04 грудня 2019 року
Київ
справа №800/330/17
адміністративне провадження №Зі/9901/383/19
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Рибачук А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Желєзного І.В. у справі №800/330/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,-
У провадженні Верховного Суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення.
29.11.2019 до Верховного Суду надійшла заява позивача про відвід судді Желєзного І.В. з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 визнано необґрунтованим заявлений позивачем відвід судді Желєзному І.В. у цій справі та на підставі положень частини четвертої статті 40 КАС України заяву про відвід передано на розгляд судді, який не входить до складу суду у цій справі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019 заяву позивача про відвід судді Желєзного І.В. у справі № 800/330/17 передано для вирішення судді Рибачуку А.І.
Відвід судді Верховного Суду обґрунтований, з урахуванням уточнень заявлених в судовому засіданні, посиланням на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України та на практику Європейського суду з прав людини, в якій висвітлено поняття "неупередженості" та "суду, встановленого законом", а також на положення пункту 3 частини десятої статті 94 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Позивач вказує, що станом на момент вирішення питання про призначення кваліфікаційного оцінювання, проведення кваліфікаційного оцінювання та надання рекомендацій щодо призначення на посади суддів Верховного Суду (зокрема судді Желєзному І.В.) у прийнятті відповідних рішень брали участь члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Лукаш Т.В. та Козлов А.Г., законність призначення яких викликає сумнів у позивача, а відповідно сумнівним з точки зору законності є призначення на посаду судді Верховного Суду Желєзного І.В., що в свою чергу викликає сумнів у його неупередженості та справедливості.
Перевіривши доводи зазначеної заяви, вважаю, що у її задоволенні необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Слід відзначити, що наведені позивачем доводи щодо сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді Желєзного І.В. мають суб'єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення суддею дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили б під сумнів його безсторонність, не наведено.
З огляду на наведені норми процесуального права та проаналізувавши викладені в заяві доводи, приходжу до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Желєзного І.В. у цій справі.
Керуючись статтями 36, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Желєзного І.В. у справі №800/330/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
А.І. Рибачук,
Суддя Верховного Суду