Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 808/8106/15
адміністративне провадження № К/9901/20008/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 808/8106/15
за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування припису,
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Татаринов Д. В.) від 23 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Сафронова С. В., Мельник В. В., Чепурнов Д. В.) від 13 грудня 2016 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2015 року Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з внесення до Довідки про результати позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 54-д від 04 вересня 2015 року та Акту позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 76/15 від 15 вересня 2015 року відомостей про порушення абз. 2 ч. 2 ст. 41, п. 2 ч. 2 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону № 4212-VІ, що діє з 19 січня 2013 року. Ліквідатором ПП «Паритет-Агро» арбітражним керуючим ОСОБА_1 не здійснювалось збереження та захист майна банкрута у період з 20 травня 2015 року по 07 липня 2015 року;
- визнати протиправним та скасувати Припис Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про недопущення повторних порушень № 26-п/15 від 16 вересня 2015 року абз. 2 ч. 2 ст. 41, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону № 4212-VI, що діє з 19 січня 2013 року, а саме ліквідатор ПП «Паритет-Агро» арбітражним керуючим ОСОБА_1 не забезпечила збереження та захист нерухомого майна банкрута, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що оспорювані дії та припис є такими, що порушують її права та не містять правового підґрунтя.
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду 23 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Припис Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про недопущення повторних порушень № 26-п/15 від 16 вересня 2015 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Судові витрати у розмірі 1218,00 стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 .
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 березня 2017 року Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 травня 2017 року визнано поважними причини пропуску строку касаційного оскарження; відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. 07 червня 2017 року до Вищого адміністративного Суду України від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в яких позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
7. Вищим адміністративним судом справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. 12 лютого 2018 року касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 808/8106/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Білоус О. В. - головуючий суддя, Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.).
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 524/0/78-19 від 30 травня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
13. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 лютого 2013 року ОСОБА_1 видане свідоцтво № 306 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядження майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 300/5 від 20 липня 2013 року.
15. Постановою господарського суду Запорізької області від 30 вересня 2013 року у справі № 21/5009/1079/11-23/5009/5072/11 визнано банкрутом ПП «Паритет-Агро» відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3
16. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15 липня 2014 року звільнено арбітражного керуючого ОСОБА_3, а ліквідатором ПП «Паритет-Агро» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
17. На підставі доручення Міністерства юстиції України від 05 серпня 2015 року № 9154-0-32-15/13.0.2 та скарги Обласного відділення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в м. Запоріжжя від 23 червня 2015 року № 108-30-09, посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 21 серпня 2015 року № 80-1 та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 21 серпня 2015 року № 80-2, комісією з перевірки, здійснено заходи щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності Арбітражного керуючого ОСОБА_1 терміном з 02 вересня 2015 року по 04 вересня 2015 року.
18. Предмет перевірки: додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншого законодавства з питань банкрутства, під час виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора ПП «Паритет-Агро» з питань, викладених у скарзі Обласного відділення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в м. Запоріжжя від 23 червня 2015 року № 108-30-09/90 на бездіяльність ліквідатора ПП «Паритет-Агро» арбітражного керуючого ОСОБА_1, а саме: прийняття до свого відання майна боржника та забезпечення збереження майна боржника.
19. 04 вересня 2015 року Головним територіальним управління юстиції у Запорізькій області складено довідку № 54-д «Про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого», в якій зазначено про порушення ОСОБА_1 абзацу 2 частини 2 статті 41, пункту 2 частини 2 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що діє з 19 січня 2013 року. Ліквідатором ПП «Паритет-Агро» арбітражним керуючим ОСОБА_1 не здійснювалось збереження та захист майна банкрута у період з 20 травня 2015 року по 07 липня 2015 року.
20. 15 вересня 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 76/15 під час здійснення заходів в період з 02 вересня 2015 року по 04 вересня 2015 року.
21. За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 комісією з перевірки виявлено порушення абзацу 2 частини 2 статті 41, пункту 2 частини 2 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції від 22 грудня 2011 року Закону № 4212-VІ, що діє з 19 січня 2013 року, а саме, ліквідатор ПП «Паритет-Агро» ОСОБА_1 не забезпечила збереження та захист нерухомого майна - майнового комплексу банкрута, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
22 . 16 вересня 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області за результатами позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 винесено припис № 26-п/15 про недопущення повторних порушень абзацу 2 частини 2 статті 41, частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22 грудня 2011 року Закону № 4212-VI, що діє з 19 січня 2013 року, а саме, ліквідатор ПП «Паритет-Агро» ОСОБА_1 не забезпечила збереження та захист нерухомого майна - майнового комплексу банкрута, що розташоване за адресою:
АДРЕСА_3 . Вважаючи дії та припис відповідача незаконними та необґрунтованим, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування Припису Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області № 26-п/15 від 16 вересня 2015 року, виходили з того, що дотримання ОСОБА_1 у цій справі вимог законодавства щодо збереження майна ПП «Паритет-Агро» повністю підтверджується наданими арбітражним керуючим ОСОБА_1 до перевірки документами, копії яких долучено до матеріалів справи та перевірені судами, а посилання відповідача у спірному Приписі на порушення позивачем загальних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом», які мітять лише оціночні категорії, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали, що всі зазначені відповідачем порушення не конкретизовані та є лише суб'єктивним припущенням перевіряючих і довільним трактуванням ним вимог нормативно-правових актів.
25. Висновки судів ґрунтуються на тому, що за збереження майна банкрута ПП «Паритет-Агро» у встановленому законодавством України обсязі має відповідати ПП «Діабаз-2007», з яким договір відповідального зберігання майна було укладено 03 вересня 2013 року ще арбітражним керуючим ОСОБА_3 , і за умовами цього договору ПП «Діабаз-2007», як «Зберігач» прийняв на відповідальне зберігання майно ПП «Паритет-Агро» протягом строку дії цього Договору, тобто, після призначення арбітражного керуючого ОСОБА_1 ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15 липня 2014 року ліквідатором ПП «Паритет-Агро» і до 30 вересня 2016 року, відповідно крадіжка майна ПП «Паритет-Агро» відбулася саме під час дії договору відповідального зберігання з ПП «Діабаз-2007», і з цього приводу Чернігівським райвідділом УМВС України в Запорізькій області ведуться слідчі дії.
26. Додаткове укладення ОСОБА_1 від імені ПП «Паритет-Агро» 18 липня 2014 року договорів відповідального зберігання з ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також перевірка позивачем цілісності майна боржника зі складенням у присутності помічника арбітражного керуючого ОСОБА_6 та представника ПП «Діабаз-2007» в період з вересня 2014 року по лютий 2015 року Актів огляду майна Банкрута (від 08 вересня 2014 року, від 10 листопада 2014 року, від 22 грудня 2014 року, від 11 лютого 2015 року, від 20 березня 2015 року, від 05 травня 2015 року), суди попередніх інстанцій визнали як виконання вимог законодавства щодо збереження майна ПП «Паритет-Агро».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
28. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну правову оцінку обставинам справи, внаслідок чого зробили хибний висновок про відсутність факту вчинення позивачем порушень. Оспорюваний припис Головного територіального управління юстиції у Запорізький області про недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 повторних порушень є обґрунтованим і винесений відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з такого.
30. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2343-XII) встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
32. Арбітражний керуючий, як визначено у зазначеному Законі, - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
33. Відповідно до Закону № 2343-XII розроблено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 року за № 1113/23645, (далі - Порядок № 1284/5), який поширюється на всіх фізичних осіб, які отримали в установленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) і встановлює: процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (пункти 1.2, 1.4 цього Порядку).
34. Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 1284/5 (у редакції, чинній на час проведення відповідачем перевірки арбітражного керуючого) контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.
35. Пунктом 2.1 Порядку № 1284/5 установлено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
36. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці (пункт 2.2 Порядку № 1284/5).
37. Пункт 2.6 Порядку № 1284/5 визначає вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, серед яких є: звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.
38. Відповідно до пункту 2.11 Порядку № 1284/5 предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки.
39. За результатами проведеної перевірки складається відповідні довідка та акт.
40. У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. У резолютивній частині акта перевірки окремо зазначаються порушення, щодо яких органом контролю буде винесено розпорядження про усунення порушень, та порушення, щодо яких буде винесено припис про недопущення повторних порушень (абзаци другий, третій підпункту 6.6.3 пункту 6.6 Порядку № 1284/5).
41. У разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень. Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис. У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень (пункт 6.9, підпункт 6.9.1 пункту 6.9, пункт 6.12 Порядку № 1284/5).
42. Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 15 липня 2014 призначено ліквідатором ПП «Паритет-Агро» арбітражного керуючого ОСОБА_1
43. Ліквідатор, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону № 2343-XII, - це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
44. Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону № 2343-XII ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.
45. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що норми Закону № 2343-XII не містять конкретного переліку заходів, які повинен вжити арбітражний керуючий, з метою виконання свого обов'язку щодо забезпечення збереження майна боржника.
46. Стаття 98 Закону № 2343-XII закріплює права та обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), в якій, крім іншого, визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства (пункт 1 частини другої цієї статті).
47. У частині третій статті 98 Закону № 2343-XII установлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
48. При вирішенні спору у цій справі, судами попередніх інстанцій встановлено що 03 вересня 2013 року ПП «Паритет-Агро» в особі арбітражного керуючого ОСОБА_3, як «Поклажодавець», з одного боку, та Приватне підприємство «Діабаз-2007», як «Зберігач», з іншого боку, укладено договір відповідального зберігання майна.
Відповідно до пункту 1 Договору «Поклажодавець» передає, а «Зберігач» приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього Договору майно, що визначене у акті приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Приймання «майна» на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актами приймання-передачі, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Строк дії договору відповідального зберігання майна від 30 вересня 2013 року встановлений пунктом 7.2 Договору та закінчується 30 вересня 2016 року.
15 липня 2014 року ухвалою господарського суду Запорізької області звільнено арбітражного керуючого ОСОБА_3, а ліквідатором ПП «Паритет-Агро» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
Крім того, 18 липня 2014 року ПП «Паритет-Агро», в особі ліквідатора ОСОБА_1, як «Замовник», та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як «Виконавець» уклали договори про надання охоронних послуг.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договорів Замовник доручає, а Виконавціь зобов'язуються за плату забезпечити охорону об'єкта Замовника.
Підпунктом 6.2 пункту 6 встановлено, що строк дії договорів закінчується 18 липня 2015 року.
Об'єктами охорони за цими Договорами визначено - майновий комплекс, тобто майно банкрута, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
49. Отже, зважаючи на відсутність вичерпного переліку засобів реалізації обов'язку щодо забезпечення збереження майна боржника, висновки відповідача про незабезпечення позивачем збереження та захисту нерухомого майна банкрута є безпідставними.
50. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів і обставин справи не спростовують.
51. Отже, Суд уважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 порушення вимог статті 41 Закону № 2343-XII, зазначених в оскаржуваному приписі.
52. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
53. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
54. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
55. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
56. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.
57. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
58. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
59. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 808/8106/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов