20.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2520/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.
Секретар судового засідання Ревкова Г.О.
Представники сторін:
від позивача: Хлабистін Д.М., довіреність № 1145 від 06.08.2019 р., представник;
від позивача: Трусова О.Г., довіреність № 1271 від 09.08.2019 р., представник;
представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2019 року
(суддя Золотарьова Я.С.) у справі № 904/2520/19
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 676 433,76 грн.
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" із позовом про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 676 433,76 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2019 року у справі №904/2520/19 позовні вимоги задоволено повністю.
Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 676 433,76 грн та судовий збір у розмірі 10146,51 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2019 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що згідно з вимогами п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами, за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними плата не вноситься.
Оскільки у пам'ятках статус спірних вагонів зазначений як «власні», плата за користування вагонами, що знаходились у період з 19.12.2018 по 17.01.2019 на під'їзних коліях ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», останнім не повинна вноситься.
Крім того, апелянт зазначає, що відомость ф.ГУ-46 була надана з виправленнями, до яких були внесені дані щодо загального часу користування вагонами та нараховано 563 694,80 грн., в той час як до внесення виправлень була відсутня плата за користування вагонами.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2019 року у справі №904/2520/19 та відмови у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2019 року у справі № 904/2520/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.10.2019 рік на 09:30год.
30.10.2019 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Дарміна М.О. у відпустці ( інформаційна довідка).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019року у справі № 904/2520/19 розгляд апеляційної скарги призначено 20.11.2019рік.
Позивачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.
Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
20.11.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2018 станцією Богуславський Придніпровської залізниці на під'їздну колію вантажовласника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" під вивантаження були подані вагони №№ 30698815, 30698955, 30699003, 30698849, 30698948, 30698922, 30698864, 30698971, 30698831, 30698856, 30698872, 30698906, 30698807, 30698963, 30698930, 30698914, 30698823, 30698880, 30698989, 30699011, які прибули по залізничній накладній № 43247162 (а.с.13).
Відправником вантажу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Мало-кохнівський кар'єр" (розділ 1 накладної), одержувачем - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (розділ 4 накладної), власником вантажу - "Харківшлях" (розділ 7 накладної), власником вагонів - Філія “Південна залізниця” ПАТ “Українська залізниця” (розділ 20 накладної).
Спірні вагони відповідач прийняв на свою під'їзду колію 19.12.2018 о 15:15 год та 16:25 год, що підтверджується підписаними з боку залізниці та вантажовласника памятками про подавання вагонів № 2132 та № 2133 (а.с.10-11).
17.01.2019 о 17:40 год по пам'ятці про забирання вагонів № 364 (а.с.12) спірні вагони були повернуті залізниці.
Відтак, вагони знаходились на під'їзній колії вантажовласника (відповідача) з 19.12.2018 до 17.01.2019. Після повернення їх з під'їзної колії відповідача, станцією Богуславський Придніпровської залізниці, була нарахована плата за користування вагонами у розмірі 676433,76 грн.
Звертаючись до відповідача із позовом про стягнення плати за користування вагонами, позивач - Акціонерне товариств "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", посилався на те, що вагони знаходились на під'їзній колії вантажовласника з 19.12.2018 по 17.01.2019, за що, після повернення їх з під'їзної колії відповідача станцією Богуславський
Придніпровської залізниці за час перебування вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами у розмірі 676 433,76 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт перебування вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажовласника з 19.12.2018 по 17.01.2019, за що і було нараховано плату за користування вагонами у розмірі 676 433,76 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Згідно пункту 125 Статуту, після прибуття на станцію призначення вантажу всю
відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.
Відповідно до залізничної накладної № 43247162 (розділ 4) одержувачем є відповідач.
Відповідно до пункту 3 Правил, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Згідно з пунктом 4 Правил Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Пунктом 12 Правил передбачено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог статей 119, 125 Статуту залізниць України, пунктів 3,4,12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999.
Як вбачається з матеріалів справи, станцією Богуславський Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції Богуславський Придніпровської залізниці розрахована плата за користування спірними вагонами за відомістю форми ГУ-46 №21019002 у розмірі 676433,76 грн, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення даної суми на користь позивача з відповідача.
При цьому, доводи апелянта про те, що відомость плати за користування вагонами № 21019002 підписана представником вантажовласника із зауваженням про те, що спірні вагони передані в оренду ТОВ « Харківшлях», а тому відповідач не має підстав сплачувати плату за користування вагонами у відповідності до п. 15 Правил користування, є неспроможними з огляду на наступне.
Як вбачається з залізничної накладної № 43247162 (розділ 4) одержувачем вантажу є відповідач, а власником вантажу є ТОВ “Харківшлях”.
Судом встановлено, що між ТОВ “Харківшлях” (замовник) та ПАТ “Українська залізниця” (виконавець) було укладено договір про надання послуг № П/П-181576/НЮ від 07.09.2018 (а.с14).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язується за завданням замовника надавати послуги з використання хопер-дозаторних вагонів у складі 18 вагонів та 1 турного вагону і обслуговуючої бригади машиністів ЗБМ, в кількості 2 працівників, для перевезення та механізованого розвантаження сипучих вантажів, яка належить виробничому підрозділу “Основ'янська колійна машинна станція” регіональної філії “Південна залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”.
Згідно з пунктом 2.1 договору, вартість надання послуг з використання 18 хопер-дозаторних вагонів та 1 турного вагону за 1 добу становить 10 970,14 грн, у тому числі ПДВ 1 828,36 грн, відповідно до калькуляції вартості надання послуг за 1 вагоно-добу.
З калькуляції вартості надання послуг (а.с.18) вбачається, що вартість надання послуг складається з:
- заробітної плати;
- відрахування на загальнообов'язкове соціальне старування;
- матеріалів мастильних;
- витрат на паливо;
- витрат на амортизацію;
- загальновиробничиї витрат;
- адміністративних витрат;
- рентабельності.
Відповідно до пункту 2.3 договору, замовник сплачує окремо попередньою платою на протязі 3-х календарних днів після отримання рахунку-фактури від виконавця витрати по перевезенню порожнього рухомого складу відправлені під навантаження на адресу одержувача порожніх хопер-дозаторних вагонів, згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.20009 за № 340/16356.
Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, договір № П/П-181576/НЮ від 07.09.2018 за своє правовою природою є договором про надання послуг, а не договором оренди. Доказів укладення між позивачем та ТОВ “Харківшлях” договору оренди щодо спірних вагонів матеріали справи не містять.
Крім того, пунктом 2.1 договору № П/П-181576/НЮ від 07.09.2018 встановлено, що згідно з його умовами ТОВ “Харківшлях” виступає відправником та одержувачем даних перевезень, але, як вбачається з накладної №43247162 відправником значиться ТОВ “Мало-Кохнівський кар'єр”, а одержувачем - відповідач.
Відтак, ТОВ “Харківшлях” не є відправником та одержувачем саме цього перевезення, що в свою чергу унеможливлює застосування умов договору № П/П-181576/НЮ від 07.09.2018 до спірних правовідносин.
Крім того, зі змісту графи 20 накладної № 43247162 вбачається, що жодних записів про оренду та орендаря спірних вагонів відправником не вносилось.
Відповідно до п.15 Правил користування вагонами і контейнерами, за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься.
Оскільки відповідачем не доведено, що спірні вагони є орендованими, відсутні підстави для звільнення його від плати за користування вагонами у відповідності до п. 15 Правил.
Щодо доводів апелянта про внесення виправлень у відомость плати за користування вагонами № 21019002, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами та контейнерами та умов Договору про надання послуг від 16.02.2018 року , станцією Богуславський проводилось формування відомості плати за користування в електронному вигляді.
03.01.2019 року у зв'язку із збоєм роботи серверу у програмі АРМ ПЗ відомість за 15 діб не була сформана, а при формуванні відомостей за наступні 5 діб, програма двічі не змогла їх сформувати, що підтверджується складеними актами загальної форми.
Внаслідок помилки у роботі серверу, в графі 13 «Номер пам'ятки про забирання вагонів» відомості № 21019002 програма АРМ ПЗ проставила номери пам'яток про подавання вагонів № 2132 та № 2133, а графа 12 спірної відомості взагалі залишилась не заповнена.
Після повернення спірних вагонів з під'їздної колії ПраТ « ДТЕК Павлоградвугілля» станцією Богуславський повторно проводилось формування відомості плати за користування вагонами, в результаті чого була сформана відомість № 21010254, але програма АРМ ПЗ видала помилку, оскільки відомость сформована без нарахування платежів та містила невірну інформацію стосовно номерів пам'яток.
Даний факт підтверджено листом ГІОЦ № 69/460 від 12.08.2019 року, згідно якої у період з 01.01.2019 року по 21.01.2019 року проводилось оновлення програмного забезпечення, у зв'язку з чим була можлива часткова або повна технологічна перерва для систем/АРМів.
З огляду на вищезазначені збої в роботі системи, працівники станція Богуславський перевели спірну відомість № 21019002 в ручний вигляд, виправили помилку та нарахували належні залізниці платежі за спірні вагони.
При цьому, колегія суддів зауважує, що жодних зауважень в момент підписання відомості плати за користування вагонами № 21029002 в ручному режимі стосовно її оформлення у представника відповідача не було.
Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2019 року у справі № 904/2520/19 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2019року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя М.О.Дармін