Справа № 361/4236/17 Суддя (судді) першої інстанції: Дутчак І.М.
28 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Кобаля М.І., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2018 р., залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 р. позов задоволено частково. Зобов'язано Броварську міську раду Київської області розглянути на черговій сесії міської ради питання щодо грошової компенсації ОСОБА_1 вартості неотриманої ним земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у місті Бровари Київської області по АДРЕСА_1 ; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Броварської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2018 р. В заяві ОСОБА_1 просив роз'яснити ким та коли було змінено вступну та резолютивну частини рішення суду, яке оголошено позивачу 21.12.2018 року, незрозумілим є рішення суду щодо зобов'язання відповідача Броварську міську раду Київської області розглянути на черговій сесії міської ради питання відшкодувати йому середньої вартості земельної ділянки у місті Бровари; згідно яких норм законодавства відповідач має виконувати рішення суду; чому суд зобов'язав відповідача, який, на думку суду, не вчинив жодних протиправних дій, але повинен відшкодовувати позивачу вартість неотриманої ним земельної ділянки; чи втратив позивач право на оскарження дій відповідача щодо вказаної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо стягнення з відповідача на користь держави судового збору.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2018 р. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким заяву про роз'яснення судового рішення задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом було відмовлено у виплаті грошової компенсації вартості неотриманої земельної ділянки, а тому не зрозумілим є рішення та порядок його виконання.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Стаття 254 КАС України передбачає, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Крім того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Дослідивши текст резолютивної частини рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2018 р. колегія суддів дійшла висновку, що вона є чіткою та зрозумілою, рішення не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння. При цьому, у рішенні зазначені мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов до відповідних висновків, і норми закону, якими керувався суд, приймаючи дане рішення в рамках заявлених позивачем позовних вимог.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішення від Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2018 р. було переглянуто судом апеляційної інстанції та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін.
Разом з тим, аналізуючи зміст заяви ОСОБА_1 колегія суддів зазначає, що позивач просить роз'яснити процедуру прийняття рішення, ставить питання щодо надання оцінки законності судового рішення та перевірки його правового змісту та мотивів прийняття такого рішення.
Тобто, позивач просить роз'яснити не саму резолютивну частину рішення, а його текст з аналізом підстав та мотивів прийнятого рішення
Водночас, вказане виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 254, 312, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 03 грудня 2019 р.
Головуючий суддя І.О. Лічевецький
суддя М.І. Кобаль
суддя В.П. Мельничук