вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" листопада 2019 р. м. Київ Справа№ 910/14150/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Пшеницькій Т.І.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.11.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 про забезпечення позову
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про забезпечення позову
у справі №910/14150/19 (суддя Ягічева Н.І.)
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 у справі №910/14150/19 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про забезпечення позову.
Зупинено дію договору, укладеного за результатами процедури № UА-2019- 03-07-001178-b шляхом заборони Акціонерному товариству "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і Товариству з обмеженою відповідальністю "МІРОІЛ" вчиняти будь які дії на виконання договору від 09.09.2019 № ЦЗВ-14-02719-01.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 17.10.2019 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про забезпечення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі №910/14150/19 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.11.2019.
Також не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл", 18.10.2019 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження, прийнято до спільного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 про забезпечення позову у справі №910/14150/19, розгляд справи призначено на 21.11.2019.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019, у зв'язку з перебуванням суддів Разіної Т.І., Іоннікової І.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 11.11.2019 по 25.11.2019, з 14.11.2019 по 26.11.2019 відповідно, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 розгляд справи №910/14150/19 відкрито апеляційне провадження, зазначено, що розгляд справи відбудеться 21.11.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 оголошено перерву у справі на 28.11.2019.
28.11.2019 від директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" надійшла заява про відвід колегії суддів у справі №910/14150/19, яка обґрунтована наявністю обставин, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.
Заявник зазначає, що судді Скрипка І.М., Тищенко А.І. та Михальська Ю.Б. розглядали подібну справу №910/18224/16 з аналогічних правовідносин за участю Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Міроіл».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2016 у справі №910/18224/16, зокрема, вжито заходи забезпечення позову, а саме заборонено Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Міроіл» вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов Договору поставки № ЦЗВ-14-03316-01 від 26.09.2016, зокрема, поставляти, приймати та оплачувати товар, найменування, марка і кількість якого встановлені зазначеним договором.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі № 910/18224/16 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2016.
Заявник наголошує, що заявлений відвід пов'язаний не з незгодою з судовим рішенням у справі № 910/18224/16, яким суд скасував заходи забезпечення позову, а з тим, що судді даної колегії фактично висловили свою оцінку обставинам в аналогічних правовідносинах, від якого, зважаючи на здоровий глузд, не відступлять.
Так, у заявника є підстави вважати їх ставлення упередженим та легко прогнозованим, тобто таким, що безальтернативно виключає можливість об'єктивного, не неупередженого розгляду апеляційних скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 про забезпечення позову.
Враховуючи наведене, заявник вважає, що суддями Скрипкою І. М., Михальською Ю.Б. та Тищенко А.І. вже було розглянуто справу з аналогічних правовідносин та наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості таких суддів.
Статтею 39 ГПК України встановлено, що:
- питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі;
- питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість;
- якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Колегія суддів, розглянувши заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про відвід суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І. у даній справі, дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні по справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначалося раніше, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).
Водночас, згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого суддям Скрипці І.М., Михальській Ю.Б. та Тищенко А.І. відводу, справа №910/14150/19 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 ГПК України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум".
Керуючись статтями 32, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" Медведєва Д.В. про відвід суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. у справі №910/14150/19 визнати необґрунтованою.
2. Передати матеріали справи №910/14150/19 для визначення автоматизованою системою відповідно до ст. 32 ГПК України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" Медведєвим Д.В.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська