Справа № 580/1667/19 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова
28 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кучми А.Ю.
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
за участю секретаря: Островської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 (м. Черкаси, дата складання повного тексту - 12.07.2019) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство «Шполянський завод продтоварів» звернулось з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2019 №0000451205, прийняте Головним управлінням державної фіскальної служби у Черкаській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що штраф застосовано як надмірний тягар, неправомірно, позаяк ПДВ сплачується своєчасно, а покупцями були особи, яким не надаються ПН (факт відображено у акті перевірки від 22.12.2018 № 617/23-00-50-007/00380681), проте реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем зазначено, що пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (№ 2755) у першому абзаці передбачено виключення, за яким штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації ПН та/або розрахунку коригування, не застосовується до ПН, що не надається отримувачу (покупцю). Податкові накладні, що стали підставою для нарахування штрафу є такими, що не надаються отримувачу (покупцю), оскільки у графі «отримувач (покупець)» зазначено «неплатник». Крім того, поповичем зазначено, що відповідно до пункту 53.1 статті 53 Кодексу № 2755 не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена. На думку позивача, 16.03.2016 ДФС України було прийнято з цього питання узагальнюючу податкову консультацію № 5733/6/99-99-19-03-02-15 (а.с.236 т.11).
Згідно з відзивом на адміністративний позов відповідачем щодо задоволення позову заперечується, оскільки згідно відомостей ЄРПН позивачем виписано і надано для реєстрації ПН за період з січня 2017 року до вересня 2018 року з умовним індивідуальним податковим номером « 100000000000», код причини 02. Порядком № 1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку та у разі складання ПН за щоденним підсумком операцій у графі «отримувач (покупець)» зазначається «неплатник», а у рядку «індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000». Положеннями Порядку № 1307 визначено перелік ПН, що не надаються отримувачу (покупцю), цей перелік включає не лише ПН, складені на постачання для операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ та операції, що звільнені від оподаткування ПДВ, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання ПН покупцю. Відповідачем зазначено, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу № 2755 необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, що звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивачем вказується не неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області проведено камеральну перевірку ПАТ «Шполянський завод продтоварів» з питань своєчасності реєстрації податкових накладених та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатом перевірки складено акт від 22.12.2018 року за № 617/23-00-50-12-007/00380681 (надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункт 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, а саме: встановлено несвоєчасне надання на реєстрацію ПН та/або розрахунки коригування до ПН у ЄРПН у кількості 1939 накладних за період січня 2017 - вересня 2018 року, за що застосовано відповідальність, передбачену пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України.
Не погодившись з висновками акту перевірки, 04.01.2019 позивачем подано заперечення на акт перевірки (а.с.41).
Листом № 2269/23-00-12-0511 від 21.01.2019 скаргу товариства залишено без задоволення, а висновки акту перевірки без змін (а.с.42-46 т.1).
На підставі акту № 617/23-00-50-12-007/00380681 від 22.12.2018 ГУ ДФС у Черкаській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0000451205 від 23.01.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно зареєстрованих ПН на сумі 4 217 768,70 грн - 421 776,87 грн, яке і є предметом оскарження в даній справі (а.с.40 т.1).
Результаті адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, рішеннями ДФС України № 29345/6/99-99-11-06-01-25 від 24.04.2019 року скаргу позивача від 21.02.2019 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР, що оскаржується (а.с.48-49 т.1).
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним Приватне акціонерне товариство «Шполянський завод продтоварів» звернулось до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що складення податкової накладної на постачання товарів/послуг зв'язку з використанням виробничих засобів не в господарської діяльності, що не надаються отримувачу (покупцю) не позбавляє платника податку на додану вартість обов'язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно не звільняє такого платника податку від відповідальності за вчинення вказаного порушення.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Пунктом 201.10 ст. 200 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Абзац 14 п. 201.10 ПК України передбачає, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з врахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день ( включно ) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов'язаний скласти та зареєструвати не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Таким чином, п. 120-1 ст.120 Податкового кодексу України встановлено виключення лише у двох випадках щодо порушення строків реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій:
1) які звільнені від оподаткування;
2) які оподатковуються за нульовою ставкою.
З наведених вище податкових накладних вбачається, що вони не відповідають даним критеріям, а відтак і не відносяться до виключень, встановлених вищенаведеною нормою ПК України.
Отже складення податкової накладної на постачання товарів/послуг зв'язку з використанням виробничих засобів не в господарської діяльності, що не надаються отримувачу (покупцю) не позбавляє платника податку на додану вартість обов'язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно не звільняє такого платника податку від відповідальності за вчинення вказаного порушення.
Аналогічні висновки зроблені Верховним судом у постановах від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17 (ЄДРСР 76248076), від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 (ЄДРСР 79671789) щодо застосування виключень, визначених пунктом 120-1.1 статті 120-1 та статті 201 ПКУ.
Позивачем як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі наголошено, що невірне тлумачення норми податкового законодавства призводить до надмірного фінансового навантаження. Зокрема позивач вважає, що визначальною ознакою застосування до платника податку виключень, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України є наведене в статті визначення: крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю). Тобто, на думку позивача, виключення застосовується щодо будь-яких ПН, що не видаються покупцю. Однак це не відповідає прямому тлумаченню норми права, сталим податковим відносинам та судовій практиці застосування приписів статті 120-1 ПК України.
Своєчасність реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних в ході судового розгляду не доведена, а відтак, підстави для висновків про неправомірність застосування відповідачем санкцій у розмірі 10% за порушення термінів реєстрації ПН відсутні.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03.12.2019.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова