення:
№ рішення: 8618008
№ справи: 1-25/10
Дата рішення: 09.03.2010
Дата публікації: 20.12.2022
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Монастирищенський районний суд Черкаської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (10.02.2010)
Дата надходження: 10.02.2010