Справа № 420/6796/19
06 грудня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 01.10.2018 року, винесеної державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльовим Є.Ю.; визнати протиправною та скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 20.11.2018 року, винесеної державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльовим Є.Ю..
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що державним виконавцем Журавльовим Є.Ю. порушено загальні строки виконавчого провадження, передбачені ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» та невірно встановлено момент з якого міг нараховуватися штраф, оскільки він нарахував суму заборгованості, яка склалась протягом двох років з моменту винесення судового рішення, а повинен був нарахувати на заборгованість, яка могла би утворитися протягом двох років з моменту пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання.
Представником відповідача Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду надано письмові заперечення, в яких представник відповідача вказує, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.10.2018 року склала 44998,80 грн., а тому державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому, всі дії вчинені державним виконавцем в межах виконавчого провадження в повній мірі відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», а тому заяву ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням особливостей встановлених ст. ст. 268-272, 287 КАС України щодо розгляду окремих категорій термінових справ.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та відповідно до вимог КАС України, в наданих до суду запереченнях просив розглядати справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 9 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2017 року по справі № 522/13479/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Одеси аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22.07.2016 р. до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.
24 травня 2017 року Приморським районним судом м. Одеси по справі № 522/13479/16-ц видано виконавчий лист (а.с. 42).
11 вересня 2018 року на підставі заяви про примусове виконання державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльовим Є.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57191525 з виконання виконавчого листа № 522/13479/16-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси (а.с. 40-41).
01 жовтня 2018 року державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльовим Є.Ю. винесено постанову про накладення штрафу, якою у зв'язку з допущеною заборгованістю, згідно розрахунку заборгованості станом на 01.10.2018 року за період 27 місяців накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 13499,64 грн. (а.с. 48-49).
20 листопада 2018 року державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльовим Є.Ю. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесено виправлення до документу «Постанова про накладення штрафу» від 20.11.2018 в частині суми штрафу у розмірі 30 % суми заборгованості зі сплати аліментів, а саме: «замість суми яка складала при винесенні постанови про накладення штрафу станом на 01.10.2018 року у розмірі 13499,64 грн. на суму штрафу 10934,71 грн. на підставі перерахунку заборгованості від 19.11.2018 року» (а.с. 51-53).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII від 03.07.2018 року статтю 71 Закону України Про виконавче провадження» доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту: "14. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".
При цьому, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII від 03.07.2018 року набрав чинності 28.08.2018 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.199 року по справі № 1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість позивача, ОСОБА_1 зі сплати аліментів утворилась починаючи з 2017 року на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2017 року по справі № 522/13479/16-ц, проте відповідальність у вигляді штрафу за несплату аліментів, яка передбачена ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» введена лише з 28 серпня 2018 року.
Таким чином, обставина того, що заборгованість позивача зі сплати аліментів виникла до набрання чинності ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» виключає можливість для застосування вказаної норми під час прийняття державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльовим Є.Ю. постанови про накладення штрафу від 01.10.2018 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
З аналізу приписів ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З наданих до суду відповідачем копій матеріалів виконавчого провадження № 57191525 вбачається, що виконавчий лист № 522/13479/16-ц від 04.09.2018 року виданий Приморським районним судом м. Одеси пред'явлений до виконання стягувачем - 10.09.2018 року, а постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 30 % суми заборгованості винесено - 01.10.2018 року (а.с. 96-98).
Таким чином, станом на дату винесення оскаржуваної постанови строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів з дня пред'явлення виконавчого документа до виконання склав менше одного місяця, а тому підстави для застосування штрафу відповідно до абз. 2 ч. 11 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» були відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльова Є.Ю. були відсутні підстави для винесення постанови про накладення на ОСОБА_1 штрафу, а тому постанова ВП № 57191525 від 01.10.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За таких підстав, оскільки позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 20.11.2018 року, винесеної державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльовим Є.Ю. є похідною, вказана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, суд враховує, що в наданій до суду копії матеріалів виконавчого провадження № 57191525 вбачається, що копії оскаржуваних постанов отримані представником позивача 04.11.2019 року. При цьому доказів того, що позивачу було відомо про постанови державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльова Є.Ю. раніше ніж 04.11.2018 року, відповідачем суду не надано.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивачем пропущено встановлений законом строк для звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами з поважних причин.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн., відповідно до оригіналів квитанцій № 23736235 від 13.11.2019 року, № 23903162 від 22.11.2019 року (а.с. 3, 44).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 1536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, ч. 9 ст. 205, 242-246, 255, 268-272, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41404999, адреса місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Пастера, 58) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльова Є.Ю. про накладення штрафу від 01.10.2018 року ВП № 57191525.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Журавльова Є.Ю. про виправлення помилки у процесуальному документі від 20.11.2018 року ВП № 57191525.
Стягнути з Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 287 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.